ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/29722.12.09
Справа №23/297 22.12.2009
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»
дотовариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»
простягнення 1 737 831,67 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник Кулішенко В.Ю. (дов. №02/02-09 від 02.02.2009 року)
від відповідача:представник Голяченко Г.С. (дов. №4-104/29-ГГС від 08.04.2009 року)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»заборгованості за договором поставки №4600011221 від 24.03.2007 року у сумі 1 737 831,67 грн.
Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.
12.10.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 23/297 та призначено її розгляд на 29.10.2009 року.
Розгляд справи відповідно до статті 77 Господарського кодексу України відкладався.
24.11.2009 року через канцелярію суду, від представника Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої Позивач зменшив позовні вимоги, та просив стягнути 1 375 919,72 грн. основного боргу.
У судовому засіданні представник Відповідача визнав позовні вимоги повністю і просив суд розстрочити виконання зобов'язання та надав суду заяву про розстрочення виконання рішення з зазначенням строків і сум оплати заборгованості.
Представник Позивача не заперечував проти розстрочення виконання зобов'язання, що підтвердив заявою (вих. №314-юр від 22.12.2009 року).
У судовому засіданні 22.12.2009 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини справи, що мають значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
24 березня 2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №4600011221.
На виконання цього договору Позивачем було передано Відповідачу товари продовольчої групи на загальну суму 1 629 812,43 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними, підписаними представником Відповідача без заперечень та зауважень.
Згідно пункту 4.3 договору №4600011221 від 24.03.2007 року Відповідач зобов'язався перерахувати грошові кошти за поставлений товар на поточний рахунок Позивача на умовах відстрочки платежу після 30 (тридцяти) банківських днів з дати приймання товару Відповідачем, що вказана в накладній.
Відповідач розрахувався за отриманий товар частково і частково повернув Позивачу не реалізований товар.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за отриманий товар за договором поставки №4600011221 від 24.03.2007 року становить 1 026 209,06 грн.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, суд встановлює, що Відповідачем порушено господарське зобов'язання в частині не перерахування у повному обсязі та у встановлений договором строк грошових коштів за поставлений на його адресу товар. За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у сумі 1 026 209,06 грн.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов'язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 6.6 договору №4600011221 від 24.03.2007 року (з врахуванням протоколу розбіжностей) встановлено відповідальність Відповідача у випадку прострочення оплати ним товару. У випадку прострочення оплати Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент існування такої заборгованості, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені та визнає його обґрунтованим, а відповідну позовну вимогу -такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив надані Позивачем розрахунки інфляційних збитків та 3% річних і вважає їх обґрунтованими. Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню у заявлених розмірах.
Всебічно та об'єктивно дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(з врахуванням уточнення позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Враховуючи, що сторонами попередньо досягнуто згоди про виконання прийнятого судового рішення у добровільному порядку, на підставі відповідних заяв сторін про розстрочення виконання рішення, суд вважає доцільним задовольнити клопотання та розстрочити виконання прийнятого рішення за погодженим графіком.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, ідентифікаційний код 30437110) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вертикаль плюс»(03062, м. Київ, пр. Перемоги, 94/1, ідентифікаційний код 32050576) 1 026 209,06 грн. (один мільйон двадцять шість тисяч двісті дев'ять гривень 06 коп.) основного боргу; 142 295,81 грн. (сто сорок дві тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 81 коп.) пені; 20 822,95 грн. (двадцять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 95 коп.) інфляційних втрат; 20 301,13 грн. (двадцять тисяч триста одна гривня 13 коп.) трьох процентів річних; 17 378,32 грн. (сімнадцять тисяч триста сімдесят вісім гривень 32 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення наступним чином:
з 28 грудня 2009 року до 04 січня 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 05 січня 2010 року до 11 січня 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 12 січня 2010 року до 18 січня 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 19 січня 2010 року до 25 січня 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 26 січня 2010 року до 01 лютого 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 02 лютого 2010 року до 08 лютого 2010 року - 100 000,00 грн.;
з 09 лютого 2010 року до 15 лютого 2010 року -100 000,00 грн.;
з 16 лютого 2010 року до 22 лютого 2010 року -100 000,00 грн.;
з 23 лютого 2010 року до 01 березня 2010 року -100 000,00 грн.;
з 02 березня 2010 року до 08 березня 2010 року -100 000,00 грн.;
з 09 березня 2010 року до 15 березня 2010 року -100 000,00 грн.;
з 16 березня 2010 року до 22 березня 2010 року -100 000,00 грн.;
з 22 березня 2010 року до 29 березня 2010 року -27 243,27 грн.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання 25.12.2009 року