25 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/596/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гомельчука С.В.,
при секретарі Кукульник Я.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Херсонської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000021/2 від 12 березня 2018 року,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (далі - позивач, ТОВ "КФ Строй Мастер") звернулося до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС України про коригування митної вартості товарів № UA508070/2018/000021/2 від 12 березня 2018 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15 листопада 2017 року Товариство уклало контракт № CH-UA-171115 з компанією DEQING TONGRUI CONSTRUCTION CO LTD (Китай).
На умовах, визначених контрактом, та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія DEQING TONGRUI CONSTRUCTION CO LTD здійснив на адресу покупця -ТОВ "КФ Строй Мастер" поставку товару: частини для душ боксів - код товару 39269097 (Товар № 1); частини для душ боксів: гідромасаж - код товару 90191090 (Товар №2); вироби побутового призначення - бокове скло для боксів - код товару 70200080 (Товар № 3); вироби побутового призначення - піддон пластиковий - код товару 39221000 (Товар №4); частини для душ боксів: кран змішувач - код товару 84818011 (Товар № 5); частини для душ боксів: комплект для установки піддону - код товару 76169990 (Товар № 6); частини для душ боксів: панель управління душової кабіни - код товару 85371099 (Товар № 7); частини для душ боксів: блок живлення - код товару 85043180 (Товар № 8); частини для душ боксів: динаміки пасивні без живлення - код товару 85182995 (Товар № 9); дзеркало для душ боксу - код товару 70099100 (Товар № 10); вентиляційні витяжки для душових кабін - код товару 84145920 (Товар № 11); частини для душ боксів: Кріпільна фурнітура - код товару 83024900 (Товар № 12); частини для душ боксів: дверна ручка, пластикова - код товару 39263000 (Товар № 13); частини для душ боксів: штуцер кутовий - код товару 391174000 (Товар №14); частини для душ боксів: сифон пластиковий - код товару 39229000 (Товар № 15); частини для душ боксів: шланги розводки води - код товару 39173200 (Товар № 16); частина для душ боксів: пластиковий тримач для душа - код товару 39259010 (Товар № 17); частини для душ боксів: ємкість для рідкого мила у душ боксі - код товару 39249000 (Товар № 18); частини для душ боксів: ролики для дверей душбокса - код товару 39263000 (Товар № 19); частини для душ боксів: ущільнювач пластиковий для дверей душбокса - код товару 39169090 (Товар № 20); частини для душ боксів: ущільнювач пластиковий, магнітний - код товару 85051990 (Товар № 21); частини для душ боксів: верхня лійка для душа - код товару 39229000 (Товар № 22); частини для душ боксів: розпилювач фронтальний - код товару 84249000 (Товар № 23); частини для душ боксів: профіль вертикальний алюмінієвий - код товару 76042100 (Товар № 24). Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митна вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 22044,85 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 12 березня 2018 року відповідачем прийнято рішення №UA508070/2018/000021/2, яким за резервним методом: на рівні 1,52 дол. США/кг для Товару № 1; на рівні 1,91 дол. США/кг для Товару № 3; на рівні 2,50 дол. США/кг для Товару № 4; на рівні 2,52 дол. США/кг для Товару № 6; на рівні 1,70 дол. США/кг для Товару № 8; на рівні 1,93 дол. США/кг для Товару № 10; на рівні 1,94 дол. США/кг для Товару № 16; на рівні 1,66 дол. США/кг для Товару № 18, скориговано митну вартість товарів на загальну суму 1489,96 дол. США.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості. Рішення не містить обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. Також, вказує, що митним органом не зазначено жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24 травня 2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".
При цьому, позивач вказує, що обставини на які вказує митниця в оскаржуваному рішенні жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості.
Ухвалою суду від 23 березня 2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 25 квітня 2018 року.
13 квітня 2018 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що декларантом ТОВ "КФ Строй Мастер" до митного органу було подано митну декларацію №UA508070/2018/000212 для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки CIF-Чорноморськ (Україна) відповідно до контракту від 15 листопада 2017 № CH-UA-171115, укладеного між ТОВ "КФ Строй мастер" та компанією DEQING TONGRUI CONSTRUCTION CO LTD. За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтвердженні документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.
Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Херсонській митниці ДФС України остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Херсонській митниці ДФС України інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Сторони у судове засідання з'явилися.
У ході судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15 листопада 2017 року Товариство уклало контракт № CH-UA-171115, з компанією DEQING TONGRUI CONSTRUCTION CO LTD, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF Odessa/CIF Chornomorsk/ CIF Yuzhniy (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - мийки з нержавіючої сталі, душові кабіни й бокси, ванни акрілові та стальні, акрилові піддони, запчастини в номенклатурі, кількості та цінам згідно супровідних документів.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_3 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Херсонської митниці ДФС 07 березня 2018 року було подано митну декларацію №UA508070/2018/000212, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 22044,85 доларів США.
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист; рахунок - фактура (інвойс); коносамент; автотранспортна накладна; декларація про походження товару; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; зовнішньоекономічний договір (контракт); договір про надання послуг митного брокера; копія митної декларації країни відправлення.
