Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" квітня 2018 р.Справа № 922/27/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" м. Кременчук
до ТОВ "Котлас", м. Харків ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області, м. Чернігів
про стягнення 155967038,80 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_3, довіреність № 14/03-17 від 27.12.17р.;
відповідача (ТОВ "Котлас") - не з'явився,
відповідач (ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) - ОСОБА_4, довіреність №4515/9/15-22-10-00-10 від 14.12.17р.; ОСОБА_1, довіреність № 4386/9/25-22-10-00-10 від 01.11.17р.
Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (позивач) звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" (відповідача) збитки в розмірі 155 967 038,80 грн., понесені позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.
Судові витрати в сумі 560 000,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 09.01.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/27/18; встановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на "08" лютого 2018 р. о(об) 11:00.
Ухвалою суду від 12.02.18р. за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області.
28.02.18р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд стягнути з ТОВ "Котлас" на користь позивача грошові кошти в розмірі 97395375,30 грн.; стягнути з ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області на користь позивача грошові кошти в розмірі 58571663,50 грн., судові витрати просить покласти на відповідачів.
Суд, дослідивши дані уточнення, долучив їх до матеріалів справи; подальший розгляд справи ведеться з їх урахуванням.
Ухвалою суду від 06.03.18р. продовжено підготовче провадження на 5 днів по 14 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 13.03.18р. продовжено підготовче провадження на 10 днів по 24 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 23.03.18р. продовжено підготовче провадження по 28 березня 2018 року.
Ухвалою суду від 28.03.18р. закрито підготовче провадження по справі №922/27/18; здійснено перехід до розгляду справи по суті; призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 23.04.18р. о 15:00 год.
23.04.18р. від представника відповідача (ТОВ "Котлас") електронною поштою надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника відповідача в іншому судовому засіданні та з урахуванням перебування представника в щорічній відпустці з 02.05.18р. по 11.05.18р., та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи. В своїй заяві представник зазначає, що відповідач не отримував ухвалу суду від 09.01.18р. та позовну заяву. Також, представник відповідача (ТОВ "Котлас") зазначив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала про відкладення розгляду справи саме на 23.04.18р. о 15:00 год.
Суд, дослідивши дану заяву, відмовляє в її задоволенні у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 117 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ухвалами суду від 06.03.18р., 13.03.18р., 23.03.18р. продовжено підготовче провадження по 28 березня 2018 року.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 28.03.18р. закрито підготовче засідання по справі №922/27/18 та здійснено перехід до розгляду справи по суті.
Таким чином, строк розгляду справи по суті спливає 27.04.18р. та продовженню не підлягає.
Щодо тверджень представника відповідача про неотримання ними ухвали суду від 09.01.18р., то суд зазначає наступне.
ОСОБА_5 п. п. 1, 2 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Судом перевірено адресу відповідача (ТОВ "Котлас"), згідно з відомостей, які містяться в Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та Витягу з нього (а.с. 14-22 т. 1), станом на 26.12.17 року, місцезнаходження відповідача (ТОВ "Котлас") - 61001, Харківська обл., м. Харків, вул. Дружби Народів, 206, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.
Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача (ТОВ "Котлас") про час та місце розгляду справи.
Щодо тверджень відповідача (ТОВ "Котлас") про неотримання копії позовної заяви, то суд зазначає, що в матеріалах справи міститься опис вкладення до поштового конверту (а.с. 11 т. 1) з відтиском поштового відділення, який містить перелік документів, які направлялись відповідачу (ТОВ "Котлас"), серед яких міститься позовна заява, що є достатньою підставою для суду вважати, що позивачем виконано вимоги, передбачені п.1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, а саме до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Також, представник відповідача (ТОВ "Котлас") зазначив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала суду про відкладення розгляду справи саме на 23.04.18р. о 15:00 год.
Дане твердження не відповідає дійсності, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалою суду від 28.03.18р. закрито підготовче провадження по справі №922/27/18, здійснено перехід до розгляду справи по суті, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 23.04.18р. о 15:00 год.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо ухвали суду від 28.03.18р. по справі №922/27/18 міститься наступна інформація: "Надіслано судом: 29.03.2018. Зареєстровано: 29.03.2018. Оприлюднено: 02.04.2018. Дата набрання законної сили: 28.03.2018".
