Провадження № 11-кп/774/696/18 Справа № 206/6582/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - ОСОБА_2
08 травня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого про умовно- дострокове звільнення,
за участю учасників провадження:
прокурора: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
засудженого: ОСОБА_6
Засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та застосувати до нього вимоги ст. 81 КК України та звільнити його від відбування покарання умовно - достроково.
В обґрунтування апеляційної скарги засуджений зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги зразкову поведінку засудженого в місцях позбавлення волі та його сумлінне ставлення до праці.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року, відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно- дострокове звільнення.
Суд обґрунтовуючи своє рішення, дослідив наявні в матеріалах провадження характеристику та довідку про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_6 та прийшов до висновку, що своєю поведінкою засуджений не довів, що став на шлях виправлення, тому не має підстав для задоволення клопотання про умовно - дострокове звільнення.
Вислухавши суддю - доповідача, доводи засудженого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, засуджений ОСОБА_6 відповідно до довідки про стягнення та заохочення (а.п. 8) мав 1 стягнення та відсутні заохочення за весь період відбування покарання в місцях позбавлення волі.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише за умови обов'язкової та одночасної наявності вказаних в законі підстав і умов в їх сукупності.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, суд повинен перевірити, в тому числі, і факт того, чи довів засуджений своє виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є об'єктивна доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_6 відповідно до характеристики (а.п. 7) у Ігренському виправному центрі № 133 характеризується негативно, оскільки порушує порядок відбування покарання у виді обмеження волі та обов'язки встановлені правилами внутрішнього розпорядку, має стягнення від 13.11. 2017 року та не має жодного заохочення.
Як вбачаться із роз'яснень Верховного Суду України щодо правильного та однакового застосування вказаної норми закону України про кримінальну відповідальність, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 26.04.2002 року № 2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
В контексті вимог ст. 6 КВК України, так як сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого, а й активна участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, що не вбачається у поведінці засудженого, тому на думку колегії суддів рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Колегія суддів не може погодитися з доводами засудженого, що при постановленні ухвали суд першої інстанції порушив права засудженого, оскільки суд в повній мірі дослідив данні про особу засудженого та постановив законне та обґрунтоване рішення, тому апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 539 КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про умовно - дострокове звільнення, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Апеляційного суду:
---------------------- --------------------- ---------------------
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4