91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
22.12.09 Справа № 9/272пд(4/94пд).
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку "Ліра", м. Луганськ
про зобов'язання укласти договір
в присутності представників:
від позивача -Шепіль Ю.М., заст..нач.юр.відділу, дов. № 2 від 01.10.09,
від відповідача - Морозов С.І., дов. № 1077 від 27.10.09, Рик Л.Т., дов. № 1077 від 27.10.09
суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір на послуги з водопостачання в редакції проекту договору позивача.
Відповідач, ОСБЖБ "Ліра", у стислому відзиві на позовну заяву за № 1075 від 26.10.09 з позовом не погоджується через відсутність обов'язку виконувати дії (стосовно укладення спірного договору) на підставі ч. 2 ст. 14 ЦК України.
Позивач, ТОВ "Луганськвода", надав суду письмові пояснення, суть яких зводиться до наступного:
Ш Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються підприємством питного водопостачання на умовах договору з об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передане право управління цими будинками та забезпечення послуг з водопостачання та водовідведення, на підставі укладених з ними договорів.
У направленому відповідачу проекті договору містяться всі істотні умови, що характерні для договорів на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.
Ш За нормою ст. 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" якщо правління об'єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором з постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об'єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об'єднання комунальних послуг.
Ш Статут відповідача містить умову про те, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку організовує утримання будинку, забезпечує його опаленням, газом, водою, електроенергією.
Ш Крім того, позивач посилається на розпорядження голови облдержадміністрації від 05.06.03, яке зобов'язує підприємства ЖКГ, у т.ч. й позивача, укладати договори на постачання води та водовідведення.
Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено що предметом цього спору є вимога позивача спонукати відповідача укласти договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що ним в порядку, передбаченому законодавством України, 19.01.09 направлено відповідачу проект спірного договору для підписання, який останнім підписаний не був, примірник договору не повернув, що стало причиною для звернення позивача до суду з такою вимогою.
Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Пункт 8 вказаних Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року (далі - Правила) встановлює, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів.
Управління житлово-комунального господарства Луганської міської ради листом від 01.12.09 за № 15-7-2/3042 вважає, що ОСББ має право укладати договори на водопостачання в якості виконавця послуг, разом з тим, інформацією щодо підтвердження факту передачі на баланс позивачу будинку за адресою: м. Луганськ, кв-л Шевченко, 125, не володіє.
Відповідач стверджує, що мешканці -власники квартир багатоповерхового будинку, не передавали йому права щодо укладення договору з позивачем.
Як вбачається з тексту спірного проекту договору, термін його дії сторони не визначили (п. 9.1), тому він діє на невизначений строк.
За положеннями ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Спірний проект договору, який знаходиться в матеріалах справи та був пропонований відповідачу, має посилання на додатки № 1, 2, 3, 4, 5, саме у яких повинні бути зазначені істотні умови договору (перелік об'єктів водоспоживання та водовідведення житлового фонду -додаток №1, ліміт постачання питної води і прийому стоків -додаток №2, розрахунок спожитих об'ємів водоспоживання та водовідведення житлового фонду у певному місяці за показниками будинкових засобів обліку -додаток №3, розрахунок спожитих об'ємів водоспоживання та водовідведення житлового фонду у певному місяці -додаток №4, зразок акту про обсяг наданих виробником послуг, який має графи: "будинки, обладнані будинковими приладами обліку", "будинки, не обладнані приладами обліку", "об'єм спожитої води на загальнобудинкові потреби" та "витоки з систем водопостачання "Виконавця" -додаток № 5.
Вказані додатки є невід'ємними частинами договору, оскільки конкретний зміст додатків, які передбачають встановлення саме істотних умов договору, у тексті договору не наведений.
Жоден з наведених додатків до договору позивачем не підписаний та не скріплений печаткою, не містить відповідного змісту, тобто не заповнений, що позивачем не оспорюється.
Попри те, що проект, запропонований позивачем відповідачу, не містить усіх суттєвих умов, необхідних для укладення договору, що унеможливлює відповідача укласти договір у такій редакції договору позивача, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню й з інших підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробник зобов'язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг. Укладання господарського угоди обов'язкове у випадках, коли це передбачено законом або є пряма вказівка закону відносно обов'язковості укладання договору для певної категорії суб'єктів господарювання п. 3 ст. 179 Господарського кодексу України.
Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави -Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач наполягає на укладенні договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення з відповідачем в порушення вимог ст.19 Конституції України, намагаючись зобов'язати відповідача до таких дій, до яких відповідача не зобов'язує закон.
Аналізуючи норми права, якими позивач підтверджує позов, а також норми ст.ст.1,15,16,19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", ст.ст.1,13,19,24,29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Статут відповідача, суд дійшов висновку, що вказані норми надають право об'єднанням співвласників багатоповерхових житлових будинків укладати договори про надання послуг з питного водопостачання, але не зобов'язують до цього.
До зобов'язань об'єднань співвласників багатоповерхових житлових будинків, як балансоутримувачів будинків чи управителів, відноситься обов'язок укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами (ст.ст.24,25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Норма ст.29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначає особливості укладення договорів у багатоквартирному будинку та регламентує порядок укладення таких договорів для випадку, коли до необхідності укладення такого договору дійшов балансоутримувач або управитель (відповідач) багатоквартирного будинку на підставі рішення членів об'єднання.
В даному законі вказано, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Тобто, беззаперечного прямого зобов'язання для об'єднання співвласників багатоповерхових житлових будинків укладати договори на отримання мешканцями багатоквартирних будинків житлово-комунальних послуг, закон не встановлює.
Такий аналіз вказаних правових норм підтверджується і вимогами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (ст.4), згідно з яким якими об'єднання співвласників багатоповерхових житлових будинків має право на вільне обрання меж своєї діяльності (з вільним встановленням прав та обов'язків), яка закріплюється в статуті. Об'єднання співвласників багатоповерхових житлових будинків має право бути комерційною або не комерційною організацією, тобто мати прибуток від своєї діяльності чи здійснювати свої повноваження по управлінню будинком без отримання прибутку. Такий висновок підтверджує і той факт, що жодна норма права не зобов'язує мешканців багатоквартирних будинків створювати об'єднання, як балансоутримувача будинку. Жодна норма не передбачає обов'язкового створення таких об'єднань.
Згідно з вимогами закону саме власник житлового фонду має право, має обов'язки по утриманню своєї власності і несе відповідальність за неналежне утримання свого майна. А у разі, як що мешканці багатоквартирного будинку, дійшли висновку про необхідність створити юридичну особу, яка буде управителем будинку (або балансоутримувачем) і буде організовано та у відповідності до свого статуту вести діяльність по утриманню комунальної (чи приватної) власності у належному стані, то на загальних зборах самі мешканці приймають рішення про створення об'єднання, визначає у статуті мету та межі його діяльності.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку діє виключно в рамках свого статуту та Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", в статті 4 якого вказано, що об'єднання сприяє в отриманні житлово-комунальних послуг мешканцями дома.
Згідно статуту відповідача, доданого до справи, він не зобов'язаний укладати централізовані договори на отримання та надання комунальних послуг мешканцям будинків. Такий прямий обов'язок у статуті відсутній.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 23.12.09.
Суддя А.Г.Ворожцов