79010, м. Львів, вул. Личаківська, 81
"02" травня 2018 р. Справа № 909/711/17
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого судді: Данко Л.С.,
суддів: Галушко Н.А.,
Орищин Г.В.;
секретар судового засідання: Фака С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л. б/н від 13.13.2018 р. (вх. № ЛАГС 01-05/896/18 від 19.03.2018 р.)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року
у справі № 909/711/17
порушеній за позовом
позивача: Фізичної особи-підприємця Панчишина Віталія Ігоровича, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кліщ Галини Степанівни, м. Рогатин, Івано-Франківської області,
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна,
за участю представників:
від апелянта: не прибув;
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув.
Фізичною особою-підприємцем Панчишиним Віталієм Ігоровичем, 26.07.2017р. на розгляд Господарського суду Івано-Франківської області було подано позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Кліщ Галини Степанівни про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна за № 24/04/15 від 24.04.2015р. та стягнення судових витрат (том І, а. с. 3-5).
В процесі розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою місцевого суду від 10 жовтня 2017 року у даній справі, клопотання Фізичної особи-підприємця Панчишина Віталія Ігоровича про призначення почеркознавчої експертизи задоволено (п. 1 резолютивної частини ухвали); призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (п. 2 резолютивної частини ухвали) з дослідження питань зазначених у п. 3 резолютивної частини цієї ухвали; попереджено експерта про кримінальну відповідальність (п. 7 резолютивної частини ухвали) (том І, а. с. 106-108).
У зв'язку із призначенням місцевим господарським судом судової експертизи, провадження у справі № 909/711/17 зупинено до закінчення проведення судової експертизи та отримання висновку експерта (п. 6 резолютивної частини ухвали) судом.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду в частині призначення судової почеркознавчої експертизи, апелянт/третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Приватний нотаріус Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л.) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № /н від 13.13.2018р. (вх. № ЛАГС 01-05/896/18 від 19.03.2018 р.), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2017 р. по справі № 909/711/17 про призначення судової почеркознавчої експертизи та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті (том ІI, а. с. 99-105).
Апеляційну скаргу мотивує тим, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин справи та невідповідності висновків суду, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Щодо порушення норм процесуального права апелянт в апеляційній скарзі звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що йому (Приватному нотаріусу Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л.) після залучення до участі у справі третьою особою на стороні відповідача, стало відомо, що в матеріалах даної справи відсутні докази надсилання Відповідачу у визначеному законом порядку ухвали суду від 15.08.2017 р. про призначення розгляду справи на 10.10.2017 р., оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа або повернення підприємством зв'язку такого рекомендованого листа з ухвалою суду.
Відповідно до наведеного, апелянт вважає, що у зв'язку з неявкою в судове засідання 10.10.2017 р. представника Відповідача, суд в оскаржуваній ухвалі, мав встановити, чи повідомлений про час і місце цього розгляду відповідач, який не з'явився в судове засідання, однак таких дій, як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом здійснено не було, а з вищенаведеного, на думку скаржника, вбачається, що відповідача не було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи.
Таким чином, на думку скаржника/Приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л., суд першої інстанції, не вжив заходів щодо забезпечення учасникам судового процесу рівних процесуальних прав та не забезпечив Відповідачу можливість виконати вимоги ухвали суду від 15.08.2017 року, чим порушив принципи змагальності та рівності учасників судового процесу перед законом і судом, що є порушенням процесуального права.
Щодо неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, апелянт покликається на те, що з описової частини оскаржуваної ухвали вбачається, що підставою для задоволення клопотання про призначення почеркознавчої експертизи стало візуальне дослідження судом підписів ФОП Кліщ Галини Степанівни та Кліщ Миколи Миколайовича, який, як такий в цілому не є стороною у справі та взагалі не залучений судом першої інстанції до участі у даній справі.
Крім того, апелянт покликається на те, що Відповідачем у справі на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2017 року до суду 15.08.2017 року надіслано відзив на позовну заяву з долученими до нього належними та допустимими доказами про безпідставність позовних вимог позивача, оскільки, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області про стягнення з ФОП Панчишин В.І. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 24.04.15 № 924/04/15 укладеним з ФОП Кліщ Г.С., яке набрало законної сили, було встановлено дані обставини справи, які не потребують доказування відповідно до ст. 32, 34 та 35 ГПК України.
