Справа № 826/3646/18 Суддя першої інстанції: Амельохін В.В.
08 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року, постановлену за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, -
У березні 2018 року публічне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» (далі - Позивач, ПАТ «Черкаське хімволокно») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову щодо Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Відповідач, НКРЕКП) шляхом заборони вчиняти дії на реалізацію постанови НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та постанови «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» від 27.02.2018 року, зокрема, але не виключно, заборонити Відповідачу розглядати проект постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 28.12.2017 №1505» (зміна тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ))» та приймати будь-яке рішення в результаті розгляду постанови Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 28.12.2017 №1505» (зміна тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ))».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 року клопотання про забезпечення позову задоволено частково - заборонено НКРЕКП вчиняти дії на реалізацію постанови НКРЕКП «Про накладення штрафів на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та постанови «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії» від 27.02.2018 року. В іншій частині клопотання відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив з того, постановами НКРЕКП застосовано до ПАТ «Черкаське хімволокно» заходи відповідальності на підставі нормативно-правового акту, який не набрав чинності на момент проведення перевірки, а самі постанови прийняті більше ніж через вісім місяців після завершення перевірки, а не протягом п'яти днів, як того вимагає чинне законодавство. Наведене, на переконання суду першої інстанції, свідчить про надання Позивачем належних та переконливих доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому.
Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу. При цьому посилається на безпідставному втручанні суду першої інстанції у дискреційні повноваження НКРЕКП. Крім того, наголошує, що на момент прийняття ухвали про забезпечення позову оскаржувані постанови Відповідача не оформлені та не направлені Позивачу, що, на переконання Апелянта, свідчить про відсутність предмету спору станом на 05.03.2018 року, та, відповідно, фактичне задоволення судом першої інстанції позовних вимог за відсутності предмету позову. Крім іншого, стверджує, що подана заява та додані до неї документи не містять доказів настання негативних та незворотних наслідків для Позивача; при цьому сама ухвала про забезпечення позову не містить посилань на відповідні докази, а лише включає у себе абстрактні формулювання. Викладене, на думку НКРЕКП, свідчить про надання судом першої інстанції переваг корпоративним, а не загальнонаціональним інтересам. Поряд з цим, окремо звертає увагу суду на те, що виключно під час розгляду справи по суті можна встановити обставини: дотримання строків накладання штрафів; використання чи невикористання коштів на цілі інвестиційних програм; порушення Відповідачем вимог порядку встановлення тарифів; правомірності чи протиправності застосування НКРЕКП положень Закону України «Про ринок електричної енергії».
Після усунення визначених в ухвалі суду від 26.03.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08.05.2018 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Черкаське хімволокно» просить залишити її без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2018 року - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони суб'єкту владних повноважень вчиняти дії є закріпленим у КАС України способом забезпечення позову, що, на переконання Позивача, свідчить про безпідставність посилання Апелянта на втручання судом першої інстанції у дискреційні повноваження Відповідача. Крім того, зазначає про безпідставність твердження НКРЕКП про відсутність станом на 05.03.2018 року предмету спору, оскільки на офіційному сайті Відповідача було розміщено інформацію, що 06.03.2018 року на засіданні НКРЕКП розглядатиметься питання внесення змін до постанови НКРЕКП від 28.12.2017 №1505 на підставі постанов Відповідача від 27.02.2018 року. Звертає увагу суду, що відсутність заборони з реалізації постанов Апелянта від 27.02.2018 року унеможливить у подальшому виконання рішення у справі у випадку задоволення позовних вимог, у той час як очевидна протиправність згаданих постанов підтверджується порушенням строку прийняття рішення про накладення санкцій, відсутністю підстав для вилучення зі структури тарифів коштів у зв'язку з відсутністю такої структури взагалі, а також притягнення до відповідальності на підставі закону України, який на момент перевірки не набрав чинності.
