ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 квітня 2018 року № 826/2845/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Київської міської ради
треті особи Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації),
ОСОБА_3
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (надалі - Відповідач), третя особа - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - третя особа 1), в якому просить суд: визнати протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури та строків розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича; зобов'язати Київську міську раду розглянути на найближчому пленарному засіданні чергової сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання № К-27040) про надання дозволу на розробка документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована у м. Києві, Святошинського району, орієнтованою площею 0,07 га, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича та прийняти відповідне рішення; заборонити Київській міській раді, до розгляду на пленарному засіданні чергової сесії Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа- клопотання № К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича та прийняття відповідного рішення, розглядати клопотання інших громадян щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 28.02.2017 р., відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 22.05.2017 р.
Представником Позивача подано в судовому засіданні 22.05.2017 р. заяву про зміну позовних вимог, в якій просить: визнати протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури та строків розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича; визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на перетині вулиці Коростенської та Робітничої у Святошинському районі м. Києва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» від 02.03.2017 року №1214/2218 та «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі м. Києва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» від 02.03.2017 року №1190/2194; зобов'язати Київську міську раду повторно розглянути на найближчому пленарному засіданні Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована у м. Києві, Святошинського району, орієнтованою площею 0,07 га, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича та прийняти відповідне рішення.
В судовому засіданні 22.05.2017 р. Судом прийнято заяву про зміну позовних вимог, подану Позивачем, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 (надалі - третя особа 2) та розгляд справи відкладено до 10.07.2017 р.
В судовому засіданні 10.07.2017 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 05.09.2017 р. та витребування додаткових матеріалів.
В судовому засіданні 05.09.2017 р., Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 06.11.2017 р. для надання часу представнику Позивача ознайомитися з матеріалами справи.
В судовому засіданні 06.11.2017 р., Судом оголошено перерву в розгляді справи до 11.12.2017 р. для надання представнику Відповідача додаткових матеріалів.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що на подання двох його заяв до Відповідача про надання дозволу розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки останнім затягувався розгляд даного питання. Також наголошено, що в порушення ст.118 ЗК України було неправомірно відхилено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1».
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що відповідного рішення Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третьою особою 1) підготовлено не було, а тому не було в строк винесено спірне питання на розгляд пленарного засідання сесії Київської міської ради. Також зазначено, що рішення від 02.03.2017 року №1214/2218 про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі м. Києва для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд» прийнято обґрунтовано та правомірно.
Представник Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (третьою особою 1) також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що ним було підготовлено пояснювальну записку №ПЗ-18947 від 21.06.2016 року до проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на перетині вулиць Коростянецькій та Робітничій у м. Києві для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Відповідно до витягу з протоколу №26 засідання постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 16.11.2016 року було рекомендовано відхилити проект рішення, оскільки на дану земельну ділянку підготовлено справу №К-27377 учаснику антитерористичної операції. Отже Відповідачем було прийнято рішення на підставі та у спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.
Представник ОСОБА_3 (третя особа 2) в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
В судовому засіданні 11.12.2017 року Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України (в редакції станом на 11.12.2017 р.).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, отримане останнім 19.05.2016 року за №08/4-6247.
Так, відповідно до вказаного клопотання Позивач просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у м. Києві, Святошинський район, перетин вулиць Коростенська та Робітнича, орієнтований розмір 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Заявами від 12.12.2016 року та від 17.01.2017 року звертався до Відповідача про надання відомостей щодо розгляду вищезазначеного клопотання.
Листом від 10.01.2017 року №057028-08/Ч-14866-309 Департаментом земельних ресурсів було повідомлено, що відповідно до протоколу засідання постійно діючої Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування №26 від 16.11.2016 проект рішення Київської міської ради відхилено та повернуто до департаменту для підготовки проекту рішення щодо відмови у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою.
Аналогічне повідомлення було направлено Позивачу Департаментом земельних ресурсів листом від 31.01.2017 року №057028-ОП/Ш-900-1316.
Відповідно до витягу з протоколу №40 пленарного засідання (продовження пленарного засідання ІІІ сесії Київської міської ради VІІІ скликання 23.02.2017 року) від 02.03.2017 року Київською міською радою прийнято рішення про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (К-27040) (від 26.07.2016 року №08/231-3200/ПР) та погоджено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (К-27377) (від 13.09.2016 року №08/231-3820/ПР).
Отже, рішенням Київської міської ради від 02.03.2017 року №1214/2218 відхилено проект рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі міста Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд».
Позивач вважає, що спірне рішення прийнято Відповідачем з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
В частині позовних вимог щодо визнання протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури та строків розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича, Суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 3 ЗК України).