Враховуючи наведене в апеляційній скарзі, апелянт (Приватний нотаріус Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л.) вважає, що оскільки ФОП Панчишин В.І. у справі № 909/502/16 про стягнення з нього заборгованості не було оскаржено договір щодо його недійсності та, по скільки таке рішення набрало законної сили та виконано в примусовому порядку, то і клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів за спірним договором є безпідставними, однак, дані обставини, судом першої інстанції не взято до уваги та не надано належної правової оцінки при винесенні оскаржуваної ухвали. Як зазначає скаржник, «більше того, суд не застосував при вирішенні клопотання про призначення експертизи та його задоволення принципу приюдиційності доказів».
Відповідно до наведеного в апеляційній скарзі апелянт/третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору вважає, що порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та неповне з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, є підставою для скасування ухвали суду в частині призначення судової почеркознавчої експертизи.
16.04.2018 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження та ухвалою суду від 23.04.2018 р. призначено справу № 909/711/17 до розгляду у судовому засіданні на 02.05.2018 року, про що учасники справи та апелянт були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (том ІI, а. с. 137-138, а також том ІІ, а. с. 127, 128, 129).
В судове засідання 02.05.2018 р. представник апелянта - не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом - 19.04.2018 р., штрихкодовий ідентифікатор № 77001 02975500, за адресою: м. Рогатин, пл. Роксолани, 10, кв. 2 (ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 р.), однак, поштова кореспонденція з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 р. (про призначення справи до розгляду), яка була направлена за адресою: м. Рогатин, пл. Роксолани, 10, кв. 2, повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначеним на поштовому конверті: «За закінченням встановленого строку зберігання» (докази - в матеріалах даної справи) (том ІІ, а. с. 139-142).
Як вбачається з апеляційної скарги (том ІI, а. с. 99-105), апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2017 р. по справі № 909/711/17 про призначення судової почеркознавчої експертизи та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Позивач, представника в судове засідання не направив, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), про причини не прибуття суд не повідомив, був повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано апелянтом 25.04.2018р. за № 76009 01448062 за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 48/65 (ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 р.), однак, поштова кореспонденція з ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2018 р. (про призначення справи до розгляду), яка була направлена за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 48/65, повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначеним на поштовому конверті: «За закінченням встановленого строку зберігання» (докази - в матеріалах даної справи) (том ІІ, а. с. 143-146).
Відповідач, представника в судове засідання не направив, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), про причини не прибуття суд не повідомив, вся поштова кореспонденція з процесуальними ухвалами Львівського апеляційного господарського суду, які були направлені за адресою ФОП Кліщ Г.С.: 77001, м. Івано-Франківськ, вул. Відродження, 2, повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначеним на поштових конвертах: «За закінченням встановленого строку зберігання» (докази - в матеріалах даної справи) (том ІІ, а. с. 147-154). Слід зазначити, що відповідачем ФОП Кліщ Г.С. за вищевказаною адресою ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 р. про залишення апеляційної скарги без руху отримано - 05.04.2018 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (том ІІ, а. с. 129).
З урахуванням наведених вище обставин, апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2017 р. у справі № 909/711/17, виходячи з наступного.
Щодо тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо відсутності в матеріалах даної справи доказів надсилання відповідачу у визначеному законом порядку ухвали суду від 15.08.2017р. про призначення розгляду справи на 10.10.2017р., оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого листа або повергнення підприємством зв'язку такого рекомендованого листа з ухвалою суду, колегія суду апеляційної інстанції вважає безпідставними виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, також розгляд справи було призначено на 15.08.2017 р.
Дану ухвалу суду першої інстанції було скеровано на адресу сторін у справі про що свідчить відмітка суду на звороті ухвали (том І, а. с. 2/зворот).
Слід також зазначити, що Відповідач (ФОП Кліщ Галина Стапанівна) був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, оскільки на адресу місцевого господарського суду останнім було надіслано (том І, а. с. 39, 37-38) Відзив на позовну заяву (том І, а. с. 22-24) з додатками (том І, а. с. 25-36), повторно, відзив на позовну заяву (том І, а. с. 102-104), відповідно останній був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції.