Як вбачається з даної інформації, 02.04.18р. ухвал суду від 28.03.18р. по справі №922/27/18 було оприлюднено на інформаційно-правовій електронній базі Єдиний державний реєстр судових рішень.
24.04.18р. поштою надійшла заява (повторна від 23.04.18р., що надійшла електронною поштою) про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю уповноваженого представника відповідача в іншому судовому засіданні та з урахуванням перебування представника в щорічній відпустці з 02.05.18р. по 11.05.18р., та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи. В своїй заяві представник зазначає, що відповідач не отримував ухвалу суду від 09.01.18р. та позовну заяву. Також, представник відповідача (ТОВ "Котлас") зазначив, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала про відкладення розгляду справи саме на 23.04.18р. о 15:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні 23.04.18р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача (ТОВ "Котлас") в судове засідання 23.04.18р. не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.
Представник відповідач (ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) в судовому засіданні 23.04.18р. заперечував проти позовних вимог до відповідача (ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області).
Враховуючи те, що норми Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
21.05.2015р. між Публічним акціонерним товариством „Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія „Укртатнафта” (надалі - ПАТ „Укртатнафта”, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Котлас” (надалі - ТОВ „Котлас”, Відповідач) був укладений договір №1322/5/2120 про надання послуг з переробки суміші нафти сирої та газового конденсату.
За умовами даного договору ПАТ „Укртатнафта” взяло на себе зобов'язання виготовити нафтопродукти з сировини ТОВ „Котлас” та передати їх замовнику. ТОВ „Котлас” мало оплатити вартість послуг з переробки суміші нафти та газового конденсату.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього, ПАТ „Укртатнафта” було прийнято в переробку суміш нафти та газового конденсату згідно наступних актів: №1 від 21.05.2015р.; №2 від 31.05.2015р.; №3 від 24.06.2015р.; №4 від 25.06.2015р.; №5 від 30.06.2015р.; №6 від 15.07.2015р.;№7 від 22.07.2015р.
ПАТ „Укртатнафта” виконало зобов'язання щодо здійснення переробки суміші нафти та газового конденсату, що документально підтверджується актами приймання-передачі наданих робіт №1 від 30.06.2015р., №2 від 30.06.2015р.; №3 від 30.06.2015р., №4 від 30.06.2015р., №5 від 17.07.2015р., №6 від 21.07.2015р., №7 від 31.07.2015р.
02.06.2015р. ПАТ „Укртатнафта” та ТОВ „Котлас” було підписано додаткову угоду №3, згідно якої сторони дійшли згоди, що частина оплати вартості переробки буде здійснюватись шляхом, передачі ПАТ „Укртатнафта” нафтопродуктів - мазуту та сірки, а у випадку їх недостатності - дизельного палива.
01.07.2015р. було також укладено додаткову угоду №6/1 про здійснення частини оплати вартості переробки шляхом передачі нафтопродуктів.
Так, згідно ОСОБА_5 №1 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №1, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 141 523 608,32грн., в т.ч. ПДВ - 23 587 268,05грн.
ОСОБА_5 №2 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №2, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 102 907 454,91грн., в т.ч. ПДВ -17 151 242,49грн.
ОСОБА_5 №3 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №4, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 52 535 150,48грн., в т.ч. ПДВ - 8 755 858,42грн.
ОСОБА_5 №4 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №5, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 54 463 767,30грн., в т.ч. ПДВ - 9 077 294,55грн.
ОСОБА_5 №5 приймання-передачі нафтопродуктів від 17.07.2015р. до додаткової угоди №6, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 154 398 492,29грн„ в т.ч. ПДВ - 25 733 082,05грн.
ОСОБА_5 №6 приймання-передачі нафтопродуктів від 21.07.2015р. до додаткової угоди №7, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 59 360 287,01грн., в т.ч. ПДВ - 9 893 381,17грн.
ОСОБА_5 №7 приймання-передачі нафтопродуктів від 31.07.2015р. до додаткової угоди №8, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 5 576 344,28грн., в т.ч. ПДВ - 929 390,71грн.
Всього ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” згідно семі актів приймання-передачі нафтопродукти загальною вартістю 570 765 104,59,60грн., в т.ч. ПДВ - 95 127 517,43грн.