У судовому засіданні представник Апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в останній.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Від представника ПАТ «Черкаське хімволокно» 08.05.2018 року надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням іншого уповноваженого належним чином представника у відрядженні. Разом з тим, заслухавши думку представника Апелянта, який проти задоволення заявленого клопотання заперечував, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на встановлені ст. 309 КАС України строки розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, попри твердження Апелянта про втручання суду у дискреційні повноваження НКРЕКП щодо заборони вчинення дій, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, доданих до вказаної заяви документів та встановлено судом першої інстанції, у червні 2017 року НКРЕКП проведені планові перевірки ПАТ «Черкаське хімволокно» з питань: дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії (акт перевірки від 26.06.2017 року №97; а.с. 13-52); дотримання Умов та Правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії (акт перевірки від 26.06.2017 року №98; а.с. 53-90); додержання діяльності вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (акт від 26.06.2017 року №99; а.с. 91-162).
Крім того, судом першої інстанції з пояснень ПАТ «Черкаське хімволокно» встановлено, що 27.02.2018 року НКРЕКП проведено відкрите засідання з розгляду згаданих вище матеріалів перевірок, за результатами якого прийнято постанови:
А. «Про накладення штрафів на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», якою:
1. Накладено штрафи на ПАТ «Черкаське хімволокно»:
- у розмірі 34 000,00 грн. за порушення пункту 3.1 Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії щодо обов'язку ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами, зокрема Порядком формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженим постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, а саме: пунктом 4.1 щодо обов'язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3037 (зі змінами) «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ)», інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування; пунктом 4.4 у частині зміни вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, а саме у частині збільшення вартості виконаних заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, понад п'ять відсотків;
- у розмірі 1 700 000,00 грн. за порушення підпункту 3.6.1 пункту 3.6 Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії щодо обов'язку ліцензіата діяти згідно із законодавством України та іншими нормативними документами, зокрема Порядком формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженим постановою НКРЕКП від 15 жовтня 2015 року № 2585, а саме: пунктом 4.1 щодо обов'язку ліцензіата виконувати схвалену НКРЕКП, зокрема постановою від 22 грудня 2015 року № 3037 (зі змінами) «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ)», інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування; пунктом 4.4 у частині зміни вартості виконання заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, а саме у частині збільшення вартості виконаних заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, понад п'ять відсотків.
2. Приписано при найближчому перегляді тарифів ПАТ «Черкаське хімволокно» на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії:
1) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на відпуск електричної енергії на суму непрофінансованих а неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2014 року» у розмірі 81 148,00 тис. грн. (без ПДВ);
2) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на відпуск електричної енергії на суму непрофінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2015 року» в сумі 18 302,18 тис. грн. (без ПДВ);
3) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на відпуск електричної енергії на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми 2016 року у розмірі 18 524,54 тис. грн. (без ПДВ);
4) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на виробництво теплової енергії на суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми 2016 року у розмірі 6 825,12тис. грн. (без ПДВ);
5) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії на суму фінансування по заходу «Заміна силового трансформатора ст. № 3 (тип ТДЦНГУ-80000/110/6) з розробкою проекту» розділу 1.1 «Реконструкція, модернізація та будівництво електротехнічного обладнання» схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 681,93 тис. грн. (без ПДВ);
6) розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії на суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми 2016 року понад 5 % у розмірі 4 364,87 тис. грн. (без ПДВ).
3. Зобов'язано ПАТ «Черкаське хімволокно»:
1) врахувати в Інвестиційній програмі з виробництва електричної та теплової енергії на 2018 рік економію коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» та за рахунок зміни обсягів виробництва теплової енергії у сумі 66 938 тис. грн. (без ПДВ), економію коштів, отриману за результатами діяльності з виробництва електричної енергії у 2016 році , а саме в результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у сумі 36 589,60 тис. грн. (без ПДВ), економію коштів, отриману за результатами діяльності з виробництва теплової енергії у 2016 році, а саме в результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на виробництво теплової енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахункових показників, у сумі 18 480,90 тис. грн. (без ПДВ), економію коштів у сумі 1 292,66 тис. грн. (без ПДВ), що склалась при виконанні (фінансуванні та освоєнні) заходів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік та додатковий дохід за рахунок збільшення обсягів виробництва електричної енергії у 2016 році у сумі 25 897,16 тис. грн. (без ПДВ) без додаткових джерел фінансування, передбачивши їх виконання до 31 грудня 2018 року, про що після закінчення зазначеного терміну виконання протягом 20 робочих днів письмово повідомити (з наданням належним чином завірених та структурованих копій підтвердних документів, у тому числі актів виконаних робіт та актів вводу в експлуатацію, окремо по кожному заходу) НКРЕКП та Сектор НКРЕКП у Черкаській області.
