07 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/647/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності щодо ненадання інформації та документів на запит на інформацію від 30 жовтня 2017 року протиправною та зобов'язання надати запитувані документи та інформацію.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI), а саме, станом на 03 квітня 2018 року не надано інформації та документів на запит на інформацію позивача від 30 жовтня 2017 року, що є наслідком протиправної бездіяльності відповідача.
З наведених вище підстав позивач просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та на підставі пункту 1 частини першої, частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) суддею одноособово, у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною третьою статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив.
У відзиві на позов від 27 квітня 2018 року (а. с. 38-40) представник відповідача позовних вимог не визнала, мотивуючи тим, що відповідь на запит позивача від 30 жовтня 2017 року, який отриманий відповідачем 02 листопада 2017 року, надана листом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 07 листопада 2017 року №ПІ-45/0-3970/0/6-17, тобто у терміни визначені частиною першою статті 20 Закону №2939-VI.
З наведених підстав представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 30 жовтня 2017 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із запитом на інформацію, у якому просив надати належним чином засвідчені копії усіх рішень ГУ Держгеокадастру у Волинській області за останні 3 роки, відповідно до яких здійснювалося розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Волинської області (а. с. 12). Вказаний запит було зареєстровано в ГУ Держгеокадастру у Волинській області 02 листопада 2017 року за №ПІ-45/0/4-17, що підтверджується відміткою на запиті (а. с. 12).
ГУ Держгеокадастру у Волинській області листом від 07 листопада 2017 року за №ПІ-45/0-3970/0/6-17 надало позивачу відповідь на інформаційний запит від 30 жовтня 2017 року про те, що оскільки, запитувана інформація має великий обсяг робіт, а саме виготовлення копій документів більш ніж на 12 тис. сторінок аркушів А4, тому її надання буде можливим після проведеної позивачем оплати, передбаченої нормами чинного законодавства (а. с. 13).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон №2939-VI (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Відповідно до частини першої, другої статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Частиною першою статті 20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З аналізу наведених положень Закону №2939-VI слідує, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами, з якими запитувач має право звернутися до розпорядника інформації, незалежно в якій формі поданий запит (усній або письмовій), а розпорядник інформації, в свою чергу, має надати відповідь не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з матеріалів справи, запит громадянина ОСОБА_1 від 30 жовтня 2017 року було зареєстровано ГУ Держгеокадастру у Волинській області 02 листопада 2017 року за вх. №ПІ-45/0/4-17, опрацьовано і надано відповідь 07 листопада 2017 року за вих. №ПІ-45/0-3970/0/6/-17, тобто у визначені законодавством строки.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в діях відповідача щодо розгляду запиту позивача порушень чинного законодавства України не вбачається, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись статтями 243, 245, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації», суд
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Я. Ксензюк