Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 травня 2018 р. Справа№805/4791/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька області, м. Вугледар, вул. 13 Десантників 25-99) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, площ. Соборна,3) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 08592158, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 86) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецької про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
- визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» неправомірною та протиправною;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268», починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, поліцейського, зокрема надбавок, доплат, підвищень та премій, які отримувалися позивачем на момент призначення пенсії, у відсотковому розмірі від посадового окладу.
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером МВС України, отримує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.05.2017 року №44-Д-01 позивача повідомлено, що перерахунок пенсії буде проведено з 01.01.2016 року на підставі довідок про грошове забезпечення, наданих ліквідаційними комісіями після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку пенсії за вислугу років з 01 січня 2016 року, з урахуванням довідки ОСОБА_2 управління Національної поліції України в Донецькій області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є протиправною та просить суд підтримати позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.12.2018 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків (позивача) за його наявності або номеру і серії його паспорту; повного найменування третьої особи, її ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та офіційної електронної адреси (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи).
Недоліки позовної заяви позивачем виправлено у строк встановлений судом.
Ухвалою суду від 12 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на 06.02.2018 року відповідачем разом із відзивом на позовну заяву надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Ухвалою суду від 06 лютого 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального судового провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 лютого 2018 року.
Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 820/6514/17.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року поновлено провадження у справі №805/4791/17-а у зв'язку з набранням законної сили Рішення Верховного Суду від 15.02.2018 року по справі №820/6514/17 (Пз/9901/8/18).
Ухвалою суду від 06 квітня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 26 квітня 2018 року.
Представник відповідача, надав відзив проти адміністративного позову. Зазначивши, що позивач пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду, не надавши жодних документі в підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Відповідач, також зазначає, що органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок та виплати пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами де особа проходила службу.
Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стверджує, що до відповідача надходила лише одна довідка №6055 від 10.06.2017 року ліквідаційної комісії ГУ МВС в Донецькій області, інші довідки на адресу відповідача не надходило.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання здійснення відповідачем перерахунку пенсії за відсутністю документів, які підтверджують суми без надання підтверджуючих документів, а саме: відображення у довідці, суперечать вимогам чинного законодавства та є необґрунтованими.
Вимога позивача щодо виплати пенсії без граничного розміру не містить підстав, оскільки відсутні докази того, що пенсія позивача після проведення перерахунку буде перевищувати десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та внаслідок протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.
Представником третьої особи ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до суду надано пояснення щодо позовних вимог. Зазначено, що згідно з Порядком Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області відносно позивача підготовлено довідку від 10.06.2017 року № 6055 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, яку направлено до управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.06.2017 року №620/26/01-2017, грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивачу встановлено у розмірі 6994 грн. 07 коп.
Зазначену довідку було направлено до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для подальшого перерахунку пенсії.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач перебуває на обліку в ОСОБА_2 управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.05.2017 року №44-Д-01 позивача повідомлено, що перерахунок пенсії буде проведено з 01.01.2016 року на підставі довідок про грошове забезпечення, наданих ліквідаційними комісіями після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.
Разом з цим відповідачем надано довідку ОСОБА_2 управління МВС України від 10.06.2017 року №6055 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за посадою оперуповноважений (апарат головних управлінь Національної поліції) становить: посадовий оклад - 2500,00; оклад за військовим (спеціальним званням) майор міліції - 2000,00; надбавка за стаж служби (40,00%) - 1800,00; надбавка за шифрувальну роботу (0,00%) - 375,00; премія(4.78%) - 319,07; усього - 6994,07.
Представником відповідача суду надано клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1, обґрунтовуючи тим, що відповідачем виправлено оскаржувані позивачем порушення, а саме здійснено перерахунок пенсії позивача на час розгляду справи у відповідності з вимогами діючих нормативних актів, а саме згідно п. 3 Постанови Кабінету міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб” та поклавши обов'язок виплати таких сум. При цьому зазначивши що порядок виплати, який на теперішній час визначено Постановою КМУ №103 не є предметом спору у даній справі.
Разом з клопотанням про закриття провадження по справі представником відповідача надано копію довідки ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 13.03.2018 року №1777лк про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01 січня 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського/оперуповноважений (апарат головних управлінь Національної поліції) до посади на день звільнення із служби оперуповноважений становить: посадовий оклад - 2500,00; оклад за військовим (спеціальним званням) майор міліції - 2000,00; надбавка за стаж служби (40,00%) - 1800,00; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15,00%) - 375,00; премія - 480,60; усього (7,20%) - 7155,60.
Суд розглянувши подане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки з наданого відповідачем розрахунку про перерахунок пенсії позивача вбачається, що останній здійснений на підставі постанови КМУ 103 від 21 лютого 2018 року в той час як позивач просить здійснити перерахунок відповідно до порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області № 1777лк від 13.03.2018 року, з огляду на викладене вказаний перерахунок не може бути розцінений судом як такий, що повністю відновлює законні права та інтереси позивача.
Так, із встановлених судом обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб'єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу не перерахування такого виду страхової виплати, як пенсія.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.
Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою № 988 та Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, яким внесені доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.
Відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей”, статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови № 988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Згідно зі статтею 51 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова № 988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02 грудня 2015 року, позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01 січня 2016 року.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком № 45, для проведення перерахунку пенсії, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі “Кечко проти України” від 08 листопада 2005 року).
При цьому суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України “Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист”).
Відповідачем не заперечувався факт отримання від ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, що свідчить про дотримання державним органом Порядку № 45 у частині надання довідок до органу Пенсійного фонду.
Водночас, надаючи оцінку посиланням представника відповідача на зміну правового врегулювання спірних правовідносин, шляхом прийняття постанови Кабінетом Міністрів України №103 від 21.02.2018, якою встановлено новий порядок перерахування та виплати пенсій пенсіонерам внутрішніх справ та, як наслідок, відсутність предмету спору, то суд зазначає наступне.
Так, 21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” № 103, пунктом 3 останньої, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб Кабінет Міністрів України, постановив:
- перерахувати з 01 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
- виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;
з 01 січня 2020 року щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Посилаючись на дані норми, представник відповідача вказує, що вимоги позивача є передчасними, оскільки фактично, станом на день розгляду справи, управління пенсійного фонду не порушує права позивача щодо перерахунку та виплати пенсії, у зв'язку з тим, що строк такої виплати не настав.
Суд не погоджується з такою позицією суб'єкта владних повноважень, з огляду на наступне.
По-перше, як зазначалось судом вище, Законом №2262-ХІІ, встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відтак, враховуючи, що з 01.01.2016 у позивача виникли обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, зокрема, відбулась зміна розміру видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, та враховуючи, що такий перерахунок не проведено з вини державних органів, саме з цього часу необхідно здійснити перерахунок.
Відповідно частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд зазначає, що при прийнятті даного рішення ним враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в рішенні в аналогічній зразковій справі №820/6514/17.
По-друге, із положень статті 7 КАС України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зауважити, що Постанова № 103 прийнята після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду та погіршує його становище в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах при прийнятті цього рішення.
Суд надає оцінку тим правовідносинам, які виникли до звернення особи з позовом, відхиляючи ті, що виникли в процесі розгляду справи.
Враховуючи наведені обставини, суд критично оцінює позицію представника відповідача щодо відсутності предмету спору, а тому, не вбачає підстав для відмови у позові з наведених у відзиві та клопотанні про закриття провадження мотивів.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, то суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Поряд із цим суд не вбачає підстави для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Разом з тим, визначаючись щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача у подальшому виплачувати пенсію, то суд підстав для їх задоволення також не вбачає, виходячи з наступного.
Право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає зі ст. 55 Конституції України: права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення у майбутньому.
У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного, керуючись , ст. ст. 5, 19-21, 122, 159-164, 242, 244, 245, 371, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" N900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. №268" суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька області, м. Вугледар, вул. 13 Десантників 25-99) до ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010, Донецька область, м. Слов'янськ, площ. Соборна,3) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Ліквідаційної комісії ОСОБА_2 управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 08592158, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 86) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати бездіяльність ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» неправомірною та протиправною.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», №947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268», починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням всіх видів грошового зебезпечення, поліцейського, зокрема надбавок, доплат, підвищень та премій, які отримувалися позивачем на момент призначення пенсії, у відсотковому розмірі від посадового окладу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (за рахунок бюджетних асигнувань) (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, Донецька області, м. Вугледар, вул. 13 Десантників 25-99) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаш Г.П.