ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/22917.12.09
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел»про стягнення 33 310,54 грн., за участю представників позивача -Терешка О.В., довіреність № 3293 від 09.07.2009 року, відповідача -не з'явився,
У квітні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 29 396,85 грн. основного боргу, 464,54 грн. інфляційних сум, 114,73 грн. 3% річних, 917,77 грн. пені, 2 416,65 грн. штрафу, а загалом 33 310,54 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором фінансового лізингу № 080618-43/ФЛ-Ю-А від 18.06.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.05.2009 року.
У судових засіданнях 01.07.2009 року, 24.07.2009 року, 18.11.2009 року та 09.12.2009 року оголошувались перерви відповідно на 24.07.2009 року, 06.08.2009 року, 09.12.2009 року та 17.12.2009 року.
21.05.2009 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 8 034,85 грн. основного боргу, інші позовні вимоги залишити без змін.
У судовому засіданні 18.11.2009 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де просив стягнути з відповідача 8 034,85 грн. основного боргу, 854,80 грн. пені, 106,82 грн. пені, 844,72 грн. інфляційної складової боргу, 2 416,65 грн. штрафу, а загалом 12 257,84 грн.
У судовому засіданні 17.12.2009 року представник позивача надав заяву, якою відмовився від стягнення пені в сумі 26,74 грн.
Представник відповідача в судове засідання 17.12.2009 року не з'явився, відзив на позов не надав, про причини нез'явлення в суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, в разі якщо таку відмову прийнято судом, є підставою для припинення провадження у справі.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд вважає, що вона не суперечить діючому законодавству, тому приймається судом, що у відповідності до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 26,74 грн.
Судом встановлено, що 18.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 080618-43/ФЛ-Ю-А, за умовами якого лізингодавець надає в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмет лізингу, найменування, модель, ціна одиниці кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток №2 до договору) для підприємницьких цілей у власній господарській лізингоодержувач на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.
Строк користування лізингоодержувачем майном становить 61 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном (п.2.1 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і стає обов'язковим для сторін. Дія договору продовжується до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.18.1 договору).
Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Відповідно до п. 3.1 договору відповідач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору).
На виконання умов договору позивач 02.07.2008р. передав, а відповідач прийняв у користування автомобіль Mitsubishi Colt, 2008 року випуску, державний номер АА9061АК, вартістю на момент передачі 80 555,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі майна в користування за договором № 080618-43/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 18.06.2008р., який підписаний і завірений печатками обох сторін (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Однак, відповідач зобов'язання за договором щодо сплати періодичних лізингових платежів виконує не в повному обсязі, внаслідок чого за період з грудня 2008 року по квітень 2009 року виникла заборгованість у розмірі 21 034,85 грн.
У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Згідно із ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, позивач виконав взяті а себе зобов'язання за договором з надання відповідачу предмету лізингу, а відповідач взяті на себе зобов'язання за договором зі сплати лізингових платежів в період з грудня 2008 року по квітень 2009 року не виконав належним чином, і має заборгованість перед позивачем зі сплати лізингових платежів у розмірі 21 034,85 грн.
Відповідачем після звернення позивача до суду сплачено 13 000,00 грн. боргу за спірним договором , що підтверджується виписками ВАТ «ВіЕйБі Банк» з рахунку позивача.
Таким чином на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 8 034,85 грн.
Доказів сплати даної заборгованості відповідачем суду не надано.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 11.2.1 Договору визначено, що за порушення обов'язку зі своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 договору та Графіком сплати лізингових платежів (додаток №1 до договору), та інших платежів, передбачених договором відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожний день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим позивачу, понад вказану пеню.
За порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо сплати лізингових платежів позивач нарахував відповідно до умов договору та вимог закону пеню в сумі 828,06 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно п. 8.2.1 Договору відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати позивача про стан та місце знаходження майна шляхом направлення позивачу звіту у формі встановленій сторонами (додаток №3 до договору).
Протягом третього, четвертого кварталів 2008р. та першого кварталу 2009р. відповідач не надавав звіт в установленій формі, що не спростовано відповідачем.
Відповідно до п. 11.2.3 Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження майна згідно з п. 8.2.1 Договору боржник (відповідач) сплачує кредитору (позивачу) штраф у розмірі 1 відсоток загальної вартості майна на момент укладення цього договору за кожен випадок такого порушення.
За порушення відповідачем зобов'язання за договором щодо надання звітів про стан та місцезнаходження майна позивачем нараховано відповідно до умов договору та вимог закону штраф в сумі 2 416,65 грн., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що відповідач порушив зобов'язання щодо оплати лізингових платежів за договором, вимоги позивача про стягнення інфляційних сум та 3% річних є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 103,50 грн. 3% річних та 536,46 грн. інфляційних сум, які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення 8 034,85 грн. основного боргу, 103,50 грн. 3% річних, 844,72 грн. інфляційних нарахувань, 828,06 грн. пені та 2 416,65 грн. штрафу ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Державне мито у сумі 122,06 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114,70 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютек Інтернешенел»(01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, код 35311823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дягтярівська, буд. 21 Г, код 33880354 ) 8 034 (вісім тисяч тридцять чотири) грн. 85 коп. основного боргу, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 46 коп. інфляційної складової боргу, 103 (сто три) грн. 50 коп. 3% річних, 828 (вісімсот двадцять вісім) грн. 06 коп. пені, 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 65 коп. штрафу, 122 (сто двадцять дві) грн. 06 коп. державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 26,74 грн.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. Чебикіна