ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/51417.11.09
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ
про розірвання договору та стягнення 515,75 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 1348 від 10.07.2009 року;
від відповідача: не з'явився.
встановив :
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра»особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ про розірвання договору та стягнення 515,75 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 02.10.2008 року було укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505, відповідно до п. 2.3. якого банк (відповідач) надає клієнту (позивачеві) послуги відповідно до переліку та на умовах, визначених даним договором, типом бізнес-пакету та затверджених банком тарифів.
Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання відкрити позивачу поточні рахунки, зараховувати на них кошти позивача, проводити видаткові операції, своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування.
На виконання умов договору відповідачем було відкрито позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_4 у філії ВАТ КБ «Надра»КРУ у гривні, МФО НОМЕР_5, код ЄДРПОУ21707100.
Через систему клієнт-банк позивач передав на виконання відповідачеві платіжні доручення на перерахування сплати єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від 19.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 19.02.2009 року на суму 225,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 1 519,50 грн., від 27.02.2009 року на суму 3 415,00 грн.
Вказані суми були списані з рахунку позивача, що підтверджується банківським виписками, однак до одержувача платежу не дійшли.
Відповідно до п. 5.2. договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 години - виконуються в день їх надходження. В разі надходження документів до банку після операційного часу банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день, або не пізніше наступного робочого дня.
Оскільки відповідачем не були виконані вищеназвані платіжні доручення позивача, за не своєчасну сплату позивачем податкових платежів йому були нараховані штрафні санкції у сумі 515,75 грн.
Не думку позивача, сплачені штрафні санкції є майновою шкодою у вигляді збитків, які поніс позивач внаслідок невиконання відповідачем умов договору.
Відповідно до п. 13.1. договору рахунок позивача закривається на підставі його заяви.
П. 13.2. договору позивачеві надано право порушити питання про закриття рахунків та розірвання договору у разі невиконання відповідачем зобов'язань за цим договором.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем позивач направив відповідачеві заяву від 18.05.2009 року з року з проханням розірвати договір та закрити рахунок.
Також 18.05.2009 року позивач подав відповідачеві заяву з проханням перерахувати кошти, які знаходяться на рахунку, який позивач просив закрити, на рахунок в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_2).
Станом на день подання позовної заяви рахунок позивача відповідачем не закрито та кошти не перераховані.
У зв'язку з вищезазначеними, позивач звернувся до суду про розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року та зобов'язанням відповідача перерахувати залишок коштів на вказаний рахунок, а також стягнення з відповідача збитків у сумі 515,57 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/514, розгляд справи призначено на 06.10.2009 року.
У судовому засіданні 06.10.2009 року з'явились представники сторін. Представник позивача вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/514 від 20.07.2009 року не виконав. Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі та повідомив, що платіжні доручення відповідача від 19.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 19.02.2009 року на суму 225,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 1 519,50 грн., від 27.02.2009 року на суму 3 415,00 грн. виконані, кошти перераховані.
Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошена перерва у судовому засіданні до 17.11.2009 року для надання доказів по справі.
У судовому засіданні 17.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/514 від 20.07.2009 року, надав пояснення по справі та просив суд розірвати договір на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року та зобов'язати відповідача перерахувати залишок коштів з рахунку позивача № НОМЕР_4 в філії ВАТ КБ «Надра»на рахунок позивача № НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП Банк», стягнути 515,57 грн. збитків, витрати по сплаті державного мита в сумі 272,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 02.10.2008 року було укладено договір на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505, відповідно до п. 2.3. якого банк (відповідач) надає клієнту (позивачеві) послуги відповідно до переліку та на умовах, визначених даним договором, типом бізнес-пакету та затверджених банком тарифів.
П. 2.1. договору передбачено, що договір визначає умови та порядок надання банком комплексного обслуговування клієнта по бізнес-пакету «Базовий»у відділеннях банку згідно з режимом роботи відділень, визначеним банком.
Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов'язання відкрити позивачу поточні рахунки, зараховувати на них кошти позивача, проводити видаткові операції, своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування.
На виконання умов договору відповідачем було відкрито позивачеві поточний рахунок № НОМЕР_4 у філії ВАТ КБ «Надра»КРУ у гривні, МФО НОМЕР_5, код ЄДРПОУ21707100.
Згідно з пунктом 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Через систему клієнт-банк позивач передав на виконання відповідачеві платіжні доручення на перерахування сплати єдиного податку та податку з доходів фізичних осіб від 19.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 19.02.2009 року на суму 225,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 200,00 грн., від 27.02.2009 року на суму 1 519,50 грн., від 27.02.2009 року на суму 3 415,00 грн.
Вказані суми були списані з рахунку позивача, що підтверджується банківським виписками, однак до одержувача платежу не дійшли.
Відповідно до п. 4.2.2. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов цього договору.
П. 4.3.9 договору передбачено, що банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.
