ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 квітня 2018 року 10:04 № 826/17522/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БЦ-Веста»
доУправління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України
провизнання протиправним та скасування наказу № 98 від 28.11.2017 р.,
за участю представників сторін:
від позивача: Переверзіна Н.В.;
від відповідача 1:не з'явився;
від відповідача 2: Барабаш А.О.
На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 квітня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ-Веста» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Міністерства культури України, в якому просить, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
1. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 р. № 98.
2. Зобов'язати Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації виключити об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 із Переліку щойновиявлених об'єктів культурної спадщини.
3. Зобов'язати Міністерство культури України утриматись від дій стосовно внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до прийняття рішення у даній справі та вступу його в законну силу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що наказ Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 р. № 98 прийнято в порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-ІІІ, Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 р. № 158, а тому останній є таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки недотримання відповідачами переліку дій по виявленню об'єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та висновок консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об'єктів встановленим критеріям є обов'язковою і необхідною умовою для внесення виявлених об'єктів культурної спадщини є підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Також позивач зазначає, що набутий об'єктом статус пам'ятки архітектури є обмеженням для позивача у використанні останнього в господарській діяльності позивача та унеможливить в подальшому реєстрацію права власності на нього.
Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомив. Згідно наданого письмового відзиву проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки факт правомірності його видання було визнано Міністерством культури України, а Палац Праці (Палац культури металістів, Палац культури металургів), який знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 включено до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки пропозиції щодо занесення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини до Реєстру на підставі поданої облікової документації на об'єкт культурної спадщини було розглянуто Експертною комісією на підставі рекомендації Міністерства, а тому підстав для незанесення щойновявленого об'єкта культурної спадщини за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України у відповідача 2 не було.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.
20.11.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ-Веста» прийняло участь в електронних торгах, організатором яких було ПП «Навчально-консультаційний центр» по Лоту № F28G1971: Палац культури ім.Ілліча - нежитлова окремо розташована будівля - загальною площею 18 802,30 кв.м., розташований за адресою: м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна (стара назва пр. Калініна), 47 Літ. 5А, власником та продавцем якого є Публічне акціонерне товариство «Акта Банк» та стало переможцем даних торгів, що підтверджується протоколом електронних торгів № UA-EA-2017-11-06-000072-с від 20.11.2017 р., який належним чином підписаний та скріплений печатками продавця, переможцем та організатором торгів.
На виконання вимог зазначеного протоколу електронних торгів, ТОВ «БЦ-Веста» 07.12.2017 р. здійснило повний розрахунок за зазначене нерухоме майно та сплатило на розрахунковий рахунок ПАТ «Акта Банк» грошові кошти у розмірі 7 785 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 241 від 07.12.2017 р.
10.12.2017 р. ПАТ «Акта Банк» направило позивачу повідомлення від 30.11.2017 р. вх. № ПАТ «Акта Банк» 2153 від 06.12.2017 р. Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якому зазначено, що об'єкт - «Палац Праці», розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 включений до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на підставі наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 28.11.2017 р. № 98.
Також станом на 10.12.2017 р. інформація про включення даного об'єкта до зазначеного переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на підставі наказу від 28.11.2017 р. № 98 була розміщена на сайті Управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентовано Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року N 1805-III (надалі - Закон N 1805-III).
За визначенням статті першої даного Закону:
культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини;
об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону N 1805-III об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пп. а), б) ч. 1 ст. 14 Закону N 1805-III занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки:
а) пам'ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання;
б) пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другої вказаної статті визначено, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 3.5 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11.03.2013 N 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 р. за N 528/23060 (надалі- Порядок N 158) про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об'єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об'єктів до Переліку об'єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, об'єкт «Палац Праці», розташований за адресою: м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 включений до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини на підставі наказу Управління культури, національностей Дніпровської обласної державної адміністрації від 28.11.2017 р. № 98.
Згідно із Положенням про Міністерство культури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 р. № 495, Мінкультури визначено головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2001 № 1760 (надалі - Порядок № 1760).
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 вказаного Порядку на кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі.
Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається.
Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X "Прикінцеві положення" Закону України "Про охорону культурної спадщини" визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.
Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що об'єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:
мали значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни;
безпосередньо пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей;
репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців;
були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
Критерій автентичності означає, що пам'ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування.
Пунктом 8 цього ж Порядку визначено, що об'єкти культурної спадщини місцевого значення повинні відповідати критерію автентичності, а також одному з таких критеріїв:
мали вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва певного населеного пункту чи регіону;
пов'язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей певного населеного пункту чи регіону;
є творами відомих архітекторів або інших митців;
є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
Відповідність кожного об'єкта культурної спадщини критеріям, зазначеним у пунктах 7 і 8 цього Порядку, оцінюються науково-методичною радою з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативними радами органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та науковими (вченими) радами установ та організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини. За результатами оцінки у п'ятнадцятиденний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання (п. 9).
