07 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 524/9790/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калиновського В.А.
суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Мороза Артема Сергійовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2018, суддя Кривич Ж.О., м. Кременчук, Полтавська область, по справі № 524/9790/17
за позовом ОСОБА_2
до Інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Мороза Артема Сергійовича , Управління патрульної поліції у м. Кременчук ДПП НП України
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до Інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Мороза Артема Сергійовича, Управління патрульної поліції у м. Кременчук ДПП НП України, в якому просив суд скасувати постанову серії БР 862126 від 08.12.2017 року по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначив, що 08 грудня 2017 року відповідач постановою серії БР № 862126 притягнув його до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. З постановою він не згоден, вважає її незаконною з тієї підстави, що правопорушення він не вчиняв.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспектором роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Морозом Артемом Сергійовичем, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про дорожній рух», п.п. "д" п. 2.9 ПДР України, ч. 2 ст. 122, ст.ст. 251, 258 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 08.12.2017 року інспектором роти № 4 батальйону УПП у м. Кременчук Морозом А.С. було винесено постанову серії БР № 862126 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_2 08.12.2017 р. о 12 годині 01 хв., керуючи транспортним засобом MERCEDES-BENZ VIANO, номерний знак НОМЕР_1, по вул. Першотравневій, 43а у м. Кременчук, під час руху користувався засобом зв'язку, тримаючи їх у руці, а саме розмовляв по мобільному телефону, чим порушив п. 2.9 «д» ПДР України.
Не погоджуючись з оскаржуваною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 порушення вимог п. 2.9 «д» ПДР України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР України), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до п. 2.9 «д» ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП України порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Як вбачається з матеріалів справи докази дотримання відповідачем умов, передбачених ч.2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», відсутні.
Також з матеріалів справи не вбачається який саме засіб відео фіксації був використаний. Тобто відсутні докази відповідності фіксації і ч. 1 ст. 40 Закону України «Про поліцію».
З наданого відповідачем до суду відеозапису вчинення правопорушення ОСОБА_2 вбачається, що на ньому не зафіксовано факт вчинення останнім самого правопорушення.
Таким чином, запис, який здійснено при оформленні правопорушення, не містить інформації щодо порушення і, відповідно, відповідач не може посилатися на нього, як на доказ, який підтверджує факт вчинення правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Колегія суддів зазначає, що крім відеозапису відповідач не надав суду жодних допустимих доказів, які підтверджували б правомірність винесеної ним постанови про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КпАП України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП, не з'ясував всіх фактичних обставин справи, тим самим порушив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2018 року по справі № 524/9790/17 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти № 4 батальйону УПП в м. Кременчук ДПП НП України Мороза Артема Сергійовича залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.03.2018 по справі № 524/9790/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Калитка
Повний текст постанови складено 07.05.2018.