П. 4.3.14.1. договору банк бере на себе зобов'язання в разі встановлення клієнту програмно-технічного комплексу «клієнт-банк»приймати по відповідних каналах зв'язку платіжні документи клієнта та своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, згідно п. 4.3.9.
Відповідно до п. 5.2. договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку протягом операційного часу з 9.00 до 17.00 години - виконуються в день їх надходження. В разі надходження документів до банку після операційного часу банк виконує їх в разі наявності технічної можливості в той же день, або не пізніше наступного робочого дня.
Частина 3 статті 1068 ЦК України передбачає, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13.1. договору рахунки клієнта закриваються в банку в тому числі на підставі заяви клієнта.
П. 13.2. договору клієнт має право порушити питання про закриття рахунків та розірвання договору в разі невиконання банком зобов'язань за цим договором.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем позивач направив відповідачеві заяву від 18.05.2009 року з проханням розірвати договір та закрити рахунок.
Також 18.05.2009 року позивач подав відповідачеві заяву з проханням перерахувати кошти, які знаходяться на рахунку, який позивач просив закрити, на рахунок в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_2).
Відповідно до п. 13.3. у разі закриття рахунків банк здійснює остаточні операції за рахунками клієнта, у тому числі перераховує залишок коштів на підставі платіжного доручення клієнта на інший, відкритий клієнтам рахунок, зазначений у заяві про закриття рахунку.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.1 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.
Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, відповіді щодо розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року та перерахувати кошти, які знаходяться на рахунку, який позивач просив закрити, на рахунок в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_2 не надано.
У відзиві від 05.10.2009 року відповідачем зазначено, що на час подання відзиву розрахункові документи позивача виконані.
Частиною 1 статті 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем був направлений відповідачу лист з пропозицією розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року та перерахувати кошти, які знаходяться на рахунку, який позивач просив закрити, на рахунок в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_2, але відповідачем не надано згоди та не вчинено будь-яких дій, а також беручи до уваги те, що зазначені дії порушують права та інтереси позивача, тому суд вважає вимогу позивача щодо розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
У зв'язку з розірвання договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача закрити поточний рахунок позивача № НОМЕР_4 у філії ВАТ КБ «Надра»КРУ у гривні, МФО НОМЕР_5, код ЄДРПОУ НОМЕР_6.
Відповідно до п.3 статті 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.
З наявної в матеріалах справи довідки позивача залишок грошових коштів на поточному рахунку позивача станом на 17.12.2009 року становить 24 824,69 грн.
Таким чином, вимога позивача про зобов'язання перерахування вищезазначеного залишку грошових коштів в сумі 24 824,69 грн. на рахунок позивача в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_2, МФО НОМЕР_3 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача шкоду (збитки).
Оскільки відповідачем не були виконані вищеназвані платіжні доручення позивача, за не своєчасну сплату позивачем податкових платежів йому були нараховані штрафні санкції у сумі 515,57 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 18.05.2009 року № 0008451700/0 на суму 439,70 грн. та податковим повідомленням-рішенням від04.06.2009 року № 0009421700/0 на суму 75,87 грн.
Не думку позивача, сплачені штрафні санкції є майновою шкодою у вигляді збитків, які поніс позивач внаслідок невиконання відповідачем умов договору.
Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до п.1 ч.2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення:
- протиправної поведінки;
- збитків;
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками;
- вини.
При відсутності хоч би одного з цих елементів цивільна відповідальності не наступає.
Судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправність поведінки відповідача (відповідачем порушено умови договору на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року);
- збитки, як результат протиправної поведінки ( у результаті порушення умов договору відповідачем завдано позивачеві збитки);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками (саме у зв'язку неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачеві були завдані збитки у розмірі нарахованих штрафних санкцій у сумі 515,57 грн.);
- вина особи, що заподіяла збитки (відповідно до статті 614 ЦК України та ч.2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач не надав жодного доказу по справі на підтвердження того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для своєчасного виконання умов договору).
Відповідно до ч 1. статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч 2. статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків в розмірі 515,57 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.
Кім того, постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.
Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.
Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором.
Аналіз положень частини 2 статті 58, статті 80 та частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.
Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов'язань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб'єктів -клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, відповідно до статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 272,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 315,0 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір банківського рахунку на обслуговування бізнес-пакету № 1/8505 від 02.10.2008 року укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра»особі філії ВАТ КБ «Надра» КРУ.
3. Зобов'язати відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 21707100) закрити поточний рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) № НОМЕР_4 у філії ВАТ КБ «Надра»КРУ у гривні, МФО НОМЕР_5, код ЄДРПОУ НОМЕР_6. Залишок коштів з рахунку № НОМЕР_4 в сумі 24 824 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять чотири) грн.. 69 коп. перерахувати на рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в ЗАТ «ОТП Банк»№ НОМЕР_7, МФО НОМЕР_8.
4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, к/р 39005000000001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003, код ЄДРПОУ 21707100) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02225, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО НОМЕР_3) збитки в розмірі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) 57 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 00 коп. та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 23.12.2009 року.