ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 31/26309.12.09
За позовом Малого підприємства "Баланс", м. Первомайськ
До Приватного підприємства "Корпоративний центр", м. Київ
Про стягнення заборгованості 325 100,30 грн.
За зустрічним
позовом Приватного підприємства "Корпоративний центр", м. Київ
до Малого підприємства "Баланс", м. Первомайськ
про зобов'язання до належного виконання умов договору
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача Побережський Р.В. - пред. по довір.
Від відповідача Хабло О.М. - пред. по довір., Лісогор І.А. - директор
Позивач звернувся з позовом про стягнення 325 100,30 грн. заборгованості за Договором підряду № 1009/06 від 04.09.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як підрядником, договірних зобов'язань та умов щодо виконання узгоджених робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 16.07.2009р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2009р., розгляд справи було відкладено на 28.07.2009р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2009р., розгляд справи було відкладено на 24.09.2009р., у зв'язку з неявкою представників відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача заявив зустрічну позовну заяву.
Суд розглянувши зустрічну позовну заяву визнає її такою, що підлягає спільному розгляду з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009р., розгляд справи було відкладено на 28.10.2009р. та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом в порядку ст.60 ГПК України .
У зв'язку з винятковими обставинами, судове засідання призначене на 28.10.2009р. не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009р. розгляд справи було призначено на 19.11.2009р.
В судовому засіданні 19.11.2009р. було оголошено перерву до 09.12.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
Представник позивача надав письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог повністю.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивачем під час розгляду справи було заявлено заяву про забезпечення позову.
Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову” у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову визнано таким ,що не підлягає задоволенню.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва,
04 вересня 2006 року між сторонами було укладено Договір №1009/06, відповідно до умов якого відповідач, як підрядник, зобов'язувався на свій ризик виконати комплекс робіт у межах договірної ціни власними або залученими силами та засобами відповідно до проектно-кошторисної документації, а позивач, як замовник, зобов'язувався надати йому будівельний майданчик (фронт робіт), передати необхідну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах цього Договору.
Позивач на виконання умов Договору, здійснив передплату на загальну суму 18 384 591 грн., а також поставив матеріалів на загальну суму 1 373 801,50 грн. та надав автопослуги на загальну суму 2 631,74 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків від 01.03.2007р., від 01.10.2007р. та від 01.04.2008р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п. 11. Додаткової угоди № 1 від 04.09.2006р. до Договору відповідач повинен був сплатити позивачу за організацію усього комплексу робіт 2% від фактично виконаного об'єму робіт (послуги ген. підряду), що складає 357 954,02 грн.
В березні 2008р. Відповідач самовільно зупинив виконання підрядних робіт та залишив будівельний майданчик.
Позивач зазначає, що станом на березень 2008р. відповідач мав заборгованість перед позивачем за надані автопослуги в сумі 1812,5 грн., за послуги ген.підряду в сумі 171 052,31 грн. та за будівельні матеріали в сумі 152 235,49 грн.
Позивач обраховує загальну суму заборгованості відповідача перед ним та визначає Ії у розмірі 325 100,30 грн. В обґрунтування розрахунку посилається на Акт звіряння взаємних розрахунків від 01.04.2008р. .але при цьому не враховує про компенсацію на користь підрядника у розмірі 2% від фактично виконаних об'ємів робіт .
Відповідач представив суду Акт № 11 від 12.04.2009р. ,що не містить підпису та узгоджень із замовником але вказує на наявність додаткових Угод №№ 1,2,3 та другого договору підряду ,який укладався сторонами за № 23-10-06 від 23.06.2006р. і безумовно визначав загальну вартість певних робіт які не були враховані позивачем при визначенні розміру спірної компенсації .
Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки суду не представлено належних та безумовних доказів фактичного проведення розрахунків по об'єкту та кінцевої довідки про вартість виконаних робіт і сторони не провели навіть взаєморозрахунки за надавані послуги ( користування автотранспортом , модуля офісного і т.і .витрати ) то, первісний позов визнається судом недоведеним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що заявлений Зустрічний позов не ґрунтується на нормах та умовах укладеного сторонами Договору, не підтверджуються наявними у справі доказами та спростовуються ними, а тому визнається таким ,що не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачами понесені судові витрати, пов'язані з розглядом спору, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. У первісному позові відмовити .
2. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н. І. Качан
Дата підписання рішення 28 грудня 2009 року.