91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
21.12.09 Справа № 7/241(13/34)
За позовом Іноземного підприємства “Брітіш еко сістем текнолоджі”, м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства “Сільськогосподарська виробнича фірма “Агротон”, м. Луганськ
про стягнення 1777905 грн. 50 коп.
Суддя Т. Л. Калашник
в присутності представників:
від позивача -не прибув;
від відповідача -Мордасова Л.Б. довіреність № б/н від 07.03.08.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по Договору купівлі продажу № 99-К від 14.08.08 у розмірі 1825249,38 грн., з яких: 58554,75 грн. -сума пені за прострочену заборгованість по товарному кредиту по Договору, 268,96 грн. -сума пені за прострочену заборгованість за попередньою оплатою по Договору, 16317,17 грн. -сума відсотків за користування товарним кредитом по Договору, 1166332,50 грн. -сума процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по Договору, 583776,00 грн. -сума індексації (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (зміни до позовної заяви) № 99-К-100 від 18.11.09 -т.3 а.с.26-31).
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву № 134 від 20.03.09, № А-5 від 09.11.09 та А-4 від 20.11.09 (т.1 а.с.106-107; т.3 а.с.1-4, 65-68), посилаючись зокрема на те, що сума основного боргу сплачена у повному обсязі. В частині стягнення індексації відповідач зазначає, що позивачем не доведено імпортної складової структури ціни. В частині стягнення процентів право позивача не було порушено та не наступило право вимоги, оскільки позивачем в порушення п.4.3. Договору не було виставлено відповідачу рахунок-фактуру, складено Актів виконаних робіт та зверненню позивача до суду не передувала вимога відповідно до ст. 530 ЦК України. Сума санкцій не відповідає принципам розумності тому має бути зменшеною. Крім того, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, підтверджені Свідоцтвом Луганської регіональної торгово-промислової палати № 25.15-259 від 04.03.09.
За листом, зданим до суду 21.12.09, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з підстав, наведених у клопотанні.
Позивач у судове засідання не прибув, клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав. Відповідач відзиву на заяву про збільшення позовних вимог не надав. Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
Між позивачем -Іноземним підприємством “Брітіш еко сістем текнолоджі” (Продавець) та відповідачем -Закритим акціонерним товариством “Сільськогосподарська виробнича фірма “Агротон” (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 99-К від 14.08.08 з Додатковою угодою до нього (далі -Договір), за умовами п.1.1. якого Продавець зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість пестицидів (Товар) відповідно до умов даного Договору (додаткових угод та специфікацій до нього).
Умови оплати Товару, порядок та строки здійснення платежів зазначаються у специфікації(ях) до Договору (п.4.1. Договору).
Товарний кредит з відстрочкою платежу по даному Договору надається на умовах платності, тобто сплати 0,02% річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати Товару по специфікації до Договору (п.4.2. Договору).
Відповідно до Специфікації до Договору в редакції Додаткової угоди, покупець повинен в строк до 18.08.08 перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікації (30% від поставки товару). На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу до 19.12.08, на умовах сплати 26% річних за користування Товарним кредитом. При цьому щоденний платіж починаючи з 01.12.08 має бути не менш ніж 63630,00 грн.
У разі несвоєчасного погашення заборгованості за Товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування Товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати (п.7.4. Договору).
Нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості Товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження Товару до моменту сплати Покупцем суми вартості Товару отриманого на умовах товарного кредиту. Нарахування процентів здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Продавець вставляє рахунок -фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується Акт виконаних робіт між Сторонами. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання товарного кредиту в перший період, а в наступному -з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Момент фактичного відвантаження товару -дата вказана у видатковій накладній (п.4.3. Договору).
Згідно п.4.4. Договору, сплата нарахованих процентів здійснюється Покупцем у строк, який визначається: датою погашення (сплати) товарного кредиту; датою фактичного дострокового погашення товарного кредиту, у випадку дострокового погашення товарного кредиту.
