Справа № 760/12699/17
08 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Безименної Н.В., суддів Аліменка В.О. та Бєлової Л.В. перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 16 січня 2018 року позов задоволено частково.
Відповідач, Міністерство оборони України, не погоджуючись із вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст.296 КАС України, а саме: апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, апелянтом не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку та електронна пошта.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року апелянт отримав 16 квітня 2018 року.
05 травня 2018 року до суду надійшла заява скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та подано примірник апеляційної скарги із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Заява про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтована тим, що скаржник первинно подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції з дотриманням строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, з метою виконання якої скаржником подано клопотання про продовження строків усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки станом на 12 березня 2018 року надати суду платіжне доручення з відміткою органу Державної казначейської служби України у якості доказу сплати судового збору у встановлений судом строк відсутня можливість, проте, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року апеляційну скаргу було повернуто.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2018 року, якою було повернуто первинну апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав(справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
В обґрунтування наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження Міністерство оборони України зазначає, що платіжні доручення з відміткою про зарахування судового збору до дохідної частини Державного бюджету не було повернуто з Державної казначейської служби України.
До апеляційної скарги скаржником було подано платіжні доручення №248/294 від 22 лютого 2018 року на суму 960,00 грн. та №248/350 від 13 березня 2018 року на суму 960,00 грн. з відмітками про перерахування коштів в дохід Державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В той же час, відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, процесуальне законодавство передбачає обов'язок скаржника додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, без конкретизації його форми та змісту і саме до повноважень суду належить перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету.
Та обставина, що скаржник з власної ініціативи звернувся до Державної казначейської служби України з метою отримання підтвердження про перерахування коштів в дохід Державного бюджету України згідно платіжних доручень №248/294 від 22 лютого 2018 року на суму 960,00 грн. та №248/350 від 13 березня 2018 року на суму 960,00 грн., не може бути визнана судом поважною причиною для поновлення пропущеного строку з наведених підстав.
Сплата судового збору та подання документу про його сплату при поданні апеляційної скарги є процесуальним обов'язком апелянта, неналежне виконання якого не може бути визнано поважною причиною пропуску процесуального строку, встановленого законом.
Суд вважає, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, звернення з власної ініціативи до органу Державної казначейської служби щодо підтвердження перерахування коштів в дохід Державного бюджету України, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Отже, наведені апелянтом у клопотанні про поновлення процесуального строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними, в той же час, об'єктивних та поважних причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження судом не встановлено, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 16 січня 2018 року отримано апелянтом 12 лютого 2018 року, згідно з інформацією про відстеження поштових пересилань з сайту «Укрпошта» (а.с.137), а апеляційну скаргу подано лише 02 квітня 2018 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством строку на апеляційне оскарження, беручи до уваги неповажність зазначених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав для його поновлення, наявні підстави, визначені п.4 ч.1 ст.299 КАС України для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови у відкритті апеляційного провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.248, 299 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви Міністерства оборони України про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 16 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Н.В. Безименна
Судді В.О. Аліменко
Л.В. Бєлова