Водночас, земельне законодавство базується, серед іншого, на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю (п. "в", "г"ч. 1 ст. 5 ЗК України).
Частиною 1 ст. 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (ч. 6 ст. 118 ЗК України).
При цьому, в силу приписів ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 ЗК України).
Поряд з цим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 ЗК України).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).
Згідно ч. 11 ст. 118 ЗК України у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.
В той же час, ст. 9 ЗК України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закону №280/97-ВР).
Згідно ч. 2 ст. 59 Закону №280/97-ВР рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З аналізу норм права Суд приходить до висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в статях 116, 118 ЗК. Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюється виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК. Рішення, дію або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок може бути оскаржено до суду.
Тобто, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
В той же час, згідно п.п.8 п. «б» ч. 1 ст. 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.10.2013 №1810 затверджено Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Регламент).
Регламент виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) регулює організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Згідно п. 1.1 глави 1 розділу VIII Регламенту проекти рішень Київської міської ради, які подаються виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), готуються структурними підрозділами виконавчого органу, до компетенції яких віднесені порушені у проектах рішень питання.
Проекти рішень Київської міської ради щодо набуття та припинення права на землю юридичними та фізичними особами готуються за поданням керівника структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування, керівника юридичної служби структурного підрозділу виконавчого органу з питань землекористування та погоджуються відповідними постійними комісіями Київської міської ради. Строк опрацювання проекту рішення Київської міської ради зазначеними посадовими особами не повинен перевищувати 3 робочих днів (п. 2.3 глави 2 розділу VIII Регламенту).
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу VIII Регламенту погоджений в установленому порядку у виконавчому органі Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) проект рішення подається до структурного підрозділу, який здійснює організаційне забезпечення роботи керівника апарату з метою передачі управлінню організаційної роботи секретаріату Київської міської ради для подальшого погодження відповідно до вимог Регламенту Київської міської ради, затвердженого в установленому порядку, разом із супровідним листом за підписом керівника апарату.
Згідно п. 1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
У пп. 3.12 п.3 Положення №182/342 визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).
Отже, з аналізу наведених норм права вбачається, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати та подавати в установленому порядку проекти Київської міської ради.
Аналіз вказаного в сукупності дає Суду підстави дійти висновку, що за наслідком підготовки та подачі в установленому порядку проекту рішення Київської міської ради відносно питань, які відносяться до компетенції третьої особи 1, останнє може виноситься на пленарне засіданні Київської міської ради.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідний проект рішення за наслідком розгляду заяви Позивача підготовлено не було.
Так, Департаментом земельних ресурсів було підготовлено пояснювальну записку від 21.06.2016 року №ПЗ-18947 до проекту рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1».
При цьому, до Суду не надано належних обґрунтувань та підстав неможливості в належний термін подати проект рішення.
Отже, Відповідачем в порушено положення ст.118 Земельного кодексу України та безпідставно не розглянуто клопотання Позивача у місячний строк і не надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури та строків розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В частині решти позовних вимог Суд зазначає, що до справи №К-27040 ОСОБА_1 долучено клопотання третьої особи 2 - ОСОБА_3, відповідно до якого вбачається, що ним раніше вже подавалось клопотання про відведення йому земельної ділянки, зазначеної в проектах рішень ПР-11357 від 08.08.2016 року до справи №К-27377 та ПР-10846 від 20.07.2016 року до справи №К-27040, але йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю детального плану території.
У вищезазначеному клопотанні також зазначено, що ОСОБА_3 є учасником бойових дій АТО та відповідно до п.14 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має першочергове право на відведення земельних ділянок.
До вказаного клопотання додано рішення проектів, заява від 07.08.2015 року та лист-відповідь від 01.10.2015 року.
Отже, враховуючи вказані обставини, Відповідачем правомірно було прийнято рішення від 02.03.2017 року №1190/2194 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 на перетині вулиць Коростенської та Робітничої у Святошинському районі м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, громадських будівель і споруд та відповідно рішення від 02.03.2017 року №1214/2218 про відхилення проекту рішення щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 на спірній земельній ділянці.
Як наслідок, відсутні підстави для скасування вказаних рішень Відповідача та зобов'язання вчиняти Відповідачем дії щодо повторного розгляду на найближчому пленарному засіданні Київської міської ради клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо порушення процедури та строків розгляду клопотання ОСОБА_1 від 19.05.2016 року (справа-клопотання №К-27040) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), орієнтованою площею 0,07 га, яка розташована у м. Києві, Святошинського району, на перетині вулиць Коростенська та Робітнича.
3. В решті позовних вимог відмовити повністю.
4. Стягнути з Київської міської ради за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) судові витрати в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук