ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
02 травня 2018 року Справа № 913/157/18
Провадження №26/913/157/18
Суддя Господарського суду Луганської області Масловський С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №05/100-483вих-18 від 28.03.2018
за позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області (місцезнаходження: 92703, м. Старобільськ, Луганська область, вул. Монастирська, 15)
до відповідача -1 Новопсковської районної ради Луганської області (місцезнаходження: 92303, Луганська обл., Новопсковський район, селище міського типу Новопсков, провулок Історичний, будинок 1)
до відповідача - 2 Відділу освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області (місцезнаходження: 92303, Луганська обл., Новопсковський район, селище міського типу Новопсков, провулок Історичний, будинок 26)
до відповідача - 3 Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г)
третя особа Новобілянська загальноосвітня школа І-ІІІ степунів Новопсковської районної ради Луганської області (місцезнаходження: 92310, Луганська обл., Новопсковський район, село Новобіла, вулиця Центральна, будинок 39)
про визнання недійсними рішення районної ради, договору оренди та зобов'язання повернути приміщення
Секретар судового засідання Бикова К.А.
У засіданні брали участь:
від заявника: прокурор Перегонцева Н.С., службове посвідчення №044395 від 04.10.16;
від відповідача-1: ОСОБА_1, начальник відділу юридичного і кадрового забезпечення виконавчого апарату районної ради за довіреністю №5-5/6-306 від 26.04.2018;
від відповідача-2: ОСОБА_2, начальник відділу освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської област, розпорядження №41-к від 28.03.2018;
від відповідача-3: ОСОБА_3, представник за довіреністю №19/3-02/67 від 12.04.18;
від третьої особи: ОСОБА_4, директор Новобілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новопсковської районної ради, наказ №.169-к від 01.06.2011.
Керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача -1 Новопсковської районної ради Луганської області, до відповідача - 2 Відділу освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, до відповідача - 3 Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, третя особа Новобілянська загальноосвітня школа І-ІІІ степунів Новопсковської районної ради Луганської області, в якому просить суд визнати недійсними рішення районної ради, договір оренди від 03.07.2017 та зобов'язати повернути приміщення.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на незаконну передачу в оренду частини нежитлового приміщення будівлі інтернату Новобілянської ОСОБА_5 степенів Публічному акціонерному товариству “Державний ощадний банк України” для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
З огляду на викладене, зверненню прокурора з позовом до суду має передувати підтвердження судом підстав представництва інтересів держави в суді.
Ухвалою від 10.04.2018 призначене судове засідання для розгляду питання щодо підтвердження судом наявності підстав для представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в суді
23.05.2018 від відповідача -2 через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що договір укладено відділом освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, оскільки він є балансоутримувачем зазначеного майна, але укладати або розривати договори оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ району, без розпорядчого акту Новопсковської районної ради не має права. Новопсковська районна рада відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання” та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Відсутність у сторін права самостійно вчинити певні дії означає, що сторона є неналежним відповідачем. Тому, на думку відповідача -2 , відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області має бути визначений у якості третьої особи на стороні відповідача.
02.05.2018 від відповідача -1 через канцелярію Господарського суду Луганської області надійшла заява про заперечення наявності підстав для представництва керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в суді, в який відповідач -1 посилається те, що: у поданій позовній заяві керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області посилається на пп. «б» п.2 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої до делегованих повноважень місцевих рад у сфері освіти належить зокрема: забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвиток і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту. Посилаючись на дану статтю Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прокурор приходить до висновку, що: «районні ради наділені правом управління об'єктами освіти з метою виконання делегованих державою функцій щодо забезпечення розвитку всіх видів освіти, мережі освітніх закладів задля реалізації права громадян відповідної територіальної громади на освіту». Відповідач з цим не погоджується, та зазначає, що зазначення в позовній заяві керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, як підстави статтю 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є недоречним і некоректним, оскільки цією статтею визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, а не районних рад. В районних радах згідно діючого законодавства взагалі відсутні виконавчі органи. Аналізуючи положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», районні та обласні ради, як органи місцевого самоврядування, не наділені жодними делегованими повноваженнями органів виконавчої влади. Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованими повноваженнями можуть наділятися лише виконавчі органи місцевих рад. Підтвердженням даної обставини є положення глави 2 розділу II Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в якій визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Ці повноваження, відповідно до статей вказаної глави, поділені на власні повноваження виконавчих органів рад і на делеговані повноваження. Повноваження районних та обласних рад визначені статтями 43 та 44 названого Закону. При цьому, відповідач-1 звертає увагу, що згідно з п.13 ч.1 ст.44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям повноваження щодо забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму, тощо. Рішенням Новопсковської районної ради від 05.06.2002 року №2/4 Новопсковській районній державній адміністрації були делеговані повноваження Новопсковської районної ради, в т.ч. із забезпечення відповідно до законодавства розвитку усіх видів освіти. Розділом 2 Положення про відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 11.04.2016 №195, передбачено, що основними функціями відділу освіти є реалізація державної політики в галузі освіти з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища району, аналізу стану освіти в районі, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, визначення потреби в навчальних закладах, заснованих на комунальній формі власності та надання пропозицій щодо вдосконалення їх мережі відповідно до соціально-економічних і культурно-освітніх потреб за наявності необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів і т.п. Отже, враховуючи вищеназване, вважає, що відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації, як орган управління освітою районного рівня, здійснює управління навчальними закладами відповідно до делегованих Новопсковською районною радою Новопсковській РДА повноважень. Щодо твердження прокурора в позовній заяві, що «Новопсковською районною радою, як органом місцевого самоврядування та суб'єктом комунальної власності, надані повноваження використовуються всупереч інтересам держави та територіальної громади, а спеціально уповноважений орган державної влади, який здійснює захист інтересів держави, у разі їх порушення органом місцевого самоврядування, відсутній» відповідач-1 повідомляє: Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. №630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Підпунктом третім пункту 5 даного Положення визначено, що МОН контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління. МОН є юридичною особою публічного права (п.13 цього Положення). У зв'язку з цим відповідач -1 наголошує, що прокурором не дотримано вищеназваних вимог Господарського процесуального кодексу України та при поданні даної позовної заяви помилково вказано про відсутність спеціально уповноваженого органу державної влади, який здійснює захист інтересів держави у сфері освіти, і не підтверджено підстав для представництва інтересів держави в суді, у зв'язку чим, згідно з ч.4 ст. 53 ГПК України, невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
В судове засідання 02.05.2018 прибув прокурор, представники відповідачів та третьої особи.