Відповідно до п.4.5. Договору, оплата Товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу Долара США до гривні більше ніж 3% від його офіційного курсу встановленому НБУ на момент підписання Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по Договору. Проіндексована сума платежу встановлюється за наступною формулою: (К1/К0) х СП = ПСП, де
- К1 -офіційний курс Долара США на дату платежу;
- К0 -офіційний курс Долара США на дату підписання Договору;
- СП -сума поточного платежу;
- ПСП -проіндексована сума платежу.
У випадку порушення Покупцем термінів оплати, обумовлених у Специфікації(ях) до Договору, він оплачує Продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати (п.7.1. Договору).
Позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1363500 грн. 00 коп. згідно до видаткових накладних № 200804 від 20.08.08 та № 210804 від 21.08.08, який було отримано представником відповідача за довіреністю серії ЯПЗ № 000054 від 20.08.08 (т.1 а.с.19-21).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що зобов'язання по оплаті позивачеві вартості товару та процентів за користування Товарним кредитом в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду з даною позовною заявою.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву № 134 від 20.03.09, № А-5 від 09.11.09 та А-4 від 20.11.09 (т.1 а.с.106-107; т.3 а.с.1-4, 65-68).
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Факт укладення між сторонами у справі Договору купівлі-продажу № 99-К від 14.08.08 підтверджений матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
На виконання укладеного договору позивач виконав свої зобов'язання та передав відповідачу товар на загальну суму 1363500 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідними видатковими накладними № 200804 від 20.08.08 та № 210804 від 21.08.08, підписаними представниками сторін без доповнень і зауважень щодо кількості та якості отриманої продукції, а також належно оформленою відповідачем довіреністю серії ЯПЗ № 000054 від 20.08.08 (т.1 а.с.19-21), та не заперечується відповідачем.
Відповідачем 19.08.08 було перераховано позивачу 30% попередню оплату у сумі 409050 грн. (т.1 а.с.24). Заборгованість у загальній сумі 600000 грн. було сплачено відповідачем 16.01.09, 19.01.09, 20.01.09, 21.01.09, 22.01.09, 23.01.09, 26.01.09, 27.01.09, 28.01.09, 29.01.09, 30.01.09, 02.02.09, 03.02.09, 04.02.09, 05.02.09, 06.02.09, 09.02.09, 10.02.09, 11.02.09 та 12.02.09 відповідно до платіжних доручень долучених до матеріалів справи (т.1 а.с.43-62, 64-75). Заборгованість у загальній сумі 354450 грн. було сплачено відповідачем 26.08.09, 27.08.09, 28.08.09, 31.08.09, 01.09.09, 02.09.09, 03.09.09, 04.09.09, 07.09.09, 08.09.09, 09.09.09 та 10.09.09 відповідно до платіжних доручень долучених до матеріалів справи (т.3 а.с.5-16).
Щодо вимог про стягнення 16317,17 грн. -сума відсотків за користування товарним кредитом по Договору та 1166332,50 грн. -сума процентів за прострочену заборгованість по товарному кредиту по Договору, то вони не підлягають до задоволення з огляду на те, що позивачем в порушення умов п.4.3. Договору, який, в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами, не було виставлено рахунок -фактуру на суму нарахованих процентів, а також складено та надіслано відповідачу для підписання Акт виконаних робіт.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи з наведеного слід зазначити, що у Договорі сторони визначили обов'язковою умовою щомісячне нарахування процентів Продавцем та виставлення ним рахунків, що має передувати оплаті нарахованих процентів, а також складення Акту виконаних робіт, що не було виконано позивачем.
Тому на час звернення позивача до суду з позовною заявою строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати вищенаведених процентів не настав.
Вимоги позивача щодо стягнення 583776,00 грн. -сума індексації також не підлягають до задоволення з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.2 ст. 694 ЦК України).
Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ч.5 ст. 694 ЦК України).
