ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 23/8024.12.09
Справа №23/80 24.12.2009
За позовомвідкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»
до1)приватного підприємства «Надія-Транс»
2)відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
простягнення 30 422,18 грн.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:представник ОСОБА_1 (дов.№0505 від 14.01.2008 року)
від відповідача1:представник ОСОБА_2 (дов. від 17.09.2009 року)
від відповідача2:представник ОСОБА_3 (дов. від 15.04.2009 року)
Відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»24 990,00 грн. та з приватного підприємства «Надія-Транс»5 432,18 грн. завданих збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував (здійснив страхове відшкодування) застрахованій особі -ОСОБА_4 нанесені йому майнові збитки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини водія Відповідача1, 06.06.2006 року на вул. Заболотного в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/80 та призначено її розгляд на 25.08.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року у зв'язку із неявкою представника Відповідача1 розгляд справи відкладено та призначено на 03.09.2009 року.
У судовому засіданні 03.09.2009 року представник Відповідача надав суду клопотання про залучення до участі у якості належного відповідача відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна». Зазначене клопотання судом задоволено, відкрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»залучено за згодою Позивача.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
У судовому засіданні 26.11.2009 року Представник Відповідача2 надав суду відзив на позовну заяву та клопотання про застосування правових наслідків спливу позовної давності.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 24.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
На вул. Заболотного в м. Києві 06.06.2006 року сталась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Mitsubishi (державний номерний знак НОМЕР_1), що належить ОСОБА_4 та автомобіль Богдан (державний номерний знак НОМЕР_2), який на момент дорожньо-транспортної пригоди належав Відповідачу1.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення водієм автомобіля Богдан, державний номерний знак НОМЕР_2, гр. ОСОБА_5, що встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 29.06.2006 року.
Автомобіль Mitsubishi (державний номерний знак НОМЕР_1) застраховано у Позивача його власником відповідно до договору страхування транспортних засобів №021.03368.36 від 19.10.2005 року.
25.07.2006 року Позивач сплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 14 584,97 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13367.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (ОСОБА_4) має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як зазначалось раніше, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія Відповідача1.
Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Таким чином, у Відповідача виник обов'язок відшкодувати завдані його працівником збитки з моменту їх нанесення, а саме з 06.06.2006 року.
Стаття 256 Цивільного кодексу України встановлює, що особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу протягом строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлена статтею 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки. Відповідно до статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.
ОСОБА_4 отримав право на відшкодування завданої йому майнової шкоди у момент її нанесення, а саме - 06.06.2006 року. Позивач, в межах виплаченого ним страхового відшкодування, з 25.07.2006 року отримав відповідно право регресної вимоги до Відповідачів, яке є похідним від права ОСОБА_4, а відтак -право Позивача повинно знаходитись виключно у межах прав, які мав ОСОБА_4 до Відповідачів.
Таким чином, перебіг строку позовної давності для регресної вимоги Позивача повинен обчислюватись від дати початку перебігу строку позовної давності основного зобов'язання - з 06.06.2006 року, тобто дати виникнення первинного права на позов.
Позовна заява про відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків подана до Господарського суду міста Києва 28.07.2009 року, фактично через 1 місяць та 22 дні від дня спливу встановленого законом строку позовної давності за основним зобов'язанням.
Відповідно до пункту 6 статті 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання. У даному випадку основне зобов'язання відшкодувати завдані збитки виникло у Відповідача1 перед ОСОБА_4 06.06.2006 року. Відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності.
Відповідачем2 заявлено клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності та відмови на цій підставі у позові відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України.
Позивач не надав суду будь-яких пояснень чи доказів того, що строк позовної давності пропущено ним з поважних причин.
Виходячи з наведеного, Господарський суд міста Києва відповідно до пункту 3 та пункту 4 статті 267 Цивільного кодексу України відмовляє у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»до приватного підприємства «Надія-Транс» та відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»про стягнення збитків, які виникли в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на вул. Заболотного в м. Києві 06.06.2006 року.
Відмова у задоволенні позову внаслідок спливу позовної давності позбавляє заінтересовану особу можливості здійснити своє матеріальне право примусово, проте не заперечує добровільного виконання боржником свого цивільного обов'язку.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В позові відмовити.
Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Кирилюк Т.Ю.
Дата підписання рішення: 25.12.2009 року.