07 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 911/2133/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Ткача І.В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018
(головуючий суддя -Дідиченко М.А., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.)
у справі № 911/2133/17 Господарського суду Київської області
за позовом Тростинського споживчого товариства
до Васильківської районної спілки споживчих товариств
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання недійсними рішень,
26 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №911/2133/17 з викладеним у ній клопотанням про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду.
Повний текст постанови, що оскаржується, складено 02.04.2018, а строк її оскарження в касаційному порядку закінчився 23.04.2017 (з урахуванням вихідного дня 11.03.2018).
В обґрунтування поважності причин пропуску строку скаржник зазначає, що в судовому засіданні 27.03.2018 була оголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст якої отримано третьою особою засобами поштового зв'язку лише 05.04.2018. Проте скаржник не додає суду належних доказів у підтвердження зазначених обставин, зокрема, копію конверта, в якому йому надіслано постанову від 27.03.2018, що ним оскаржується. При цьому, скільки скаржник стверджує, що отримав постанову суду апеляційної інстанції 05.04.2018, останнім днем строку на подання касаційної скарги відповідно до частини 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України було 25.04.2018. Проте, звернувшись до суду касаційної інстанції 26.04.2018, скаржник не наводить обґрунтування причин пропуску ним строку на касаційне оскарження зазначеної постанови.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 залишається без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, підписана ОСОБА_2, як адвокатом. У скарзі зазначено про наявність довіреності в матеріалах справи та є посилання на номер свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Проте до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що довіреність у цій справі ОСОБА_1 видана ОСОБА_2 як адвокату. Оскільки скаргу подано безпосередньо до Верховного Суду, Суд не має правової можливості у встановлений законом строк перевірити наявність таких документів в матеріалах справи, оскільки на час перевірки касаційної скарги на відповідність ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи у суді відсутні.
З огляду на зазначене ОСОБА_1 необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати докази на підтвердження того, що представник ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність та уповноважений представляти інтереси скаржника як адвокат.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Враховуючи викладене, касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 174, 234, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.03.2018 у справі №911/2133/17 залишити без руху.
2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ткач