Справа № 826/5002/18 Суддя (судді) першої інстанції: Каракашьян С.К.
03 травня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача - Троян Н.М.,
суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Генеральної прокуратури України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У березні 2018 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Міністерства юстиції України, які полягали у наданні доручення Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз на проведення рецензування висновків комісійних судово-економічних експертиз №644/1676?1680/17/45 від 31.01.2017 та №157/1810?1812/1745 від 31.01.2017, складених експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, у листі №52/9.2/ін.-18 від 18.01.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 27 квітня 2018 року.
У квітні 2018 року відповідач не погоджуючись з зазначеною ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та прийняти нову постанову, якою провадження у справі за адміністративним позовом Генеральної прокуратури України до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Зокрема, апелянт посилався на те, що при відкритті провадження у справі не було встановлено наявність публічно-правового спору між Генеральною прокуратурою України до Міністерства юстиції України та відкрито провадження спірною ухвалою з порушенням правил підсудності, встановлених КАС України.
Крім того, зазначив, що Генеральна прокуратура України не наділена повноваженнями щодо звернення з даним позовом до суду.
Оскільки позивач не має права на оскарження дій, які полягали у наданні доручення Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз на проведення рецензування висновків комісійних судово-економічних експертиз, тому провадження у зазначеній адміністративній справі порушене без законних на те підстав, відтак провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, та зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі не може бути оскаржено на підставі п. 5 частини першої статті 294 КАС України, з посиланням на те, що не було порушено права чи інтереси позивача, адже доведеність такого порушення не визначає предметну підсудність спору.
Крім того, вказує, що оскаржувані дії відповідача, безпосередньо впливають на інтереси позивача при здійсненні повноважень Генеральної прокуратури України у кримінальному провадженні, що розслідується позивачем.
Також, спір що розглядається є публічно-правовим, оскільки оскаржуються публічно-владні управлінські функції Міністерства юстиції України, при здійсненні останнім своїх повноважень.
Враховуючи наведене, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018 відкрито апеляційне провадження на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року та призначено справу до розгляду на 03 травня 2018 року.
Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та письмові заперечення позивача, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, колегія суддів переглянула оскаржуване судове рішення, та вважає, що воно не підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, виходячи з наступних обставин.
За правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суб'єкт владних повноважень може звернутись до суду адміністративної юрисдикції, якщо таке звернення пов'язане з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень, та у разі якщо таке право на звернення прямо передбачено Законом.
Повноваження позивача на подання позову передбачено частиною третьою статті 53 КАС України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Так, відповідачем оскаржено ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року про відкриття провадження у справі на підставі п. 5 частини першої статті 294 КАС України через порушення правил підсудності.
Адміністративна юрисдикція визначена в главі 2 КАС України.
Правила підсудності справ адміністративної юрисдикції, передбаченої у статтях 20, 22, 25-28 КАС України.
При цьому, апелянт доводить, що позивач не має права на позов, оскільки спір між сторонами не є публічно-правовим та законом не передбачено права позивача на позов.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки вказані твердження не стосуються предмету апеляційного перегляду, а саме підсудності даної справи.
При цьому, колегія суддів вважає, що питання про наявність чи відсутність підстав для розгляду спору в порядку адміністративного судочинства, виходить за межі апеляційного перегляду, оскільки ухвала про відкриття провадження відповідно до п. 5 частини першої статті 294 КАС України, може бути перевірена тільки в частині дотримання правил підсудності, а не правил юрисдикції адміністративних судів. визначених у статті 19 КАС України.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне процесуальне рішення, тому підстави для його скасування та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 294, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 березня 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Н.М. Троян
Судді: Л.О. Костюк,
В.А. Твердохліб
Повний текст виготовлено: 08 травня 2018 року.