Передача нафтопродуктів їх власником - ТОВ „Котлас”, в якості оплати послуг переробки, є постачанням товару з огляду на положення п. 14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України. Постачання товару є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України. Відповідно, ТОВ „Котлас” було зобов'язано скласти та зареєструвати податкові накладні на суму ПДВ - 95 127 517,43грн. з вартості нафтопродуктів, переданих ПАТ „Укртатнафта”.
В порушення вказаних вище норм, ТОВ „Котлас” було складено та зареєстровано лише 3 податкові накладні відповідно до актів приймання-передачі від 17.07.2015р., 21.07.2015р. та від 31.07.2015р. Зокрема:
- податкова накладна №82 від 17.07.2015р. на суму 154 398 492,29грн., в т.ч. ПДВ - 25 733 082,05грн.;
- податкова накладна №83 від 21.07.2015р. на суму 59 360 287,01грн., в т.ч. ПДВ - 9 893 381,17грн.
- податкова накладна №83 від 21.07.2015р. на суму 5 576 344,28грн., в т.ч. ПДВ - 929 390,71грн.
Вказані суми ПДВ були включені ТОВ „Котлас” до податкових зобов'язань, а ПАТ„Укртатнафта” - до податкового кредиту.
По факту передачі нафтопродуктів згідно актів приймання-передачі від 30.06.2015р. №№1,2,3,4 ТОВ „Котлас” не складені та не зареєстровані податкові накладні на загальну суму 351 429 981,01 грн в т.ч. ПДВ - 58 571 663,50 грн.
Позивач вказує, що внаслідок порушення ТОВ „Котлас” законодавчо встановлених правил здійснення та оформлення господарських операцій, ПАТ „Укртатнафта” було позбавлено права на віднесення суми ПДВ в розмірі 58 571 663,50 грн. до податкового кредиту.
Крім того, 31.07.2015р. між ПАТ „Укртатнафта” та ТОВ „Котлас” було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №1698/2/2118 від 31.07.2015р., згідно якого ТОВ „Котлас” взяло на себе зобов'язання поставити паливо дизельне в кількості 42 373,123 тон, а ПАТ „Укртатнафта” - прийняти та оплатити товар.
ОСОБА_5 акту приймання-передачі нафтопродуктів №1/07 від 31.07.2015р. ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” паливо дизельне в кількості 4818,7 тонн на загальну суму 89 627 820,00грн., в т.ч. ПДВ - 14 937 970,00 грн.
У зв'язку із здійсненням поставки ТОВ „Котлас” було складено та зареєстровано податкову накладну №229 на загальну суму 89 627 820,00грн., в т.ч. ПДВ - 14 937 970,00 грн.
ОСОБА_5 акту приймання-передачі нафтопродуктів №2/07 від 31.07.2015р. ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” паливо дизельне в кількості 6136,560 тонн на загальну суму 114 140 016,00грн., в т.ч. ПДВ - 19 023 336,00 грн.
У зв'язку із здійсненням поставки ТОВ „Котлас” було складено та зареєстровано податкову накладну №239 на загальну суму 114 140 016,00грн., в т.ч. ПДВ - 19 023 336,00 грн.
ОСОБА_5 акту приймання-передачі нафтопродуктів №3/07 від 31.07.2015р. ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” паливо дизельне в кількості 31 417,863 тонн на загальну суму 584 372 251,80грн., в т.ч. ПДВ - 97 395 375,30 грн.
ПАТ „Укртатнафта” оплатило вартість поставленого дизельного палива в повному обсязі згідно платіжних доручень на суму 788 140 087,80грн.
В позовній заяві позивач вказує, що в порушення вимог п. 185.1 ст.185, п.201.1 ст.201 ПКУ Податкового кодексу України в редакції, що діяла на час здійснення господарських операцій, ТОВ „Котлас” не складено та не зареєстровано податкову накладну у зв'язку із здійсненням поставки паливо дизельне в кількості 31417,863 тонн на загальну суму 584 372 251,80грн., в т.ч. ПДВ - 97 395 375,30 грн. Внаслідок порушення ТОВ „Котлас” законодавчо встановлених правил здійснення та оформлення господарських операцій, ПАТ „Укртатнафта” було позбавлено права на віднесення суми ПДВ в розмірі 97 395 375,30 грн. до податкового кредиту.