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 Митного кодексу України.
Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-17/07/15 від 15.11.2017 р. відповідачем встановлено, що відповідно до п.4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. Отже, на думку відповідача, такі витрати не включені позивачем до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості.
Також, відповідачем встановлено, що відповідно п.2.4 контракту повинна бути здійснена передоплата за товар, а згідно п. 5.5 100 % оплата має бути здійснена протягом 30 днів після отримання товару на склад.
З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи надані ТОВ " КФ " Строй Мастер" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ "КФ Строй Мастер" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); комерційна пропозиція; висновок Херсонської торгово-промислової палати; інформація з мережі інтернет про вартість аналогічного товару.
12 березня 2018 року Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення №UA508070/2018/000021/2 про коригування митної вартості товарів, яке є предметом оскарження у даній справі. Внаслідок прийняття оскаржуваного рішення, позивач повинен був надміру сплатити 5858,33 грн. ПДВ та ввізного мита.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з вимогами статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, мають бути витребувані лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-171115 від 15 листопада 2017 року, відповідно до пункту 4.2 не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що згідно п. 3.1 договору №CH-UA-171115 від 15 листопада 2017 року, поставка товару здійснювалась на умовах CIF Chornomorsk.
Відповідно до умов поставки CIF (Cost, Insurance and Freight), згідно міжнародних правил Інкотермс-2010, термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
З наведеного вбачається, що витрати і фрахт для доставки товару до порту України оплачені продавцем товару згідно застосованого терміну "CIF". Додаткового зазначення аналогічної інформації в п. 4.2 договору, як того вимагає відповідач, не має сенсу.
Правила Інкотермс-2010 також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування та транспортування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст.58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.
Стосовно іншої підстави для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості - наявності, на думку відповідача, протиріччя між пунктом 2.4 контракту та п.5.5 цього ж контракту, в частині взаєморозрахунків за товар між продавцем та покупцем, суд зазначає наступне.
Так, на думку суду, протиріч в порядку здійснення оплати позивачем за придбаний товар не існує, оскільки умови взаєморозрахунків визначені в п.п.5.1 - 5.6 договору № CH-UA-171115 від 15 листопада 2017 року. Натомість п. 2.4, на якій посилається відповідач, передбачає лише обов'язок продавця товару, в день отримання передплати, повідомити покупця про початок виробництва товару. В той же час, жодним пунктом договору не передбачено проведення передплати за товар або додаткових умов, щодо початку його виробництва або підготовки до відправки позивачу.
Отже, вказаний припис п. 2.4 договору жодним чином не може бути сприйнятий як наявність додаткових (не включених до митної вартості) витрат позивача з приводу придбання ним товару згідно договору № CH-UA-171115 від 15 листопада 2017 року, а є лише неточністю такого договору.
Крім того, у зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Херсонською митницею ДФС було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.
Посилання митного органу на факт існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем, а саме:
- комерційна (бізнес) пропозиція виробника товару від 01 грудня 2017 року не містить періоду дії наведених у ній цін;
- у коносаменті № 963243675 відправник відрізняється від того, що вказаний в декларації;
- надані витяги з мережі Інтернет, містять інформацію щодо ціни товару на інших комерційних умовах, ніж умови, придбання задекларованого товару; судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки самі по собі наведені відповідачем недоліки, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.
Отже, наведені митним органом розбіжності не узгоджуються із вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то " за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 24.02.2018 року № 500020/2018/1559, а саме: 1,52 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 235,33 кг*1,52=357,7 дол. США). Митну вартість товару № 3 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 05.03.18 № UA125220/2018/702381, а саме: 1,91 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 312,3 кг*1,91=595,92 дол. США). Митну вартість товару № 4 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 15.11.18 №UA100020/2017/311408, а саме: 2,5 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 201,5 кг*2,5=503,75 дол. США). Митну вартість товару № 6 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 04.11.18 № UA100120/2017/169235, а саме: 2,52 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 8,4 кг*2,52=21,16 дол. США). Митну вартість товару № 8 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.03.18 № UA100010/2018/125835, а саме: 1,7 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3 шт.*1,7=5,1 дол. США). Митну вартість товару № 10 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 18.12.18 №UA807190/2017/319866, а саме: 1,93 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 3,15 кг*1,93=6,07 дол. США). Митну вартість товару № 16 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 01.03.18 №UA500060/2018/5885, а саме: 1,94 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 1,3 кг*1,94=2,52 дол. США). Митну вартість товару № 18 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 03.01.18 № UA500010/2018/12, а саме: 1,66 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 0,45 кг*1,66=0,74 дол. США).
Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Враховуючи, що позивачем, у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару, було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508070/2018/000021/2 від 12 березня 2018 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці ДФС України №UA508070/2018/000021/2 від 12 березня 2018 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Херсонської митниці ДФС України (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" (73000, м. Херсон, вул. Стрілецька, 21А, код ЄДРПОУ 36236056), сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні), шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25 квітня 2018 р.
Суддя Гомельчук С.В.
кат. 5.2.2