У разі невиконання заходів Інвестиційної програми з виробництва електричної та теплової енергії на 2018 рік на зазначені суми у визначені терміни та/або ненадання у визначений термін відповідного письмового повідомлення, передбаченого в абзаці першому цього підпункту, при найближчому перегляді тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії для ПАТ «Черкаське хімволокно» розглянути питання щодо коригування у сторону зменшення структури тарифів на суму зазначених коштів.
Б. «Про накладення штрафу на ПАТ «Черкаське хімволокно» за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії», якою:
1. Накладено штраф у розмірі 85 000,00 грн. на ПАТ ««Черкаське хімволокно» (за порушення: підпункту 2.1.7 пункту 2.1 Ліцензійних умов з транспортування в частині забезпечення обліку відпуску теплової енергії з теплових мереж ліцензіата з використанням відповідних приладів обліку теплової енергії, встановлених на межі балансової належності (відповідальності) або межі продажу теплової енергії; пунктів 3.1 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання щодо дотримання вимог законодавства, яким регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері теплопостачання, а саме: статті 19 -1 Закону України «Про теплопостачання» та пунктів 7, 8, Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 року № 217, у частині: інформування теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами споживачів про відкриті в уповноваженому банку спеціальні рахунки для оплати спожитої теплової енергії та наданих комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, перерахування коштів за теплову енергію та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів, абзацу третього статті 14 Закону України «Про природні монополії» щодо обов'язкового виконання суб'єктами природних монополій рішень національних комісій регулювання природних монополій, а саме постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 01 вересня 2016 року № 1505 «Про схвалення Інвестиційної програми Публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» на 2016 рік», пункту 6 Порядку зарахування коштів на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням у сфері теплопостачання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2013 року № 750, у частині щоденного перерахування на спеціальний рахунок коштів в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм, пункту 4.2 Порядку розроблення, погодження та затвердження інвестиційних програм суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 14 грудня 2012 року № 630, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 14 грудня 2012 року № 381, щодо щорічного, не пізніше ніж за два місяці до дати початку планованого періоду, подання до уповноваженого органу заяви щодо схвалення (погодження) інвестиційної програми разом з документами, передбаченими пунктом 3.3 розділу III цього Порядку; підпунктів 5.2.2 пунктів 5.2 Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування та Ліцензійних умов з постачання в частині дотримання вимог, установлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, щодо провадження господарської діяльності, яка не належить до сфери природних монополій, якщо така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії.
2. Зобов'язано ПАТ «Черкаське хімволокно» надалі дотримуватись Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 308.
3. Вилучено зі структури тарифів на теплову енергію ПАТ «Черкаське хімволокно» отримані на виконання інвестиційної програми 2016 року та не освоєні грошові кошти (виробничі інвестиції, амортизаційні відрахування та інші залучені кошти, що не підлягають поверненню) в сумі 16 448,69 тис. грн. (без ПДВ); економію коштів, що склалася по статті витрат «паливо» (природний газ) в сумі 33 400,48 тис. грн. (без ПДВ).
Зазначаючи про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції погодився з доводами Позивача про те, що останнього притягнуто до відповідальності на підставі положень нормативно-правового акту, який не набрав чинності на момент проведення перевірки, а також рішення про накладення стягнень були прийняті зі значним порушенням законодавчо визначеного строку.
