79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.12.09 Справа№ 14/145
За позовом : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Львівська область, Старосамбірський район, с.Сусідовичі
До відповідача : відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Льві в
про визнання недійсним договору №53682А від 03.06.2008 р. про порядок оплати нарахованої суми по акту про порушення Правил користування електричною енергією.
суддя Кітаєва С.Б.
при секретарі Хороз І.Б.
За участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник
від відповідача - Горбунова О.Л. - представник
Суть спору: Позовну заяву подано фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, с. Сусідовичі, Львівська область, до відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго”, м. Львів, про «визнання недійсним договору №53682А від 03.06.2008 р. про порядок оплати нарахованої суми по акту про порушення Правил користування електричною енергією». В пункті 1 прохальної части позовної заяви позивач просить визнати недійсним договір №53682 від 23.02.2005 року про порядок оплати нарахованої суми по акту про порушення Правил користування електричною енергією, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»
В ході судового розгляду позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Уточненням до позовної заяви, зареєстрованим у канцелярії суду 19.10.2009 р. позивач просить визнати недійсним договір №53682А від 03.06.2008 р. про порядок оплати нарахованої суми по акту про порушення Правил користування електричною енергією, укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством “Львівобленерго”.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2009 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.07.2009 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 28.07.200 р., 22.09.2009 р., 20.10.2009 р. В судових засіданнях 13.10.2009 р. та 11.11.2009 р. оголошувались перерви, про що представники сторін ознайомлені під розписку.
Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, уточненнях. Ствердив, зокрема, що 15.05.2008 р. відповідач провів перевірку позивача, за результатами якої склав акт №021607 про порушення Правил користування електричною енергією, у якому зафіксував незаконне підключення позивачем електроустановки. Позивач з таким твердженням не погодився. Однак, 03.06.2008 р. на звернення працівника відповідача, позивач підписав оспорюваний договір вважаючи, що підписує документ, який підтверджує відсутність претензій у відповідача щодо нього. Вважає оспорюваний договір таким, що укладений внаслідок помилки, просить уточнені позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві, поясненнях. Ствердив, зокрема, що позивачем було допущено порушення Правил користування електричною енергією, оскільки не було отримано акту -допуску на підключення електроустановок замовника до електричної мережі та не проведено підключення електроустановки замовника до електричної мережі власником електричних мереж, що суперечить п. 2.2. ПКЕЕ. Дозвіл на підключення електроустановок до електромережі Самбірського РЕМ за грудень 2004 р., наявний у позивача, повністю не був оформлений. Офіційне споживання електричної енергії позивачем відбулось лише 14.07.2008 р. після установки приладу обліку згідно із завданням №3-89 від 14.07.2008 р., підписаного позивачем. Посилається на те, що про порушення позивачу було відомо і цей факт позивач не заперечував, що підтверджує актом від 15.05.2008 р. №021607, підписанням позивачем протоколу №2918а від 03.06.2008 р. засідання комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго” по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яким проведено нарахування по акту на суму 11799,22 грн.; підписанням позивачем факту отримання рахунку -фактури від 03.06.2008 р. на вказану суму, підписанням позивачем оспорюваного договору, назва якого та предмет чітко сформульовані. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
Позивач зареєстрований як фізична особа -підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серія НОМЕР_1.
25.02.2005 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник електричної енергії) був укладений договір №53682 про постачання електричної енергії, згідно із п. 1 якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
15.05.2008 р. відповідачем було складено акт №21607 про порушення “Правил користування електричною енергією” позивачем, яким зафіксовано порушення позивачем п. 6.40 ПКЕЕ, а саме, самовільне підключення електроустановок до мережі електропередавальної організації. У відповідності до п. 5 акту, електроустановки споживача були відключені і опломбовані. Хоча позивач відмовився від підписання вказаного акту, про зазначене порушення йому було відомо внаслідок відключення електроустановки. Листом №134-1790 від 19.05.2008 р. позивача було запрошено на засідання комісії виконавчої дирекції з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією. Позивач був присутній на засіданні комісії, що підтверджується Протоколом №2918а від 03.06.2008 р. засідання комісії виконавчої дирекції ВАТ “Львівобленерго” по розгляду актів про порушення “Правил користування електричною енергією”. Зазначеним протоколом було проведено відповідний розрахунок обсягу недорахованої електричної енергії та її вартості. Позивач був з ним ознайомлений, що підтверджується його підписом на протоколі, а також на рахунку-фактурі на оплату 11799,22 грн. на підставі зазначеного акту. Проте, перевірка підставності донарахування позивачу суми за недораховану електричну енергію не є предметом даного спору, такі вимоги сторонами не заявлялись. Матеріали справи свідчать, що позивач визнавав факт допущення порушення, оскільки вживав заходів на його усунення, що підтверджується підписаним позивачем завданням №389 від 14.07.2008 р. на установку трьохфазного електролічильника, укладенням із відповідачем 15.07.2008 р. відповідного договору про постачання електричної енергії №53682.
03.06.2008 р. між позивачем (споживач) та відповідачем (енергопостачальник) був укладений оспорюваний договір №53682А про порядок оплати нарахованої суми по акту про порушення Правил користування електричною енергією. Згідно із п. 1 вказаного договору, позивач визнає факт порушення ним ПКЕЕ акт №021607 від 15.05.2008 р. на суму 11799,22 грн. та зобов'язується сплатити цю суму протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору (п. 1). Найменування договору та його зміст сформульовані чітко. Договір був підписаний позивачем добровільно, що не заперечувалось у судових засіданнях.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно із ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. У разі визнання правочину недійсним особа, яка помилилася в результаті її власного недбальства, зобов'язана відшкодувати другій стороні завдані їй збитки.
Позивач посилається на те, що він помилково розцінював оспорюваний договір як такий, що свідчить про відсутність у нього зобов'язань перед відповідачем, хоча таке твердження прямо суперечить як змісту самого договору, так і обставинам справи, про які позивачу було відомо.
Згідно із п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, відповідно до статей 229 - 233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Однак, позивач у встановленому порядку належними доказами не довів наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним і не вправі покладати наслідки власного недбальства на відповідача.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
вирішив:
У задоволенні уточнених позовних вимог відмовити повністю.
Суддя Кітаєва С.Б.