З метою захисту своїх порушених прав, 18.12.2015р. ПАТ „Укртатнафта” звернулось до ТОВ „Котлас” з листом вих.№13-11498, в якому повідомило про порушення термінів складення та реєстрації податкових накладних по договору переробки нафтової сировини на суму ПДВ 58 571 663,50 грн.; по договору поставки нафтопродуктів - на суму ПДВ 97 395 375,30 грн.
Крім того, на виконання вимог п.200.1 ст.200 ПКУ, ПАТ „Укртатнафта” звернулось до фіскального органу із Заявою про відмову постачальника - ТОВ „Котлас” надати податкові накладні на загальну суму ПДВ 155 967 038,80 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 24.11.2015р. по справі №825/3434/15-а за позовом ТОВ „Котлас” до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (в подальшому змінено на ОСОБА_2 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області) про визнання дій протиправними.
Вказаною постановою був задоволений позов ТОВ „Котлас” та визнані протиправними дії ДПІ у м. Чернігові щодо неприйняття для реєстрації ряду податкових накладних, в тому числі й накладних, складених ТОВ „Котлас” у зв'язку із передачею нафтопродуктів ПАТ „Укртатнафта” за договором №1322/5/2120 від 21.05.2015р. про надання послуг з переробки суміші нафти сирої та газового конденсату.
Постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.07.2017р.
Так, зі змісту судових рішень вбачається, що визнано протиправним неприйняття фіскальним органом, зокрема, податкових накладних від 30.06.2015р. №156 на суму 141 523 608,32грн., в т.ч. ПДВ - 23 587 268,05грн.; від 30.06.2015р. №157 на суму 102 907 454,91грн., в т.ч. ПДВ - 17151242,49грн.; від 30.06.2015р. №158 на суму 52 535 150,48грн., в т.ч. ПДВ - 8 755 858,42грн.; від 30.06.2015р. №159 на суму 54 463 767,30грн., в т.ч. ПДВ - 9 077 294,55грн. Загальна сума ПДВ по незареєстрованих податкових накладних для ПАТ „Укртатнафта” становить 58 571 663,50 грн.
Передача нафтопродуктів їх власником - ТОВ „Котлас”, в якості оплати послуг переробки, є постачанням товару з огляду на положення п. 14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України. Постачання товару є об'єктом оподаткування податком на додану вартість згідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України. Відповідно, ТОВ „Котлас” було зобов'язано скласти та зареєструвати податкові накладні на суму ПДВ - 58 571 663,50 грн. з вартості нафтопродуктів, переданих ПАТ „Укртатнафта” на підставі зазначених вище актів.
Зі змісту судових рішень по справі за позовом ТОВ „Котлас” до податкового органу вбачається, що ТОВ „Котлас” намагалось зареєструвати податкові накладні, проте податковий орган не прийняв їх для реєстрації.
Позивач вказує, що відповідно, рішенням суду, яке набрало законної чинності, підтверджено протиправність дій ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області та встановлено вину податкового органу у не здійсненні реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 58 571 663,50 грн..
Таким чином, позивач вважає, що саме внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, ПАТ «Укртатнафта» було позбавлено права на віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмір: 58 571 663,50 грн. та сплатило до бюджету податкових зобов'язань на 58 571 663,50 грн. більше, ніж мало сплатити у випадку проведення реєстрації податкових накладних.
Таким чином, позивач вважає, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права та законного інтересу ПАТ „Укртатнафта” є стягнення із ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області коштів в розмірі 58 571 663,50 грн.
Також, в наданих до суду уточненнях позовних вимог, позивач вказує, що інша частина стягуваної за позовом суми в розмірі 97 395 375,30 грн. має бути відшкодована саме ТОВ „Котлас”, оскільки останнє взагалі не складало податкову накладну у зв'язку із здійсненням поставки дизельного палива, переданого згідно акту приймання-передачі нафтопродуктів №3/07 від 31.07.2015р. на загальну суму 584372251,80 грн., в т.ч. ПДВ - 97395375,30 грн. за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №1698/2/2118 від 31.07.2015р.
На підставі вищевикладеного, позивача звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить суд стягнути з ОСОБА_2 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області збитки в розмірі 58 571 663,50 грн. та стягнути з ТОВ „Котлас” збитки в сумі 97 395 375,30 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.
ОСОБА_5 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати порядок у сфері господарювання.