Крім того, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту ГПК України, в редакції закону до 15.12.2017 р.), тобто яка була чинною на дату постановлення місцевим судом ухвали про порушення провадження у справі (27.07.2017 р.), відкладення розгляду справи (15.08.2017 р.), ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи (10.10.2017 р.), серед іншого, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст.ст. 67 та 77 ГПК України (в редакції закону до 15.12.2017 р.), відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).
Нормами чинного законодавства України, у редакціях чинних на дату постановлення місцевим судом ухвали про порушення провадження у справі (27.07.2017 р.), відкладення розгляду справи (15.08.2017 р.), ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи (10.10.2017 р.), не було обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представника бути присутніми у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами встановленими приписами ст. 28 ГПК України у редакції чинній до 15.12.2017 р. та іншими нормами, які регламентували участь у судових засіданнях представника.
Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що твердження апелянта (Приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л.) про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення Відповідача, тобто ФОП Кліщ Г.С. про день, час та місце розгляду даної справи, є надуманим та такими, які не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що про розгляд справи № 909/711/17 місцевим господарським судом знав та був належним чином повідомлений, під розписку, 21.08.2017 р. Приватний нотаріус Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (том І, а. с. 40) та, який, як вбачається з тексту ухвали місцевого суду від 15.08.2017 р. по даній справі (том І, а. с. 20-21) зобов'язувався місцевим судом з'явитися у судове засідання для надання відповідних пояснень та, крім цього, надати суду для огляду архівні документи (том І, а. с. 21).
Приватний нотаріус Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л. у судове засідання місцевого суду, яке відбулося 10.10.2017 р., на виклик місцевого суду для дачі відповідних пояснень - не з'явився, однак надіслав місцевому суду /по-пошті/ (том І, а. с. 66) письмові пояснення від 23.09.2017 року за № 992/01-16 на № 909/711/71 від 15.08.2017 року (вхідний № 15097/17 від 27.09.2017 р.)(том І, а. с. 41) та додатки (том І, а. с. 42-65).
Щодо неповного з'ясування судом обставин, які мають значення для справи, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, 26.07.2017р. Фізична особа-підприємець Панчишин Віталій Ігорович звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Кліщ Галини Степанівни про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна за № 24/04/15 від 24.04.2015р. та стягнення судових витрат (том І, а. с. 3-5).
В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивачем було подано клопотання б/н від 09.10.2017р. (вх. № 10789/17 від 10.10.2017р.) про призначення почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просить поставити судовому експерту наступні питання: «Чи виконано підпис на Договорі оренди нерухомого майна № 24\04\15 від 24.04. 2015 року та додатковій угоді до договору оренди нерухомого майна від 20.05. 2017 року Кліщ Галиною Степанівною?»; «Чи виконано підпис на акті приймання-передачі об'єкта оренди від 24.04. 2015 року Кліщ Галиною Степанівною?».
В обґрунтування вищезазначеного клопотання позивач вказує на те, що підпис на оскаржуваному договорі від імені Кліщ Галини Степанівни вчинено Кліщем Миколою Миколайовичем без наданих на те йому повноважень. Крім того, в посвідчувальному написі нотаріуса вказано, що договір підписано сторонами в їх присутності.
Відповідно до наведеного, позивач для проведення почеркознавчої експертизи просить суд долучити, як взірці підписів Кліщ Галини Степанівни наступні документи: Договір оренди нерухомого майна № 24\04\15 від 24.04. 2015 року; Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 24.04. 2015 року; Додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 20.05. 2017 року; рахунок № 6 від 19.05. 2017 року, рахунок № 5 від 09.05. 2017 року, рахунок № 5 від 09.05. 2017 року, рахунок № 1 від 10.01. 2017 року, рахунок № 2 від 08.02. 2017 року, рахунок № 3 від 09.03. 2017 року, рахунок № 4 від 10.04. 2017 року, рахунок № 19 від 01.10. 2016 року, рахунок № 13 від 05.04. 2016 року, рахунок № 12 від 07.03. 2016 року, рахунок № 15 від 04.06. 2016 року.
Крім того, позивач у позовній заяві позовні вимоги мотивує тим, що оспорюваний договір від імені Фізичної особи-підприємця Кліщ Галини Степанівни підписаний не нею особисто, а Кліщ Миколою Миколайовичем без наданих на те йому повноважень, і тому договір не відповідає вимогам ст. 203 ЦК України та підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України.
