Справа № 2- 198/2009р.
.
19 листопада 2009 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого -судді Сарапа М. Б.
при секретарі Могиленко Н. Г.
з участю:
відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської Ради, Бобринецького-Устинівського-Компаніївського об'єднаного райвійськомату та ОСОБА_6 обласного військового комісаріату про відшкодування моральної шкоди та вилучення інформації, -
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської Ради, Бобринецького-Устинівського-Компаніївського об'єднаного райвійськомату та ОСОБА_6 обласного військового комісаріату про відшкодування моральної шкоди та вилучення інформації.
Позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі , та просив суд їх задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, додатково давши суду пояснення в підтвердження своїх позовних вимог.
В подальшому, позивач ОСОБА_3 багато разів, періодично в судове засідання не з'являвся без поважних на то причин. До цього, неодноразово заявляв клопотання про оголошення перерви в судових засіданнях у зв'язку з не можливістю йому приймати участь у засіданні з різних причин. Довгий час за останнім своїм місцем проживання , за адресою що вказана суду в позовній заяві не проживає, та не знаходиться . Змінив своє місце проживання, та не повідомив про це суд, а тому до суду неодноразово повертались поштові повідомлення без вручення позивачу судових повісток, якими він викликався на судові засідання по цивільній справі за його позовом. .
У відповідності до ч. 1 ст. 77 ЦПК України , сторони на інші особи які беруть участь у справі зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання ( перебування, знаходження ) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або знаходження , судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає, або не знаходиться.
З урахуванням вимог ст. 77 ЦПК України, суд вважає доставленою судову повістку за місцем останнього проживання , за вказаною адресою в позовній заяві позивачем. З врахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку що позивач ОСОБА_3 порушив вимоги ч. 3 ст. 27 ЦПК України, згідно якої особи які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права, та виконувати процесуальні обов'язки, без поважних на то причин на з'являвся до суду, навмисно затягував розгляд цивільної справи . Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, та суду пояснив, що він не має ніякого відношення до інформації про ОСОБА_3, жодним чином не розголошував її, та вважає, що позивачем не надано жодного належного доказу, який свідчив про його незаконні дії стосовно позивача на час перебування його на посаді воєнкома ОСОБА_5 військового комісаріату, та що з його вини позивачу заподіяна шкода, та просить суд відмовити ОСОБА_3 в задоволенні його позовних вимог, так, як вони є не обгрунтовані та безпідставні
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги заявлені позивачем ОСОБА_3 не визнав та суду пояснив, що позивач не надав жодного належного доказу, який би підтверджував його неправомірні дії на посаді ОСОБА_5 міського голови щодо розголошення інформації відносно нього, яка могла спричинити наслідки викладені позивачем в позовній заяві та в наслідок чого йому заподіяно моральну шкоду , яка вона, в чому виразилась, не довів його вину , а тому просить суд відмовити позивачу у його позовних вимогах, так, як вони є безпідставні , надумані, та не обгрунтовані.
Представник відповідача ОСОБА_5 міської ради - ОСОБА_7 (що діє на підставі довіреності) в судове засідання не з'явився, але надав до суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності у зв'язку з неможливістю з'явитись в судове засідання, та підтримав раніше подане письмове заперечення в якому зазначено, що позовні вимоги позивача , ОСОБА_5 міська рада не визнає, оскільки ніколи і ніяких запитів відносно особистих даних громадянина ОСОБА_3 не здійснювала, а також ніяких даних стосовно вказаної особи від ОСОБА_5 військового комісаріату не отримувала. Надана позивачем ксерокопія запиту ОСОБА_5 міського голови до ОСОБА_5 РВК та відповідь останнього, не може слугувати доказом по справі, так, як не є оригіналом , не має належних реквізитів, та не є документом взагалі. Інших доказів, які б підтверджували вину ОСОБА_5 міськради у незаконних діях, чи бездіяльності до позивача, та спричинені йому моральної шкоди, позивач суду не надав, в зв'язку з чим просить позивачу відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Бобринецького-Устинівського-Компаніївського об'єднаного райвійськомату - ОСОБА_8 (що діє на підставі довіреності), в судове засідання не з'явилась, але надала до суду письмове заперечення в якому просить справу розглянути за її відсутності , та заперечує проти позовних вимог позивача, вважає їх не обгрунтованими та незаконними, оскільки згідно перевірки архівних документів ОСОБА_5 райвійськомату, видача довідок, документів та листування з будь-яких питань стосовно позивача ОСОБА_3 не вирішувалось, прізвище позивача відносно цього, не значиться.
