ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.04.2018Справа № 910/22188/17
Господарський суд міста Києва у складі судді головуючого судді: Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
до 1.Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
2.Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва
про стягнення 13 151,00 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
від позивача: Щербак Р.І., довіреність № 1-1-19/179 від 28.12.17;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: Черкаська І.В., наказ № 12-о від 10.01.2017.
Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відовідач-1) та Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач-2) про стягнення 13 151,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірних дій Подільського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час здійснення виконавчого провадження ВП № 52296905 позивачу завдано шкоду у розмірі 13 151,00 грн., обов'язок по відшкодуванню якої покладається на державу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22188/17, її розгляд призначено на 31.01.2018 року.
18.01.2018 року відповідачем-2 подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів. У поданому відзиві відповідач-2 зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача шкоди не підлягають задоволенню, оскільки майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якою відповідач-2 не є.
25.01.2018 року позивачем подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Крім того, позивач зазначив, що рішенням позачергових зборів акціонерів позивача було змінено найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2018 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/22188/17 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 28.02.2018.
02.02.2018 року відповідачем-1 подано до суду заперечення на позовну заяву. У поданих запереченнях відповідач-1 зазначив, що державним виконавцем виконавчі дії проведені у відповідності до вимог закону, що регулюють виконавче провадження, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
23.02.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача-2.
26.02.2018 року відповідачем-2 подано до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представники відповідачів 1, 2 в судове засідання 28.02.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2018 розгляд справи відкладено на підставі ст. 202 Господарського процесуального кодексу України на 26.03.2018.
Представник відповідача 1 у судове засідання 26.03.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
26.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача 1 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
26.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 26.03.2018 року судом оголошено перерву по справі № 910/22188/17 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України до 29.03.2018 року.
29.03.2018 року судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 року судове засідання призначено на 25.04.2018 року.
25.04.2018 року представник відповідача-1 через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи по справі.
Представник відповідача-1 у судове засідання 25.04.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
У судовому засіданні 25.04.2018 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні 25.04.2018 року проти позову заперечив, надав пояснення по суті спору.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Зважаючи на те, що неявка відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про стягнення заборгованості за договором управління майном від 09.02.2006 в частині оплати вигоди від майна, переданого в управління у розмірі 205 159,58 грн., інфляційного збільшення в розмірі 8 667,91 грн., 3 % річних в розмірі 1 253,01 грн. та пені в розмірі 8 078,19 грн.; зобов'язання Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повернути Державному підприємству "Адміністрація річкових портів" з управління за актом прийому-передачі державне майно - вантажний причал № 6 інв. 20040; вантажний причал № 3 інв. № 20070, вантажний причал № 2 інв. 20069; вантажний причал № 1 інв. № 20068; причал пункту приймання фекалій інв. № 20035, яке знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 1.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.14 позов задоволено частково, зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повернути Державному підприємству "Адміністрація річкових портів" із управління державне майно, а саме: вантажний причал № 6 інв. 20040; вантажний причал № 3 інв. № 20070, вантажний причал № 2 інв. 20069; вантажний причал № 1 інв. № 20068; причал пункту приймання фекалій інв. №20035, яке знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 1; присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" 38 454 грн. 59 коп. основного боргу, 501 грн. 59 коп. 3 % річних, 4 153 грн. 99 коп. інфляційних втрат та 34 734,74 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.14 у справі № 910/17464/14 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.04.15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.15 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.14 у справі № 910/17464/14 скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатами нового розгляду справи Господарським судом міста Києва 15.07.15 було прийнято рішення (залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 26.04.16) позов задоволено частково та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повернути Державному підприємству "Адміністрація річкових портів" із управління державне майно, а саме: вантажний причал № 6 інв. 20040; вантажний причал № 3 інв. № 20070, вантажний причал № 2 інв. 20069; вантажний причал № 1 інв. № 20068; причал пункту приймання фекалій інв. № 20035, яке знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Проектна, 1. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16 183,21 грн. заборгованості, 1 847,20 грн. інфляційних втрат, 221,52 грн. 3 % річних та 34 237,57 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
16.05.2016 на виконання рішення від 15.07.15 Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.16 у справі № 910/17464/14 виправлено помилку, допущену в наказі Господарського суду міста Києва № 910/17464/14 від 16.05.2016 про зобов'язання відповідача повернути із управління державне майно.
18.08.2017 до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надійшла скарга на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2017 року скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" задоволено. Визнано незаконними дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по винесенню постанов від 07.10.2016 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" виконавчого збору в розмірі 12 800,00 грн. та від 21.06.2017 про стягнення витрат виконавчого провадження в розмірі 351,00 грн. у ВП № 52296905. Визнано недійсною постанову від 07.10.2016 Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" виконавчого збору в розмірі 12 800,00 грн. у ВП № 52296905. Визнано недійсною постанову від 21.06.2017 Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" витрат виконавчого провадження в розмірі 351,00 грн. у ВП № 52296905.
Спір у справі виник у зв'язку із завданням позивачу шкоди у розмірі 13 151,00 грн. в результаті протиправних дій державного виконавця внаслідок стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Зокрема, позивач зазначає, що оскільки постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.10.2016 у ВП № 52296905 та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.06.2017 у ВП № 52296905, що винесені державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві були скасовані в судовому порядку, стягнення виконавчого збору у розмірі 12 800,00 грн. та 351,00 грн. витрат виконавчого провадження з рахунку позивача є незаконним.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.
Умовами статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1)втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Суд вважає, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом, а тому предметом доказування у даній справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків. (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 25.10.2005 року у справі № 32/421).
Як зазначалось вище, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.10.2016 у ВП № 52296905 та постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.06.17 у ВП № 52296905 скасовані в судовому порядку.
Отже, грошові кошти у розмірі 13 151,00 грн., які були стягнуті з позивача на підставі скасованих постанов також було стягнуто незаконно.
Судом враховано, що як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 року у справі № 1-36/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.
Таким чином, з врахуванням наведених норм права, відшкодування шкоди в даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України у справі № 67/157-10 від 25.05.2011 року).
Відповідно до частин 1, 2 статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України встановлено, що в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка, зокрема, передбачає здійснення Державним казначейством України: операцій з коштами державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Враховуючи положення вищенаведених норм чинного законодавства України, позивачу надане право звернутися до суду з вимогою про відшкодування з Державного бюджету України державою в особі органів, які виконують функції управління коштами Державного бюджету, а не за рахунок коштів, виділених державою на утримання органів, що завдали шкоду.
Заперечення відповідачів не спростовують висновків суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 13 151,00 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" повністю.
Судовий збір за розгляд справи покладається відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби у Подільському районі м. Києва (04071, м. Київ, вулиця Межигірська, будинок 25, ідентифікаційний код 37975298) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (04071, м. Київ, вулиця Електриків, будинок 8, ідентифікаційний код 00017733) грошові кошти в сумі 13 151 (тринадцять тисяч сто п'ятдесят одну) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконним стягненням сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2018 року.
Суддя М.Є. Літвінова