ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
(м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 16)
18.04.2018 Справа № 909/7/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі Скапровської І.М.,
секретар судового засідання Тузін Г.П.
За участю:
представників позивача: Кульбанського О.Ю., Голубчак Н.В.;
представник відповідача: Якубовського О.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ,76014
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Василюка Володимира Ярославовича, АДРЕСА_1
про відшкодування шкоди заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами в сумі 1 533 600 грн.,
встановив, що Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Василюка Володимира Ярославовича про стягнення 1533600 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач всупереч вимогам ст. ст. 96,164 Земельного кодексу України, ст.ст.17, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", ст.ст. 12, 20-2, 47, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", займаючись, зокрема, таким видом діяльності, як роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за №1003405202 від 21.12.2017.), не вживав ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, отриманих від забою тварин, знешкодження або розміщення, не забезпечував своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, що спричинило засмічення землі та завдало шкоди. Також вказав на те, що розмір заподіяної шкоди розраховано на підставі "Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди №149 від 04.04.2007)
В підтвердження вказаного, позивач подав акт №347 проведення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства від 19.10.2016, проведеного на виконання наказу Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області №403 від 18.10.2016; протокол про адміністративне правопорушення №00424 від 19.10.2016., копію пояснень Василюка В.Я. від 19.10.2016 про те, що відходи складаються тимчасово до відправки в м. Жовква Львівської області, на даний час зберігаються в ямах викопаних тимчасово; довідку №226 від 01.12.2016. видану виконавчим комітетом Букачівської селищної ради Рогатинського району про те, що до земель промисловості відносяться земельні ділянки, які засмічені та прилягають до земельних ділянок, якими користуються бізнесмени Василюк В.Я. та Яцента Є.П.; копії розрахунків розміру шкоди від засмічення земель, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; карту - схема засмічення відходами від забою тварин ПП Василюк В.Я., складено в присутності, зокрема землевпорядника Кульбанського О.Ю. та в. о. селищного голови Віблого В.Б.; копію листа Василюка В.Я. від 27.01.2017 про те, що засмічена земельна ділянка межує із виробничим приміщенням , де Він проводить господарську діяльність і Він її очистив від наявних там відходів.; копії розпорядження виконавчого комітету Букачівської селищної ради №8 від 27.03.2017; проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 2008р., експлікації земельних угідь, рішення сесії Букачівської селищної ради від 2006р., акту обстеження земельної ділянки для обслуговування викуплених приміщень під худобозабійний пункт в смт. Букачівці по вул. Лепкого, 2; висновків №14 від 01.03.2007р. та №07-10/2952 від 03.07.2007; №46 від 2007 року; копію плану земельної ділянки; договору оренди землі від 22.01.2009; акту прийому - передачі об'єкту оренди від 22.01.2009; копію державного акту на право власності на земельну ділянку.
Відповідач щодо позову заперечував, вказав на те, що позивач не довів вини ФОП Василюка В.Я. у засміченні земельної ділянки; до адміністративної відповідальності відповідач не притягувався у зв'язку із відсутністю в діянні Василюка В.Я. складу кримінального правопорушення, за наслідками чого кримінальне провадження було закрито (постанова про закриття кримінального провадження від 17.03.2017); позивач не підтвердив факту заподіяння відповідачем шкоди; розмір шкоди Державною екологічною інспекцією розраховано з порушенням методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зокрема, не вірно вказано розмір висоти/глибини ям ; акт перевірки складено з порушенням Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства; в протоколі не вірно зазначено місце роботи, посада особи, що вчинила порушення, відсутня інформація про документ, що посвідчує особу, не зазначено місце , час вчинення, суть адміністративного правопорушення описано без використання відповідної термінології; в порушення вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", припис щодо усунення порушень вимог законодавства позивачем відносно ФОП Василюка В.Я. не складався. Також вказав на те, що відповідач не є власником, зазначених у акті та протоколі, відходів; не здійснює діяльності, наслідками якої є поява будь - яких відходів та не являється землекористувачем засмічених земельних ділянок; майновий комплекс забійного цеху Василюка В.Я. з 02.02.2016 року знаходиться в строковому, платному користуванні ПП "Торнадо-Захід"; подані пояснення Василюка В.Я. не можуть бути підставою для стягнення шкоди. В підтвердження своїх заперечень подав договір оренди №02/01/16 від 02.01.2016 укладений між Василюком В.Я. та ПП "ТОРНАДО - ЗАХІД"; акт приймання - передачі від 02.01.2018; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; постанову про закриття кримінального провадження від 17.03.2017 СВ Рогатинського відділення поліції Тименицького відділу поліції ГУ Національної поліції України в Івано-Франківській області; акт №59 проведення перевірки за дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.02.2017., згідно якого, вході натурного обстеження земель селищної ради поблизу забійного цеху ПП Василюк В.Я., фактів засмічення земель не встановлено, селищною радою вжито заходів до виконання припису та ліквідовано дві засмічені земельні ділянки розмірами 10и-30м. та 42м-25м.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов слід задоволити.
При цьому суд врахував наступне:
згідно Конституції України, яка є основним законом і має найвищу юридичну силу, земля, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною Держави. Право власності, зокрема, на землю, яке зобов'язує і не повинно використовуватись на шкоду людині і суспільству, гарантується, а збереження генофонду Українського народу, зокрема, шляхом забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, є обов'язком держави.
Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога Державної екологічної інспекції у Івано-Франківській області про стягнення з фізичної особи-підприємця Василюка Володимира Ярославовича 1533600 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст.46 Закону України "Про охорону земель", при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій. Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України "Про відходи".
Згідно ст. 33 України "Про відходи", зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Статтею 17. Закону України "Про відходи" встановлено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема, забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки; здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване виділення тих відходів, що не підлягають утилізації; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів; 28.6. забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; здійснювати планування нового будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами з дотриманням вимог законодавства про містобудування; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.
Приписами ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані, зокрема, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля та не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.
Відповідно до ст. 42 Закону України "Про відходи", особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків;
порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами; невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо).
Згідно ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно ст.43 Закону України "Про відходи", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до пункту 1.3 "Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди №149 від 04.04.2007) - (надалі - Методика) Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Згідно пункту 4.1 Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, упродовж шести місяців з дня виявлення порушення.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Згідно із ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
З матеріалів справи випливає, що Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області, що здійснює на підставі Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Держекоінспекції України №136 від 12.12.2011, нагляд за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист та використання земель, проведено обстеження території смт. Букачівці площею 2889,1 га та встановлено факт скидання рідких нечистот, з частинами відходів тваринного походження внутрішніх органів; санітарної схеми вивозу твердих побутових відходів (надалі- ТПВ) не надано; рішення про створення комісії по виявленню та обліку безхазяйних відходів, питання вивозу та захоронення ТПВ з території селища не вирішено; в ході натурного обстеження земель селищної ради поблизу забійного цеху ПП Василюк В.Я., виявлено факт засмічення земель відходами від забою тварин (тваринні рештки) та відходами ТПВ розміром 42м-25м, висотою 1.5 м., 10 м -30 м висотою 2 м. прямокутної форми. Обміри проведені повіреною рулеткою. За наслідками вказаного правопорушення, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Івано - Франківській області, за участю голови селищної ради Віблого В.Р. та землевпорядника селищної ради Цепера Б.Р, складено акт №347 від 19.10.2016. та складено, за участю особи, яка вчинила адміністративне правопорушення- Василюк В.Я., протокол про адміністративне правопорушення №00424 від 19.10.2016.
