07 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1648/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не провів перерахунок пенсії позивача, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15.11.2017 № 851;
- зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату належної позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 15.11.2017 № 851,
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не проведено йому перерахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, як особі, яка брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, з огляду на те, що позивач не проходив на час ліквідації наслідків аварії дійсну строкову службу.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки позивач не звертався до відповідача з заявою про перерахунок його пенсії відповідно до пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, а тому позов є передчасним. Зазначає, що позивач в період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС працював у Варвинській сільхозхімії та дійсну строкову службу в цей період не проходив, а відтак дія частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на позивача не поширюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 та копією тимчасової вкладки від 30.10.2015 № 277 (а.с. 7).
Згідно копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією Серії АВА № 018343 позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 8).
Позивач знаходиться на обліку в Прилуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію по інвалідності (а.с. 9).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній з 11.10.2017) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210).
Приписами пункту 9-1 Порядку № 1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу викладених норм слідує, що для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ особа має відповідати наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаної участі.
Тобто, лише наявність зазначених критеріїв у їх сукупності обумовлюють визначення військовослужбовця як такого, що має право на отримання відповідного розміру пенсійного забезпечення.
Як вбачається з копії довідки ТОВ «Варвинський райагрохім» від 15.01.2008 № 3 в період з 04.05.1986 по 27.05.1986 буд безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 № 1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 № 665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а.с. 20).
Разом з тим, в той же період з 17.07.1984 по 25.03.1994 позивач працював в Варвинському районному державному виробничому об'єднанні по виконанню агрохімічних робіт «Райагрохім» (а.с. 21-23).
Строкову військову службу позивач проходив з 29.10.1979 по 09.11.1981, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки Прилуцько-Варвинського об'єднаного міського військового комісаріату Чернігівської області (а.с. 19).
Таким чином, враховуючи, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС під час виконання робіт, суд дійшов висновку, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Зaкoну Укрaїни «Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи», оскільки не відповідає всім критеріям, наявність яких обумовлює право особи на вказаний перерахунок.
Також суд погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позов, що реалізація положень пункту 9-1 Порядку № 1210 можлива за наявності дотримання вказаних критеріїв та відповідної заяви, проте позивач з заявою про бажання отримувати пенсію по інвалідності з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, до відповідача не звертався.
Стосовно посилання позивача, що семантика постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускає свавільного толкування її змісту і містить чіткий поділ осіб на яких вона розповсюджується, а тому умова про проходження дійсної строкової служби стосується виключно осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, то суд зазначає, що частину третю статті 59 Закону № 796-ХІІ не можна застосовувати у відриві від інших положень цього Закону.
Так, зокрема, частина друга статті 59 Закону № 796-ХІІ врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Водночас за змістом статті 10 Закону № 796-ХІІ до військовослужбовців належать не тільки особи, які проходять строкову військову службу, а й особи надстрокової військової служби, військовозобов'язані тощо.
З огляду на це, цілком логічним з боку законодавця стало включення до статті 59 Закону № 796-ХІІ, яка регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, частини третьої, яка встановлює порядок обчислення пенсії особам, які під час проходження саме дійсної строкової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (вул. 1-го Травня, буд. 48-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 37787797) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 травня 2018 року.
Суддя В.О. Непочатих