Справа № 711/11077/17
07 травня 2018 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2018 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради про поновлення виборчих прав внутрішньо переміщеної особи, -
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2018 року та прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України.
Так, згідно пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону №3674-VІ).
Відповідно до п.2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у 08.12.2017. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви).
Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1600*0,4)*150% = 960 грн.
Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101.
Також суд звертає увагу на те, що Законом №3674-VІ (VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, який є позивачем у даній справі.
Посилання апелянта на застосування у даних процесуальних правовідносинах ст. 274 КАС України і ст. 5 п. 11 Закону України «Про судовий збір», які передбачають звільнення від сплати судового збору, не є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки заявлені позовні вимоги у даній справі не є тотожним позову про уточнення списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, та заявлені поза межами виборчого процесу.
Крім того, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки є ВПО, безробітною особою, тимчасово не працює, та додаткові витрати, пов'язані із судовими процесами є непомірними.
До апеляційної скарги додає довідку Пенсійного фонду - Індивідуальні відомості про застраховану особу. Однак вказана довідка не підтверджує незадовільний майновий стан апелянта, оскільки з її змісту не вбачається, що середньомісячний дохід позивача менший від прожиткового мінімуму. Підтвердженням скрутного матеріального становища можуть бути документи, які вказують на те, що позивач не працює, не перебуває на утриманні інших осіб, не є фізичною особою-підприємцем, не має вкладних рахунків тощо.
Положеннями частини першої ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до частини другої ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Щоб мати можливість зменшити тягар судових витрат законодавцем передбачено, що суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи. Особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідне клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан.
Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні належні правові підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору.
Враховуючи, що апелянтом не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху.
У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 274, 296, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 квітня 2018 року - залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення вказаного недоліку - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків у зазначений вище строк буде вирішуватись питання про повернення апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя Н.М. Троян