Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про прийняття справи до свого провадження та продовження процесуальних строків на усунення недоліків
08 травня 2018 р. Справа №805/2593/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання відшкодування збитків та моральної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- поновити строк звернення до суду;
- визнати дії та бездіяльність Донецького обласного та Костянтинівського військових комісаріатів протиправними;
- зобов'язати Донецький обласний військовий комісаріат відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 2928000 грн. та моральної шкоди в розмірі еквівалентно 10000 доларів США.
На підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями, вказану справу було передано для розгляду судді Кониченко О.М.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строку не більше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, шляхом зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків або номер і серія паспорта позивача та ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; належним обґрунтуванням, протиправності дії або бездіяльності відповідача, з зазначенням чим саме порушуються його права, свободи та інтереси з посиланнями на норми права; уточненням позовних вимог або визначенням належного відповідача у справі;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача;
- обґрунтованого розрахунку сум матеріальних збитків та моральної шкоди, з визначенням суми моральної шкоди у розмірі еквівалентному національної валюти України;
- заяву про поновлення строку для звернення до суду, у якій обґрунтувати причини пропуску строку для звернення до суду та надати докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 19 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі розпорядження керівника апарата Донецького окружного адміністративного суду від 04 травня 2018 року № 164, у зв'язку з перебуванням судді Кониченко О.М. у відпустці, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 805/2593/18-а.
На підставі повторного автоматичного розподілу справ, вказану справу було передано для розгляду судді Кочановій П.В.
На виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду, позивачем надані уточнена позовна заява та заява про поновлення строку для звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та надані документи, суд зазначає наступне.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За приписами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, відповідно до ч. 5. ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави стверджувати, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з вимогами п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однією із вимог позивача (з урахуванням уточнення позовної заяви) є визнання дій та бездіяльності Донецького обласного військового комісаріату протиправними. В той же час ані в позовній заяві, ані в уточненні до позовної заяви позивачем не надано належного обґрунтування протиправності дії або бездіяльністі відповідача, з зазначенням чим саме порушуються його права, свободи та інтереси з посиланнями на норми права.
Крім того, суд зазначає, що до позовної заяви не доданий розрахунок та документальні докази понесення позивачем матеріальних збитків.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначені відомості щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Окрім того, за приписами частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Як вбачається з доданих до позовної заяви копій документів, що надані позивачем на підтвердження обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, такі копії не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Щодо заяви позивача про поновлення строку для звернення до суду, суд зазначає наступне.
У своїй заяві окрім іншого, позивач посилається на постанову Костянтинівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2017 року, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якою визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
В той же час, суд зазначає, що позивачем було подано інший позов, до іншого відповідача з іншими позовними вимогами до місцевого суду. Так, у вказаній постанові суду від 23 жовтня 2017 року зазначено, що "у судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд: - визнати наявність факту неодержання пенсійного забезпечення з часу його комісації з армії - з 1964 року по 2004 рік, як інваліда війни, як порушення його конституційних прав, - визнати його право на вихід на пенсію у 55 років та право на виплату неодержаних сум пенсії, - виплатити на його користь суми неодержаної пенсії та моральну шкоду у розмірі, не нижче таких сум пенсії".
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що в 1995 році від своїх однополчан дізнався по те, що вони вийшли на пенсію в 55 років та мають статус учасника бойових дій. В той же рік звернувся до відповідача, однак статус учасника бойових дій отримав у жовтні 2004 року у віці 64 роки і в цьому ж віці вийшов на пенсію. Після цього неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду України і органів соціального захисту населення щодо відшкодування неодержаних пенсійних та соціальних виплат, однак його вимоги не були задоволені. Вважав, що те, що він 40 років не користувався пільгами як учасник бойових дій та інвалід війни 2 групи, не вийшов на пенсії в 55 років, відбулося з вини відповідача. Вважає, що діями та бездіяльністю відповідача порушені його права за період 1964 - 2004 роки, і саме за цей період часу просить поновити порушені права. Про порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися у 2004 році.
Між тим, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не наведено обґрунтованість поважності пропуску строку (щодо періоду з 1964 - 2004 роки) та доказів поважності причин його пропуску.
В контексті викладеного, суд зазначає, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 ст. 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне прийняти справу до свого провадження та продовжити ОСОБА_2 строк, наданий для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів, а саме: належного обґрунтування протиправності дії або бездіяльність відповідача, з зазначенням чим саме порушуються його права, свободи та інтереси з посиланнями на норми права; документальних доказів понесення позивачем матеріальних збитків; належним чином засвідчених доказів, долучених до позовної заяви, обґрунтовані письмові пояснення поважності пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 118, 121, 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Прийняти справу № 805/2593/18-а за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання відшкодування збитків та моральної шкоди - до свого провадження.
Встановити ОСОБА_2 строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду доказів, а саме: належного обґрунтування протиправності дії або бездіяльність відповідача, з зазначенням чим саме порушуються його права, свободи та інтереси з посиланнями на норми права; документальних доказів понесення позивачем матеріальних збитків; належним чином засвідчених доказів, долучених до позовної заяви, обґрунтовані письмові пояснення поважності пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Кочанова П.В.