Кіровоградської області
про повернення позовної заяви
25 грудня 2009 р. № 02-08/431
Суддя господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши матеріали
за позовом: Приватного підприємства "Олеандр", м. Севастополь
до відповідача: Приватного підприємства "Нива", м. Кіровоград
про стягнення 7 197, 77 грн.
Приватне підприємство "Олеандр" звернулось до господарського суду з позовною заявою № 59 від 22.12.2009 року про стягнення заборгованості за договорами поставки № Ол-01-0029 від 24.03.2009 року та № Ол-01-0087 від 20.05.2009 року в сумі 7 197, 77 грн.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р. визначено розмір ставки державного мита за розгляд господарським судом позовних заяв майнового характеру, що становить 1% ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( пп. "а" п. 2 ст. 3).
Стаття 22.5 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлює: якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року (з урахуванням положень пункту 22.4 цієї статті).
Відповідно до статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається з поданої позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення 7 197,77 грн.
Отже, розмір державного мита має визначатися з ціни позову - 7 197,77 грн. та становити 1% із зазначеної ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102 грн.
Поряд з цим, позивачем додано платіжну вимогу № 593 від 26.10.2009 року про сплату державного мита лише в сумі 55,98 грн., що не є належним доказом сплати державного мита в установленому порядку та розмірі за поданою позовною заявою.
За викладених обставин, позовна заява підлягає поверненню згідно пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву № 59 від 22.12.2009 року (вх. № 2858/245 від 23.12.2009) та додані до неї матеріали, у тому числі оригінали платіжних вимог № 593 та № 594 від 26.10.2009 року про сплату державного мита в сумі 55,98 грн. та про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. повернути без розгляду на адресу приватного підприємства "Олеандр".
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Суддя