79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.12.09 Справа№ 13/218
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: прокурора міста Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради, м.Стрий
до відповідача: ТзОВ "МІ і МЗС", м.Стрий
про стягнення 320101,51грн.
За участю представників сторін:
Від прокуратури: Яворський Я.Т. -ст. пр-р відділу
Від позивача: Дмитречко О.П. -гол.спец.юр.відділу викон. комітету СМР
Від відповідача: Росипець Р.О. - представник, Гула І.Й. -директор
Порушено провадження у справі за позовом прокурора міста Стрия в інтересах держави в особі Стрийської міської ради, м.Стрий до відповідача: ТзОВ "МІ і МЗС", м.Стрий про стягнення 320101,51грн.
Попередній розгляд справи викладено в ухвалах суду від 13.11.09р. та від 01.12.09р.
Представниками проткуратури та позивача в судовому засіданні позов підтримано.
Відповідачем у відзиві позов фактично наявність заборгованості визнано, несплату пояснено важким фінансовим станом, а також небажанням позивача збільшити термін оплати.
З'ясовано:
на підставі рішення сесії Стрийської міської ради від 23.09.2008 року №311 про продаж у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02.10.2008 року між Стрийською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «МІ і МЗС», посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за №4330, за яким Стрийська міська рада зобов'язується передати у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 0,1541 га, по вул.Кривій, 16, у м. Стрию Львівської області ТзОВ «МІ і МЗС», а останнє зобов'язувалося сплатити суму за земельну ділянку вартість, визначену умовами даного договору - 255087 грн. При цьому, кошти повинні сплачуватись щомісячно рівними частинами.
Позивач зі своєї сторони виконав своє зобов'язання за договором, тобто передав відповідачу земельну ділянку несільськогосподарського призначення. Відповідно до п.3.1 цього договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.
Відповідно до пункту 6.1 вищезгаданого договору ТзОВ «МІ і МЗС» зобов'язується в разі порушення терміну сплати за землю, передбаченого підпунктом 2.2 договору, сплачувати пеню згідно з чинним законодавством.
Проте, відповідач свої зобов”язання за вказаним договором не виконує, заборгованість становить 255 087, 00грн., за що позивачем вимагається також стягнення індексу інфляції в розмірі 19301,56 грн. та 45795,00 грн. пені.
При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:
відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки невиконанням договірних зобов”язань відповідачем допущено порушення вищезазначених статтей чинного законодавства, то суд приходить до висновку про задоволення позову у цій частині позовних вимог -основного боргу та індексу інфляції.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Проте, оскільки, сторонами договору не визначено розміру пені, то і відсутні підстави для її нарахування і в задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 115,116 ГПК України, суд -
1.Позов задоволити частково.
2.Стягнути з ТзОВ „МІ і МЗС” (м.Стрий, вул.1-го Листопада,26/1, код ЄДРПОУ 30420678) на користь Стрийської міської ради (м.Стрий, вул.Шевченка,71, код ЄДРПОУ 30389429) 255087,00грн. основного боргу, 19301,56грн. індексу інфляції, 2743,88грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.В задоволенні позовних вимог про стягнення 45712,95грн. пені -відмовити.
5.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Суддя Станько Л.Л.