02 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/7818/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд"
відповідач - Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Ка'мянської міської ради
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (1) комунальне підприємство Ка'мянської міської ради "Містшляхсервіс"; (2) товариство з обмеженою відповідальністю "Екосфера Дніпро"
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі Верхогляд Т.А. - головуючого, Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А. від 04 січня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області у складі Татарчук В.О. - головуючого, Бондарєва Е.М., Ліпинського О.В. від 07 листопада 2017 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Ка'мянської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 391 200,38 грн. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу.
2. Позовні вимоги, з посиланням на приписи статті 1166 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що внаслідок бездіяльності посадових осіб відповідача щодо ліквідації наслідків погіршення погодних умов (ожеледиця, засніження дорожнього покриття) 19.04.2017 вантажний автомобіль позивача потрапив в аварію та зазнав пошкоджень внаслідок наїзду на бордюрний камінь мостового переходу через річку Дніпро міста Кам"янського.
3. При цьому позивач стверджує, що протиправність поведінки та вина відповідача у вчиненні правопорушення встановлені в постанові Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.05.2017 про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно водія транспортного засобу позивача, якою встановлено, що зіткнення транспортного засобу з бордюром сталося внаслідок засніження та ожеледиці на дорожньому покритті мостового переходу.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 січня 2018 року, у позові відмовлено повністю.
5. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не доведено наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема у зв'язку з тим, що заходи щодо утримання території в режимі зимового періоду вживаються власником або балансоутримувачем з 25 листопада до 15 березня 2017 року, а спірна подія мала місце 19.04.2017, тобто у період, коли погодні мови у вигляді ожеледиці і снігу є надзвичайною подією природного характеру.
6. Постанова Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.05.2017, на яку посилається позивач в якості преюдиції, стосується виключно питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях водія позивача ОСОБА_10, а тому не може бути обов'язковою для господарського суду при розгляді даної справі в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
8. Судами не встановлено, чи вживалися відповідачем заходи з належного утримання доріг та ліквідації наслідків негоди у період 18-19.04.2017. При цьому судами неправильно оцінено в якості доказу протиправної поведінки та вини відповідача постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.05.2017.
9. Апеляційним господарським судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про благоустрій населених пунктів", тоді як застосуванню у даному випадку підлягає Закон України "Про автомобільні дороги", яким передбачено відповідальність органу місцевого самоврядування у вигляді відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міста, що виникли через їх незадовільний стан.
Позиція відповідача у відзиві на касаційну скаргу
10. Позивачем не доведено вчинення відповідачем протиправної бездіяльності та наявності вини на заподіяння збитків.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
11. Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
12. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.
13. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
14. Шкода це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, є зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
15. При цьому відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) обов'язок доводити обставини справи покладається на сторін, а суд, з урахуванням приписів статей 38, 43 цього Кодексу, має дати доказам та обставинам справи належну оцінку.
16. Проте у даній справі суди попередніх інстанцій встановили відсутність доказів наявності у діях відповідача складу цивільного правопорушення, як необхідної передумови для покладення на особу відповідальності за шкоду, завдану у деліктних правовідносинах.
17. Так, постанова Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 18.05.2017, надана позивачем як доказ протиправності дій та вини відповідача у заподіянні шкоди, не є обов'язковою для господарського суду в розумінні частини 4 статті 35 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки вказаний судовий акт стосується питання притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення іншої особи - водія пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_10, а не відповідача у даній справі. У зв'язку з чим такий судовий акт взагалі не може бути врахований при встановленні обставин щодо відповідача.
18. Крім того, судами встановлено, що мостовий перехід через р. Дніпро у м. Кам"янське знаходиться на балансі третьої особи - комунального підприємства Кам"янської міської ради "Містшляхсервіс", а відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, здійснював заходи щодо утримання території Дніпровського району міста м. Кам"янське, зокрема шляхом проведення процедури закупівлі послуг та укладення договору з ТОВ "Екосфера Дніпро" на прибирання (у т.ч. очищення від снігу, посипання) відповідної території м. Кам"янське.
19. Будь-яких доказів протиправності діянь відповідача, його вини та причинно-наслідкового зв'язку між завданою позивачу шкодою та діями відповідача судами не встановлено, що виключає притягнення такої особи до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. У зв'язку з чим висновки судів про відсутність правових підстав для задоволення позову є законними та обгрунтованими.
20. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд як джерелом права керується практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації" де Суд дійшов висновку, що принцип правової визначеності вимагає, серед іншого, щоб якщо суди ухвалили остаточне рішення з питання, то їх рішення не піддавалося би сумніву. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі.
21. Також Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, зокрема у справі "Устименко проти України", що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").
22. Керуючись вищезазначеним, а також імперативними нормами статті 300 Господарського процесуального кодексу України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд констатує правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин з урахуванням встановлених обставин справи.
23. Викладені в пункті 8 цієї Постанови доводи касаційної скарги не можуть бути враховані Верховним Судом, оскільки зводяться до вимог про переоцінку доказів і встановлення обставин справи, що виходить за межі перегляду справи судом касаційної інстанції.
24. Твердження позивача в пункті 9 Постанови про неправильне застосування судами норм матеріального права є безпідставними, оскільки питання утримання та благоустрою території входить до сфери правового регулювання Закону України "Про благоустрій населених пунктів" і саме на ці норми посилався позивач у своїй позовній заяві в якості правового обґрунтування заявлених позовних вимог. Проте за встановлених у справі обставин застосування або не застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин у будь-якому випадку не впливає на законність прийнятих у справі судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
25. Враховуючи вищенаведене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, як такі, що прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Техно-Трейд" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 січня 2018 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 листопада 2017 року у справі № 904/7818/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І.С.
Судді Берднік І.С.
Суховий В.Г.