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).
Зазначена вище проіндексована сума платежу не узгоджується з вимогами ст. 198 ГК України та положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 “Про удосконалення порядку формування цін".
Так, п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України.
Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня.
Частиною 2 ст. 9 ЦК України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.
Так дійсно ч.2 ст.533 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
В той же час, у позивача відсутнє право проводити з відповідачем розрахунки в іноземній валюті за договором, що витікає зі змісту ч.2 ст.198 ГК України, відповідно до якої грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Пунктом 1 постанови КМУ № 1998 від 18.12.98 "Про удосконалення порядку формування цін" передбачено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 691 ЦК України, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Тобто діючим законодавством України не передбачено зміни ціни товару внаслідок зміни офіційного курсу іноземної валюти.
Системне тлумачення вищенаведених приписів діючого законодавства України свідчить про те, що чинне законодавство не ставить в залежність сплату суми індексації від зміни курсу долару США, а вказує лише на можливість врахування під час формування вільних цін доларового еквіваленту тільки в частині імпортної складової структури цін на продукцію, тобто у структурі собівартості якої є частка імпорту. Однак позивачем в порушення обов'язку доказування, докази наявності такої складової при формуванні вільної ціни на засоби захисту рослин з урахуванням доларового еквіваленту не надані.
Крім того, позивач не довів, що закуплений товар він у наступному використовував як складову (сировину) для виготовлення відповідної продукції. Проте судом встановлено, що позивач реалізував його безпосередньо, а тому в даному випадку, у позивача відсутні правові підстави при формуванні вільних цін враховувати доларовий еквівалент.
Щодо вимог про стягнення пені то слід зазначити наступне.
Відповідно до умов п.7.1. Договору, а також приписів ч.2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивачем було обґрунтовано нараховано відповідачу пеню у загальній сумі 58823 грн. 71 коп.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України - у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій
Враховуючи, що відповідач повністю розрахувався за отриманий товар, що відповідач збиткове сільськогосподарське підприємство (п.2.2. Статуту), про що свідчать додані до клопотання звіти про фінансові результати та баланси, а також що розмір неустойки є значним, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 ГК України та зменшити розмір пені до 6000 грн. 00 коп. У стягненні решти суми пені слід відмовити, з віднесенням судових витрат в частині заявленої до стягнення пені на відповідача.
Заперечення відповідача з посиланням на форс-мажорні обставини, підтверджені Свідоцтвом Луганської регіональної торгово-промислової палати № 25.15-259 від 04.03.09 (т.1 а.с.108-108) судом відхиляються з огляду на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" (Далі -Закон № 671/97-ВР) торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Законом розрізняються повноваження та функції регіональних торговельно-промислових палат, створених у відповідності до Закону, та Торговельно-промислової палати України.
Як випливає зі ст. 13. Закону № 671/97-ВР, членами Торгово-промислової палати України є торгово-промислові палати, створені відповідно до цього Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.
Крім того, ч. 2 п. 3 ст. 14 Закону № 671/97-ВР ("Діяльність Торгово-промислової палати України") чітко визначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні. В той же час статтею 11 Закону № 671/97-ВР, яка визначає права регіональних торгово-промислових палат, засвідчення обставин форс-мажору не віднесено до повноважень вказаних торгово-промислових палат.
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 9, 525, 526, 530, 551, 629 ЦК України, ст. 198, 233 ГК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Сільськогосподарська виробнича фірма “Агротон”, м. Луганськ, кв. 50 років Оборони Луганська, 9, код ЄДРПОУ 30280120 на користь Іноземного підприємства “Брітіш еко сістем текнолоджі”, м. Дніпропетровськ, бульвар Катеринославський, 2/416, код ЄДРПОУ 35543445 -пеню у сумі 6000 грн. 00 коп., державне мито у сумі 588 грн. 24 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 3 грн. 80 коп., видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання: 28.12.09.
Суддя Т.Л.Калашник