Представник відповідача ОСОБА_6 обласного військового комісаріату - ОСОБА_9, ОСОБА_10 (що діють на підставі довіреності) в судове засідання не з'явилися, але надали до суду письмове заперечення в якому заперечує проти позовних вимог заявлених позивачем, в зв'язку з тим, що позивач не надав жодного належного доказу про порушення його прав, та не надав підтвердження вини у спричинені йому моральної шкоди відповідачем ОСОБА_6 обласним військовим комісаріатом, а тому просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі , вивчивши та дослідивши інші письмові докази по справі вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:
Як зазначив позивач в позовній заяві збільшуючи та уточнюючи свої позовні вимоги, 11.04.2000 року ОСОБА_1 перебуваючи на посаді ОСОБА_5 міського голови збирав і використовував проти нього інформацію, що стосується його особистого життя, а саме надав воєнкому ОСОБА_5 райвіськомату письмовий запит, про причини звільнення від строкової військової служби позивача. Надана відповідь воєнкомом ОСОБА_5 райвіськомату ОСОБА_4 стала розповсюджуватись серед працівників державних установ, що унеможливило реалізацію його конституційних прав. Внаслідок неправомірних дій відповідачів йому було спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у 30 000 гривен, та просить її стягнути з відповідачів.
У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами в справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд вважає, що позивач не надав до суду належних , та допустимих доказів в підтвердження , та обгрунтування своїх позовних вимог.
Надана позивачем до суду копія запиту голови ОСОБА_5 міської ради та відповідь воєнкома ОСОБА_5 райвійськомату судом не може братися до уваги, так, як запит та відповідь на нього не є оригіналами , та не є ксерокопією оригінала, та не відображає інформацію на яку посилається позивач, та не може бути належним доказом по справі.
( т. 1 а.с . 5 )
Згідно ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Крім того, згідно наданої суду відповіді ОСОБА_5 міською радою від 07.09.2009 року № 486 строк зберігання книг вхідної та вихідної документації становить три роки. Оригінали запиту міського голови ОСОБА_1 до районного військового комісаріату № 532 від 11.04.2000 року та відповідь на нього в міській раді відсутня, а тому суд не має можливості перевірити чи дійсно було здійснено запит у ОСОБА_5 райвійськомат, ОСОБА_5 міським головою стосовно обставин звільнення ОСОБА_3 від проходження строкової військової служби, та чи надавались на такий запит відповідь з ОСОБА_5 райвійськомату , та який його зміст.
Враховуючи встановлені обставини справи , суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог в частині збирання та розповсюджування стосовно нього недостовірної інформації відповідачами, що є підставою для відмови у задоволенні цих вимог.
З місту позовної заяви та пояснення позивача у судових засіданнях встановлено, що заподіяння моральної шкоди, ОСОБА_3 пов'язує з обставинами щодо збирання та розповсюдження щодо нього не правдивої інформації. Оскільки ці обставини є недоведеними, а тому, відсутні і підстави для задоволення позовних вимог позивача про відшкодування йому моральної шкоди.
Як випливає зі змісту Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму ВСУ від 25.05.2001 року № 5, та ст. 23 ЦК України під моральною шкодою слід розуміти втрати не майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема:
у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України , у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , крім інших вимог, передбачених цією статтею має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю позивачу заподіяно шкоду, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди, та яким доказами це підтверджується.
Позивач не надав до суду жодного підтверджуючого доказу, а також не вказав у позовній заяві докази спричинення йому моральної шкоди відповідачами, якими неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів, вона спричинена , в чому це проявилося та які наслідки від цього настали..
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди та вилучення інформації є не обгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 23, 277 ЦК України , ст. ст. 10, 11, 27, 57-60, 74, 77, 209, 212-215 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди», із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму ВСУ від 25.05.2001 року № 5, суд -
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 міської Ради, Бобринецького-Устинівського-Компаніївського об'єднаного райвійськомату та ОСОБА_6 обласного військового комісаріату про відшкодування моральної шкоди та вилучення інформації - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення, чи складення його в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, та апеляційної скарги протягом 20 днів після цього або шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення, чи складання його в повному обсязі апеляційної скарги.
Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2009 року.
Суддя Бобринецького
районного суду (підпис) ОСОБА_11
Копія вірно
Суддя Бобринецького
районного суду ОСОБА_11