Наведені твердження суду першої інстанції, на переконання судової колегії, є обґрунтованими з огляду на те, що, по-перше, положеннями ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», який втратив чинність 11.06.2017 року, на відміну від ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», який набрав чинності 11.06.2017 року, не було передбачено штрафних санкцій за порушення ліцензійних умов у розмірі 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17,00 х 100 000), по-друге, у рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали настати, по-третє, положеннями ст. 9 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як і приписами затвердженого постановою НКРЕКП від 19.05.2011 року №882 Порядку контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, передбачено прийняття рішення про накладення санкцій протягом п'яти робочих днів з дня завершення перевірки.
Викладене, як вірно зазначило ПАТ «Черкаське хімволокно» у відзиві на апеляційну скаргу, може свідчити про очевидну протиправність постанов НКРЕКП від 27.02.2018 року.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, судова колегія погоджується з твердженням Апелянта про те, що надання обставинам дотримання строків накладання штрафів; використання чи невикористання коштів на цілі інвестиційних програм; порушення Відповідачем вимог порядку встановлення тарифів; правомірності чи протиправності застосування НКРЕКП положень Закону України «Про ринок електричної енергії» може та повинно бути здійснено виключно у межах розгляду і вирішення даної справи по суті позовних вимог. Разом з тим, встановлені судом першої інстанції ознаки, які об'єктивно свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, та послідуюче прийняття рішення про вжиття заходів забезпечення позову відповідає меті згаданого інституту.
Надаючи оцінку твердженню Апелянта про відсутність предмету спору на момент постановлення Окружним адміністративним судом міста Києва оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено раніше, на момент звернення до суду 02.03.2018 року із заявою про забезпечення позову ПАТ «Черкаське хімволокно» володіло інформацією щодо результатів розгляду матеріалів перевірок, оскільки відповідне засідання проводилося відкрито, та про прийняті за його результатами рішення у формі постанов від 27.02.2018 року. Наведеним, на переконання колегії суддів, спростовується твердження НКРЕКП про відсутність станом на 05.03.2018 року предмету спору, оскільки, по-перше, Позивач був обізнаний про прийняття постанов від 27.02.2018 року, по-друге, на етапі забезпечення позову не вирішується питання про наявність чи відсутність предмету спору, адже дані є предметом розгляду після подання позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову. Крім іншого, сама по собі відсутність документального оформлення та направлення постанов від 27.02.2018 року на адресу Позивача не спростовує доводів ПАТ «Черкаське хімволокно» про фактичне існування останніх.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року ) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року №3-рп/2003 наголошував на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Як вбачається зі змісту доданих до заяви про забезпечення позову документів, 01.03.2018 року на офіційному інтернет-сайті НКРЕКП опубліковано оголошення про проведення 06.03.2018 року засідання, до порядку денного якого включено, зокрема, питання схвалення проекту постанови «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 28.12.2017 №1505» (зміна тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ))» у зв'язку із результатами перевірки додержання ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної та (або) теплової енергії) (а.с. 204-207).
Згідно проекту постанови НКРЕКП «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 28.12.2017 №1505» запропоновано внести зміни до вказаної постанови шляхом зменшення тарифів на відпуск електричної та виробництво теплової енергії ПАТ «Черкаське хімволокно (Черкаська ТЕЦ)» (а.с. 208-209).
У межах визначеної нормативної регламентації спірних правовідносин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що заборона НКРЕКП вчиняти дії на реалізацію постанов від 27.02.2018 року є допустимим та пропорційним заходом забезпечення позову, невжиття якого може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, адже вчинення Відповідачем дій, спрямованих на реалізацію прийнятих за результатами перевірки постанов від 27.02.2018 року, у випадку задоволення позову зумовить виникнення труднощів при виконанні рішення або необхідність приведення правовідносин у попередній стан із необхідністю витрачання значних матеріальних ресурсів.
Твердження Апелянта про те, що оскаржуваною ухвалою суд надав перевагу корпоративним, а не загальнонаціональним інтересам, є, на переконання судової колегії, хибним та таким, що прямо суперечить основоположному принципу адміністративного судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 2 ч. 3 ст. 2 КАС України).
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо часткової обґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову, оскільки, як було встановлено вище, викладеними у ній доводами підтверджується існування підстав та обставин для вжиття відповідних заходів. У зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 150-151, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року, постановлену за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову публічного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено « 08» травня 2018 року.