Наявними в матеріалах справи документами, зокрема, копією листа Василюка В.Я. від 27.01.2017 про те, що засмічена земельна ділянка межує із виробничим приміщенням , де Він проводить господарську діяльність і Він її очистив від наявних там відходів; довідкою виконавчого комітету Букачівської селищної ради про те, що землі промисловості, що засмічені, згідно генпланом, прилягають до земельних ділянок, якими користуються бізнесмени гр. Василюк Володимир Ярославович та Яцента Євгенія Петрівна (довідка №226 від 01.12.2016);копіями проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 2008р., експлікації земельних угідь, рішення сесії Букачівської селищної ради від 2006р., акту обстеження земельної ділянки для обслуговування викуплених приміщень під худобозабійний пункт в смт. Букачівці вул. Лепкого, 2; плану земельної ділянки, договору оренди землі від 22.01.2009; акту прийому - передачі об'єкту оренди від 22.01.2009, державного акту на право власності на земельну ділянку, підтверджується, що земельна ділянка площею понад гектар, власником якої є ПП Василюк В.Я і яка ним викуплена з метою обслуговування приміщень ходобозабійного пункту, межує з земельною ділянкою, що була засмічена відходами отриманими від забою тварин (акт №347 від 19.10.2016. Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області). Письмові пояснення від 19.10.2016, надані Василюком В.Я., оригінали, яких оглянуті в судовому засіданні, також підтверджують складування ним відходів у непередбаченому для цього місці. Те саме пояснення підтверджує і вину у вигляді умислу.
З урахуванням наведених норм та доданих до матеріалів справи доказів, суд встановив наявність усіх елементів складу правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у засміченні земельної ділянки; шкода, яка встановлена екологічною інспекцією; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства. При цьому, відповідачем не було доведено відсутності його вини.
Враховуючи викладене, те, що відповідно до вимог Конституції України, Закону України «Про відходи», Земельного кодексу України, Закону України «Про охорону земель» на відповідача покладено обов'язок дотримуватися вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів та поводження з відходами при організації роботи, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, те, що відповідач не забезпечував своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження і захоронення, чим порушив права власників суміжних земельних ділянок, що спричинило засмічення землі та завдало шкоди, позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області є обґрунтованими.
Твердження відповідача про те, що позивач при нарахування шкоди не вірно застосував Методику, судом не приймається, оскільки не підтверджено матеріалами справи.
Розмір шкоди визначено у відповідності до "Методики визначення розмірів шкоди зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 (у редакції наказу Мінприроди №149 від 04.04.2007).
Посилання відповідача, як на відсутність своєї протиправної поведінки, на договір оренди №02/01/2016 від 02.01.2016 укладений між Василюком В.Я та ПП "Торнадо-Захід", судом не приймається з тих підстав, що підприємець Василюк В.Я. є засновником ПП"Торнадо-Захід" (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 08.02.2018.), а тому такий договір не є реальний а укладений "про людське око". Постанова про закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діях громадянина Василюк В.Я складу кримінального правопорушення не є підставою для відмови в позові, оскільки така постанова не заперечує факту наявності в діях особи складу цивільного або адміністративного правопорушення. Акт проведення перевірки за дотримання вимог природоохоронного законодавства від 24.02.2017, також судом не може бути прийнятий, оскільки даний акт не спростовує факту порушень, які були допущені відповідачем в 2016 році.
Отже, суду не доведено факту відсутності вини відповідача - особи, що займаєматься виробництвом м"яса і є засновником підприємств, що займаються виробництвом м"яса, а відповідно і наявності підстав для звільнення від відповідальності за засмічення землі рештками тварин, отриманих від їх забою.
Згідно ст.ст. 74, 77, 80 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.
За наведених обставин, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василюка Володимира Ярославовича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) 1533600,00 (один мільйон п'ятсот тридцять три тисячі шістсот гривень) шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки відходами, яку перерахувати у фонд охорони навколишнього природного середовища селища Букачівці Рогатинського району на: р/р 33116331700341, код ЄДРПОУ 38026376, УК у Рогатинському районі, код бюджетної класифікації платежу - 24062100, ГУК в Івано-Франківській обл. МФО банку - 836014.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василюка Володимира Ярославовича (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області (вул. А. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ,76014, код ЄДРПОУ 37952307; р/р 35213078081073 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) - 23004,00 (двадцять три тисячі чотири гривні) - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Скапровська І.М.
Повне рішення складено 07.05.2018.