ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.05.2018Справа № 910/1462/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз"
про стягнення 8 621,85 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-страхування" (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позовну заяву до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - відповідач) про стягнення 8 621,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору №1700427 від 14.03.2017 з огляду на настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування страхувальнику автомобіля "Toyota RAV4", реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як страховика транспортного засобу, водієм якого було вчинено дану дорожньо-транспортну пригоду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2018 вирішено здійснювати розгляд справи №910/1462/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.02.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2018.
01.02.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 14.02.2018.
Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 178 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 5, 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
14.03.2017 між Приватним акціонерним товариством "ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір страхування "ПРОСТО-КАСКО-ПЛЮС" PKS №1700427, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2017 року о 11 год. 15 хвилин ОСОБА_2 рухаючись в м. Києві по вул. Васильківська 1, керуючи автомобілем "Hyundai", державний номер НОМЕР_3, не стежив за дорожньою обстановкою, та відповідно не зреагував на її зміну внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобіль НОМЕР_4, яке в свою чергу зіткнулось з автомобілем "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2, усі автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3 б) Правил дорожнього руху України.
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2017 року у справі № 752/11193/17.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2 було завдано механічних ушкоджень.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Hyundai", державний номер НОМЕР_3, була застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/159616.
Відповідно до звіту № 120897 від 03.03.2017 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, автомобіля "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження складає 11 345,86 грн.
Згідно акту огляду транспортного засобу від 23.05.2017, акту виконаних робіт №2017010706 від 14.06.2017, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2, завданого в результаті ДТП, становить 9 121,85 грн.
Відповідно до страхового акту № 120897 від 05.07.2017 та розрахунку страхового відшкодування сума страхового відшкодування складає 8 621,85 грн.
На підставі страхового акту № 120897 від 05.07.2017 року та заяви про виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок ДТП, шляхом зарахування у сплату недооплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Департаментом розвитку продажів АТ "ПРОСТО-страхування" у рахунок Договору PKS № 1700427 від 14.03.2017 у розмірі 8 621,85 грн. та зарахування у сплату недооплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Департаментом розвитку продажів АТ "ПРОСТО-страхування" у розмірі 8 621,85 грн. Загальна сума страхового відшкодування визначена у розмірі 8 621,85 грн.
Тобто сума розрахована позивачем та виплачена за ремонт автомобіля "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2 становить суму визначеної у страховому акті акту № 120897 від 05.07.2017 та складає 8 621,85 грн.
Позивач звернувся до відповідача заявою про страхове відшкодування від 07.08.2017 №04-1981 на суму 8 621,85 грн.
Відповідач суму страхового відшкодування не сплатив.
Позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 8 621,85 грн., яка була зарахована ним в рахунок не сплачених страхових платежів за договором страхування.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Hyundai", державний номер НОМЕР_3, яким керувала ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/159616, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю марки "Toyota RAV- 4", державний номер НОМЕР_2. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн., строк дії полісу з 28.04.2017 до 27.04.2018.
Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно пункту 36.4. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем "Hyundai", державний номер НОМЕР_3, встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28.07.2017 року у справі № 752/11193/17.
Як вже було зазначено судом, цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/159616.
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Hyundai", державний номер НОМЕР_3, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/159616, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 8 621,85 грн. шляхом зарахування у сплату недооплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Департаментом розвитку продажів АТ "ПРОСТО-страхування" у рахунок Договору PKS № 1700427 від 14.03.2017, що підтверджено матеріалами справи.
Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 8 621,85 грн.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки "Toyota RAV-4", державний номер НОМЕР_2, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/159616 від 28.04.2017 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 8 621,85 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин та враховуючи те, що доказів сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування матеріали справи не містять, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 621,85 грн. суми страхового відшкодування підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 33552636) на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 8 621 (вісім тисяч шістсот двадцять одну) грн. 85 коп. страхового відшкодування, 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.05.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова