07 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/542/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Копка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань податкового законодавства, оплати праці за період з 01.01.2014 року по 14.07.2017 року, за результатами якої складено акт №6515/03-20-13-07/НОМЕР_1 від 17.07.2017 року. На підставі даного акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесена вимога №Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року, в якій зазначено, що станом на 31 січня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів становить 126242,41 грн., з яким недоїмка - 90517,67 грн., штрафи - 35724,74 грн.
Позивач вважає, що при винесенні зазначеної вимоги посадові особи Головного управління ДФС у Волинській області поверхнево вникли в суть правовідносин, не надали їм належну правову оцінку, що потягло за собою прийняття помилкового рішення, оскільки відповідачем не було встановлено факту перебування у трудових відносинах, що регулюються законодавством про працю ОСОБА_4 та ОСОБА_5
З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що оскаржувана позивачем вимога винесена у зв'язку із несплатою узгодженого рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2017 року №0082351307, яке не скасоване та є чинним. Вважає, що оскаржувана податкова вимога сформована у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак просив суд в позові відмовити повністю.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та просив суд в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.
Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Волинській області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань податкового законодавства, оплати праці за період з 01.01.2014 по 14.07.2017.
За результатами перевірки складено акт №6515/03-20-13-07/НОМЕР_1 від 17.07.2017 (8-22).
В подальшому відповідачем 10 серпня 2017 року винесено рішення №0082351307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким було донараховано ОСОБА_3 82753,61 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та застосовано штрафні санкції у розмірі 41376,81 грн.(а.с.42).
Дане рішення було надіслане відповідачу 10.08.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуте у зв'язку із закінченням терміну зберігання 18.09.2017 (а.с.40).
На підставі вищевказаного акту перевірки, рішення та заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2018 року ГУ ДФС у Волинській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 11661 - 25.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з частиною 14 зазначеної статті Закону, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Судом встановлено, що за результатами перевірки від 17.07.2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області 10 серпня 2017 року винесено рішення №0082351307 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким було донараховано ОСОБА_3 82753,61 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та застосовано штрафні санкції у розмірі 41376,81 грн.
Дане рішення було надіслане відповідачу 10.08.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуте у зв'язку із закінченням терміну зберігання 18.09.2017 року.
Як встановлено в судовому засіданні, та не заперечується сторонами у справі рішення від 10.08.2017 року №0082351307, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржене та не скасоване, а відтак є чинним.
Згідно з частиною 4 зазначеної статті Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Враховуючи, що за рішенням №0082351307 від 10 серпня 2017 року ОСОБА_3 добровільно заборгованість зі сплати єдиного внеску не сплатила та враховуючи заборгованість по єдиному внеску станом на 31 січня 2018 року, Головним управлінням ДФС у Волинській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року, в якій зазначено, що станом на 31 січня 2018 року заборгованість зі сплати єдиного внеску, штрафів становить 126242,41 грн., з яким недоїмка - 90517,67 грн., штрафи - 35724,74 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що у відповідача були правові підстави для формування та надіслання вимоги № Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивач не надав суду належних доказів на підтвердження позовних вимог, натомість відповідач довів правомірність винесення оскаржуваної вимоги № Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року, а тому позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року є не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф - 11661 - 25 від 02 лютого 2018 року відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду буде складено 10 травня 2018 року.
Суддя В.Д. Ковальчук