За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже статус позивача прокурор отримує лише у двох випадках: 1) відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави, або 2) у органу на який державою покладено обов'язок здійснювати функції держави відсутні повноваження щодо звернення до суду.
Також суд зазначає, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом поданої позовної заяви, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про освіту» №1060-XII від 23.05.1991 (в редакції на дату укладання договору оренди) до органів управління освітою в Україні належать: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти; центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти; місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).
Згідно п. 2 ст. 14 зазначеного закону місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою, діяльність яких спрямовується на: управління навчальними закладами, що є комунальною власністю;
Статтею 35 Закону України «Про загальну середню освіту» визначені органи управління системою загальної середньої освіти. Управління системою загальної середньої освіти здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, зазначені у частині другій статті 9 цього Закону, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері освіти, обласними, Київською та Севастопольською міською, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, а також органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальну середню освіту» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти здійснює в межах своїх повноважень нормативно-правове регулювання відносин у системі загальної середньої освіти. Згідно частини другої цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти контролює діяльність органів управління освітою та навчальних закладів системи загальної середньої освіти.
Відповідно до п.1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014р. №630, Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов'язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Підпунктом третім пункту 5 даного Положення визначено, що МОН контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Згідно положень ст.28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З наведених положень законодавства випливає, що Міністерство освіти і науки України мало право самостійно звернутися до суду з заявленими позовними вимогами або прокурора повинен був звертатись до суду з дотриманням вимог абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з п.13 ч.1 ст.44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям повноваження щодо забезпечення відповідно до законодавства розвитку науки, усіх видів освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту, туризму, тощо.
Також суд зазначає, що відповідно до рішення Новопсковської районної ради №2/4 від 05.06.2002 відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації є органом управління освітою районного рівня, здійснює управління навчальними закладами відповідно до делегованих Новопсковською районною радою Новопсковській РДА повноважень. Відповідно до Розділу 2 Положення про відділ освіти Новопсковської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови райдержадміністрації від 11.04.2016 №195, основними функціями відділу освіти є реалізація державної політики в галузі освіти з урахуванням особливостей соціально-культурного середовища району, аналізу стану освіти в районі, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров'я та захисту прав учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, визначення потреби в навчальних закладах, заснованих на комунальній формі власності та надання пропозицій щодо вдосконалення їх мережі відповідно до соціально-економічних і культурно-освітніх потреб за наявності необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних кадрів і т.п.
Враховуючи вищевикладене, твердження прокурора про те, що спеціального уповноваженого органу державної влади, який би здійснював захист інтересів даних правовідносинах в суді відсутній відхиляється, адже Міністерство освіти і науки України є центральним органом, який наділений повноваженнями в формуванні та забезпеченні державної політики у сфері освіти.
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що звертаючись з позовною заявою до Господарського суду Луганської області, прокурором не зазначено позивачем у справі центральний орган виконавчої влади (Міністерство освіти і науки України), на який державою покладено обов'язок забезпечення, формування та реалізує державної політики у сферах освіти та до повноважень яких, належить право на звернення до суду відповідно до статті 28 закону України “про центральні органи виконавчої влади”.
Внаслідок неправильного визначення суб'єктного складу, прокурором не дотримано обов'язку встановленого ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, щодо попереднього повідомлення суб'єкта владних повноважень, на який державою покладено обов'язок державного контролю за використанням та охороною земель.
На підставі п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За таких обставин вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до розгляду, господарський суд дійшов висновку про неможливість підтвердження підстав прокурора та порушення провадження у справі, а тому керуючись ч.4 ст.53 ГПК України суд повертає позовну заяву заявникові в порядку ч.5 ст.174 ГПК України.
Керуючись ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, статтями 53, 73, 74, 76-80, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В підтвердженні підстав представництва керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області з позовом до відповідача -1 Новопсковської районної ради Луганської області, до відповідача - 2 Відділу освіти Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, до відповідача - 3 Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”, третя особа Новобілянська загальноосвітня школа І-ІІІ степунів Новопсковської районної ради Луганської області з заявленим позовними вимогами - відмовити.
2. Повернути позовну заяву та додані до неї документи заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Додаток заявнику: позовна заява з доданими до неї документами на 80 аркушах з оригіналом платіжного доручення №279 від 23.03.2018.
Суддя С.В. Масловський