ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/67417.12.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа»до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 3 714,24 грн., за участю представників позивача -ОСОБА_2, довіреність №01-1466 від 15.09.2009 року, відповідача -не з'явився,
У жовтні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 3 714,24 грн. заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за договором № 207 від 01.09.2005р. про надання послуг з теплопостачання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2009 року.
В судовому засіданні 17.12.2009 року представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 244,50 грн. заборгованості.
У судовому засіданні 17.12.2009 року представник позивача надав заяву про повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн.
Представник відповідача в судове засідання 17.12.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.09.2005 року між Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа»(теплогенеруюча організація) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір № 207 про надання послуг з теплопостачання, відповідно до умов якого теплогенеруюча організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.
Договір укладається строком на один рік і діє х 01 вересня 2005 р. до 01 вересня 2006 р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію -до повного здійснення (п.10.1 договору).
Договір вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заяви однією із сторін про розірвання цього договору чи його перегляд (п.10.2 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Згідно з п.3.1. теплогенеруюча організація зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію для об'єктів, перерахованих у додатку №1 до цього договору.
Відповідно до п. 7.3 договору в редакції додаткової угоди №2 до договору від 01.01.2006 року оплата за послуги з теплопостачання здійснюється грошовими коштами до 18 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100% від запланованої вартості надання послуг з теплопостачання на наступний місяць.
Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, здійсненим згідно з вимогами чинного законодавства та умовами договору на підставі виставлених рахунків-фактур стверджується факт поставки позивачем відповідачу та факт отримання відповідачем теплової енергії на суму 4 038,96 грн. за спірним договором в період з листопада 2008 року по березень 2009 року і наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію, після часткової сплати боргу у сумі 3 714,24 грн.
Відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 3 469,74 грн. боргу за надані послуги з постачання теплової енергії за договором у спірний період, що підтверджується копією виписки з рахунку позивача.
Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 244,50 грн.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором про надання послуг з теплопостачання № 207 у сумі 244,50 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 244,50 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.
Згідно п.1 ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»із внесеними змінами та доповненнями, для розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення становить 236,00 грн.
При цьому, позивачем до позовної заяви в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжні доручення № 235 від 02.04.2009р. та №893 від 03.06.2009 року на загальну суму 312,50 грн., тобто у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Повернути позивачу з державного бюджету України зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 76,50 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа»(07400, м. Бровари, Київська область вул. Грушевського, 3-а, код 13711949) 244 (двісті сорок чотири) грн. 50 коп. боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути Комунальному підприємству Броварської міської ради Київської області «Броваритеплоенергомережа» (07400, м. Бровари, Київська область вул. Грушевського, 3-а, код 13711949)) з державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 76,50 грн.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Чебикіна