Також з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції ухвалою від 15.08.2017 р. зобов'язано Приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу Дзера М.Л. з'явитися в судове засідання для надання відповідних пояснень. Крім цього, слід надати суду для огляду архівні документи щодо нотаріального посвідчення спірного договору оренди від 24.04.2015 р. № 24/04/15.
Відтак, на виконання вимог ухвали суду від 15.08.2017 року Приватним нотаріусом Рогатинського нотаріального округу Дзерою М. Л. надану суду документи на підставі яких посвідчувався спірний договір оренди (том І, а. с. 41-65). Також, нотаріус у своєму листі зазначив, що договір оренди нерухомого майна № 24\04\15 від 24.04.2015 р. був укладений та підписаний сторонами власноручно в його присутності, Кліщ Галина Степанівна діяла на підставі договору управління майном.
Місцевий господарський суд, за наслідками розгляду клопотання б/н від 09.10.2017 р. (вх. № 10789/17 від 10.10.2017р.), 10.10.2017 року постановив у справі № 909/711/17 ухвалу про призначення судової почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ст.41 ГПК України (в редакції закону до 15.12.2017р.), для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
При цьому колегія суддів виходить з правової позиції Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.06.2004 р. у справі № 32/173Б.
Призначення експертиз та доручення їх проведення певним установам регламентую ться нормами матеріального та процесуального права, в яких втілено найважливіші засади, що забезпечують об'єктивність, неупередженість та обґрунтованість рішень суду по справах конституційної та загальної юрисдикції.
Незалежність суддів, як при прийнятті рішень, так і протягом усього процесу з'ясування істини по кожній справі, гарантується Конституцією України, ст. 124 якої встанов лює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій ін шими органами чи посадовими особами не допускаються. Згідно із ст. 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя не залежні і підкоряються лише закону. Ухвалюючи рішення по справі, суддя діє згідно із законом та внутрішнім переконанням. Тобто при здійсненні правосуддя суддя має самостійно вирішувати, кому доручати проведення експертизи та які запитання ставити на розв'язання експертів, оскільки лише він оцінює силу та переконливість доказів (у тому числі й експертних висновків) та несе від повідальність за обґрунтованість ухваленого рішення. Ніякий інший орган, у тому числі Міністерство юстиції України, не може обмежувати самостійність суду, встановлю ючи визначене коло установ, висновки яких суд повинен брати до уваги.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України (надалі ВГСУ) № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Так, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду (Європейського суду з прав людини) як джерело права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands» від 27.10.1993 (n. 33), та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996 р. (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини «Дульський проти України» від 01.06.2006 року (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, зокрема, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.
Ураховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає, що висновок судової будівельно-технічної експертизи зможе встановити фактичні обставини справи, що у свою чергу є необхідною умовою для встановлення дійсних обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх доказів у справі, відтак судова колегія погоджується з місцевим господарським судом щодо задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Аналогічна позиція також зазначена ст. 99 ГПК України (в редакції закону від 15.12.2017р.), відповідно до якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В даному випадку, як уже було вище зазначено у цій постанові, позивачем у позовній заяві та клопотанні зазначено, що підпис на оскаржуваному договорі від імені Кліщ Галини Степанівни вчинено Кліщем Миколою Миколайовичем без наданих на те йому повноважень. Крім того, в посвідчувальному написі нотаріуса вказано, що договір підписано сторонами в їх присутності.
Крім того, листом № 992/01-16 від 23.09.2017р. апелянт зазначив, що договір оренди нерухомого майна № 24\04\15 від 24.04.2015 р. був укладений та підписаний сторонами власноручно в його присутності, Кліщ Галина Степанівна діяла на підставі договору управління майном.
Відповідно до наведеного вбачається, що для встановлення належності підпису на договорі певній особі вимагає спеціальних знань, а тому клопотання позивача про призначення експертизи є обґрунтованим.
Інші твердження апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.
Підсумовуючи вищевказане, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини даної справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 10 жовтня 2017 року у справі № 909/711/17 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на апелянта.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.
4. Матеріали справи повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Повний текст постанови складено 07.05.2018 року
Головуючий суддя Л.С.Данко
Суддя Н.А.Галушко
Суддя Г.В.Орищин