Справа № 755/8092/17 Суддя першої інстанції: Астахова О.О.
07 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Коротких А.Ю. та Файдюка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року, яка оголошена о 12 год. 55 хв., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Вишневського В'ячеслава Валерійовича, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Вишневського В.В. (далі - інспектор) щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення 16 травня 2017 року відносно позивача, а також скасувати постанову серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що не порушував Правила дорожнього руху. Також позивач зазначає, що справу про адміністративне правопорушення було вирішено у не передбаченому законом місці, за відсутності особи, яка притягувалася до відповідальності, без оголошення прав і вручення постанови на місці її складання та з порушенням права надавати пояснення щодо обставин справи.
Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 від учасників справи не надходив.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з'явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року - скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про скасування постанови серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
Судом встановлено та сторонами даної справи не заперечується, що постановою інспектора серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року на ОСОБА_2 був накладений штраф у розмірі 255 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про її скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними та допустимими доказами підтвердив факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно з постановою серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року ОСОБА_2 16 травня 2017 року о 10 год. 20 хв., у м. Києві на Дарницькій площі (виїзд від вул. Харківське шосе, 2), керуючи автомобілем Hyundai Tucson, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив поворот ліворуч, не виконавши вимогу знаку «Рух праворуч», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 122 КУпАП порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
ОСОБА_2 оскаржував постанову інспектора серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року до Управління патрульної поліції у м. Києві. Рішенням заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Євдокимова Д.А. скаргу позивача було залишено без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до рішення про результати розгляду скарги, інспектор 16 травня 2017 року, перебуваючи у службовому автомобілі та зупинившись на забороняючий сигнал світлофора, помітив автомобіль під керуванням позивача, який на Дарницькій площі (виїзд від супермаркету Billa), у порушення вимог дорожнього знаку «Рух праворуч» здійснив поворот ліворуч та поїхав у напрямку проспекту Соборності. В подальшому автомобіль був зупинений на паркувальному майданчику ТЦ «Дарниця». Також у рішенні зазначено, що ОСОБА_2 визнав вину та повідомив, що не помітив дорожнього знаку, просив вибачити, проте після повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відмовився пред'явити посвідчення водія.
На підтвердження обставин, викладених у постанові інспектора серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року та рішенні заступника начальника Управління патрульної поліції у м. Києві Євдокимова Д.А. відповідач надав суду копії фотознімків місця правопорушення та рапорту інспектора від 27 червня 2017 року.
Дослідивши надані копії фотознімків, колегія суддів встановила, що вони не містять у собі інформації про факт та обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Пояснення інспектора, викладені у рапорті від 27 червня 2017 року, були надані у зв'язку із розглядом скарги ОСОБА_2 на постанову серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року. Разом з тим, такі пояснення самі по собі не є достатнім доказом наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, докази, надані відповідачем на підтвердження правомірності постанови серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року, не є належними та достатніми.
Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а також доказів визнання ОСОБА_2 факту вчинення правопорушення під час розмови з інспектором - не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення у даному випадку не підлягав складенню.
Разом з тим, інспектор не був позбавлений можливості, з огляду на повідомлені ним обставини складання постанови серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року, застосувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію». Дані таких приладів та засобів, згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_2 заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року, а відповідач не надав доказів на підтвердження обґрунтованості свого рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені у ст. 286 КАС України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав доказів наявності події адміністративного правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 також заявив вимогу про визнання противними дій інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у не передбаченому місці.
Надаючи оцінку зазначеній позовній вимозі, суд першої інстанції вірно зазначив, що інспектор мав право розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Під час розгляду апеляційної скарги колегія суддів прийшла до висновку, що такі дії інспектора відповідають вимогам ч. 4 ст. 258 КУпАП щодо розгляду справи на місці вчинення правопорушення.
Колегія суддів дійшла висновку про не доведеність факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, який суд першої інстанції визнав встановленим. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року - скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про скасування постанови серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 77, 242, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про скасування постанови інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Вишневського В'ячеслава Валерійовича про накладення адміністративного стягнення серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позов в цій частині.
Скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Вишневського В'ячеслава Валерійовича про накладення адміністративного стягнення серії БР № 465720 від 16 травня 2017 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В іншій частині постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 15 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді А.Ю. Коротких
В.В. Файдюк