Господарсько - правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
Частиною 2 ст. 217 Господарського кодексу України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, зокрема, як відшкодування збитків.
Відповідно до частини першої статті 224 Господарського процесуального кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 224 Господарського Кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
ОСОБА_5 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з них елементів цивільна відповідальність не настає.
Позивач має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності певних передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою для настання цивільно-правової відповідальності.
Посилаючись на норми статті 225 Господарського кодексу України в заяві про уточнення позовних вимог (в частині, що стосується ОСОБА_2 ОДПІ), суть вимог позивач зводить до вчинення ОСОБА_2 ОДПІ господарського правопорушення. Такі висновки є хибними, оскільки господарським правопорушенням є правопорушення, що виникає з господарських відносин внаслідок порушення зобов'язання стороною правочину.
Право на податковий кредит платників податків, регулюються податковим законодавством та не є підставою виникнення господарських зобов'язань із відшкодування шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 ОДПІ ніколи не була стороною зобов'язання щодо позивача. Так, сторонами зобов'язання у спірних правовідносинах за договором про надання послуг з переробки суміші нафти сирої та газового конденсату є ТОВ "Котлас" та ПАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме наданих ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області документів (а.с.174-188 том 1), ПАТ “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта” скористалось податковим кредитом за результатами декларування податку на додану вартість за січень 2018 року, про що свідчать додані до відзиву податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2018 року (подана 20.02.18р.) з Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та скрін-шот витягу з ІС “Податковий блок” в розділі “Перегляд результатів співставлення”.
Як вбачається з витягу Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), податковий кредит в сумі 58571663,50 грн. відображений в графі 7 (Сума ПДВ, основна ставка, (рядок 247)) ОСОБА_6 Податковий кредит Таблиця 2. Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 ОДПІ збитків у сумі 58571663,50 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ "Котлас" на користь позивача грошових коштів у вигляді збитків в розмірі 97395375,30 грн., суд зазначає наступне.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
ОСОБА_5 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_5 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.
З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону чи іншого нормативного акту, або виявляється у невиконанні чи неналежному виконанні договірного зобов'язання, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав і законних інтересів іншої особи.
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем (ТОВ „Котлас”), саме, ТОВ „Котлас” було зобов'язано скласти та зареєструвати податкові накладні на суму ПДВ - 58 571 663,50 грн. з вартості нафтопродуктів, переданих ПАТ „Укртатнафта” за договором №1322/5/2120 від 21.05.2015р. про надання послуг з переробки суміші нафти сирої та газового конденсату за наступними актами.
Так, згідно ОСОБА_5 №1 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №1, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 141 523 608,32 грн., в т.ч. ПДВ - 23 587 268,05 грн.
ОСОБА_5 №2 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №2, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 102 907 454,91 грн., в т.ч. ПДВ -17 151 242,49 грн.
ОСОБА_5 №3 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №4, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 52 535 150,48 грн., в т.ч. ПДВ - 8 755 858,42 грн.
ОСОБА_5 №4 приймання-передачі нафтопродуктів від 30.06.2015р. до додаткової угоди №5, ТОВ „Котлас” передало ПАТ „Укртатнафта” в якості оплати вартості переробки нафтопродукти загальною вартістю 54 463 767,30 грн., в т.ч. ПДВ - 9 077 294,55 грн.
Оскільки, саме ТОВ „Котлас” було зобов'язано скласти та зареєструвати податкові накладні на суму ПДВ - 58 571 663,50 грн., то вина за невчинення відповідних дій, також, покладається на відповідача (ТОВ „Котлас”)
Таким чином, існує причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача (ТОВ „Котлас”) щодо нескладання та нереєстрації податкових накладних, що призвело до понесення позивачем збитків.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
ОСОБА_5 з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача (ТОВ „Котлас”) збитків в сумі 58 571 663,50 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином судові витрати покладаються на відповідача (ТОВ „Котлас”) в частині задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 22, 509, 525, 610, 611, 623, 629, 1166 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 216, 217, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлас" (61001, м. Харків, вул. Дружби народів, 206; код ЄДРПОУ 37298946) на користь Публічного АТ "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39610, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3; код ЄДРПОУ 00152307) грошові кошти в розмірі 97395375,30 грн. та судовий збір в сумі 349664,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову до ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2018р.
Суддя ОСОБА_7