Пунктом 10 передбачено, що після отримання висновку, зазначеного у пункті 9 цього Порядку, Мінкультури у п'ятнадцятиденний строк передає його разом з обліковою документацією на розгляд утвореної у ньому експертної комісії.
Склад експертної комісії затверджує Міністр культури. До складу експертної комісії входить не менш як три фахівці з науковим ступенем доктора філософії чи доктора наук з відповідної спеціальності.
Результати роботи експертної комісії оформляються протоколом, який підписується головою та секретарем експертної комісії.
Зазначений протокол є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру.
Як встановлено судом, листом від 01.12.2017 р. № 2284/1 Управління культури звернулось до Міністерства з проханням розглянути питання щодо занесення будівлі за адресою: м. Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 до Державного реєстру нерухомих пам'яток України з обліковою документацією (у повному обсязі) визначеною Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом архітектура та категорією місцевого значення як такий, що відповідає критерію автентичності п. 8 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Відповідач 2 зазначає в своєму відзиві, що об'єкт значною мірою зберіг свою форму, матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, є найбільшим об'єктом забудови у стилі конструктивізму у м.Дніпрі, є єдиним видатним зразком будівель нового громадсько-культурного призначення на Придніпров'ї, є твором архітектора ОСОБА_4.
Міністерству було рекомендовано підготувати необхідний пакет документів для подачі Кабінету Міністрів України для занесення пам'ятки до Реєстру за категорією національного значення.
Підставою для прийняття наказу управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 р. № 98 був протокол засідання науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини від 07.11.2017 р. № 33.
Як вбачається із вказаного протоколу, у засіданні приймали участь дев'ять осіб. На порядку денному був розгляд облікової документації об'єкта культурної спадщини (архітектури) «Палац Праці» у м.Дніпро, проспект Нігояна, 47 з метою рекомендації об'єкта до затвердження статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
На засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини було розглянуто наступні документи:
- історичну довідку про будівлю Палацу Праці (Палацу культури металістів, палацу культури металургів), складену кандидатом історичних наук, завідуючим відділом «Музей історії місцевого самоврядування Дніпропетровської області» Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, членом правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України ОСОБА_5;
- облікову картку об'єкта культурної спадщини Палац Праці («Палац культури металістів», «Пала культури металургів»), підготовлену Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень;
- акт технічного стану об'єкта культурної спадщини.
За результатами розгляду вищевказаних документів зазначено, що облікова документація складена на належному рівні, відповідає нормативним вимогам та підписана представником органу охорони культурної спадщини.
Члени науково-методичної ради відзначили унікальність будівлі Палацу Праці, який є одним з найкращих зразків конструктивізму в архітектурі та єдиною роботою визначного архітектора ОСОБА_4 у цьому стилі, що збережений до нашого часу.
Згідно із вимогами Порядку № 158 облікова картка, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської місцевих державних адміністрацій та науковими радами установ, організацій, діяльність яких пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта визначеним критеріям.
Виходячи із наведеного вище, суд приходить до висновку, що дії відповідачів по виявленню об'єктів, складанню облікової картки, короткої історичної довідки, акту технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини та висновок консультативних рад органів охорони культурної спадщини та наукової (вченої) ради у формі протоколу стосовно відповідності об'єктів встановленим критеріям є такими, що вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р. № 1805-ІІІ, Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 р. № 158, а тому правових підстав для скасування наказу Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації від 28.11.2017 р. № 98 у суду немає.
Встановлені судом обставини в даній справі дають підстави суду дійти висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації виключити об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 із Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини.
Також судом встановлено, що на підставі наказу Міністерства культури України від 20.02.2018 р. № 150 «Про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» Палац Праці (Палац культури металістів, Палац культури металургів), який знаходиться за адресою: м.Дніпро, проспект Сергія Нігояна, 47 було занесено до переліку об'єктів культурної спадщини у Дніпропетровській області, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення під охоронним номером № 78 Дп як пам'ятка архітектури місцевого значення.
Зважаючи на викладене суд визнає позовні вимоги в частині зобов'язання Міністерства культури України утриматись від дій стосовно внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єкт нерухомого майна: Палац праці, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, проспект Нігояна Сергія, буд. 47 до прийняття рішення у даній справі та вступу його в законну силу необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Акта Банк» Кулішу В.М. та директору ТОВ «ВЦ-Веста» Матузко В.Г. було направлено повідомлення про занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Повідомлення було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернулося без вручення адресату.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідачі як суб'єкти владних повноважень в ході судового розгляду довели обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ-Веста» (03680, м.Київ, вул. Якутська, буд.10, код ЄДРПОУ 37423099) відмовити.
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П.Васильченко
Повний текст судового рішення складено та підписано 04.05.2018 р.