04 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/449/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Собчук Є.В., за участю представника відповідача Бондар І.П. розглянувши спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій на суму 17000 грн.,
встановив:
06 березня 2018 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі по тексту - відповідач або ГУ ДФС У Херсонській області) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій на суму 17000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.09.2017 р. посадовими особами відповідача проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_2 Підставою проведення фактичної перевірки слугувала інформація бази АІС "Податковий блок". Під час перевірки посадовими особами податкового органу не встановлено порушень. З акта перевірки вбачається, що порушення, яке ніби мати місце 12.09.2017 р. не є датою фактичної перевірки 26.09.2017 р. Факт порушення фіксується тільки записом в акті з посиланням на витяг службової інформації з єдиної бази АІС "Податковий блок". На думку позивача, інформаційна система "Податковий блок" не може бути лише підставою для проведення фактичної перевірки. Вказав, що законодавством не передбачено застосування цієї інформації, як доказу при фіксації факту про вчинення порушення законодавства.
На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій. Позивач вважає, що вказане рішення є безпідставними та прийняте з порушенням законодавства.
На підставі вказаного, просить скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 05.10.2017 р. №000092/21 -22-40-3048217426 на суму 17000 грн.
Ухвалою суду від 07 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Позивач недоліки усунув.
27 березня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.
16 квітня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що відповідачем дотримано вимоги законодавства щодо порядку проведення фактичних перевірок.
Перевірка проведена в присутності ФОП ОСОБА_2, якій перевіряючими представлені службові посвідчення, направлення та копія наказу про проведення перевірки.
В ході проведення фактичної перевірки, встановлено порушення ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме реалізація тютюнових виробів без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Термін дії попередньої ліцензії закінчився 11.09.2017, новий термін дії ліцензії тютюновими виробами з 17.09.2017.
Продаж тютюнових виробів підтверджено витягом з бази даних, а саме: 12.09.2017 продаж цигарок "Монте Карло", вартістю 23,60 грн., чек №7606 від 12.09.2017 о 11:52 годині. На підставі вказаного вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
24 квітня 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив, яку обґрунтовано тим, що направлення на проведення перевірки та наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам до вказаних документів. Крім того вказав, що направлення йому не вручалося. Вказав, що у направленні на проведення перевірки та переліку платників податків, що підлягають опрацювання зазначено прізвище ФОП ОСОБА_2, хоча вірним є ОСОБА_2
02 травня 2018 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких в задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне: наказом ГУ ДФС у Херсонській області "Про проведення фактичних перевірок" від 05.09.2017 р. № 742 наказано організувати у вересні поточного року проведення фактичних перевірок платників податків та затверджено перелік суб'єктів та/або об'єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, із зазначенням дати початку та тривалості перевірок, у відповідності до вимог ст.80 ПК України. Відповідно до вказаного переліку відпрацюванню підлягає ФОП ОСОБА_2 (рпнкпп НОМЕР_1).
На підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області видано направлення на проведення фактичних перевірок позивача з 25.09.2017 р. по 30.09.2017 р. № 103.
Відповідно до наявної в матеріалах справи розписки, ОСОБА_2 26.09.2017 р. отримала примірник направлення на проведення перевірки та копію наказу про проведення перевірки (а.с. 58).
На підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.09.2017 № 742 "Про проведення фактичних перевірок" та на підставі направлення на проведення перевірки, виданого Головним управлінням ДФС у Херсонській області від 25.09.2017 №103 головним державним ревізором-інспектором Мигирич О.М. та головним державним ревізором-інспектором Бевзюком О.О., проведено фактичну перевірку магазину ФОН ОСОБА_2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 56-57).
Згідно пп. 191.1.14, 19-1.1.16-191.1.20 ст. 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; організовують роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Таким чином, підставою для проведення перевірки позивача є виконання функцій, які покладено на контролюючі органи в сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Крім того, ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР) передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).
Згідно з п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Суд зазначає, що в даному випадку посадові особи контролюючого органу здійснювали фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та /або тютюновими виробами.
Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст.81 цього Кодексу (п.80.5 ст.80 ПК України).
Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
В ході розгляду справи встановлено, що відповідачем прийнято наказ "Про проведення фактичних перевірок" від 05.09.2017 р. № 742, згідно переліку якого визначено проведення фактичної перевірки позивача, виписано направлення на проведення перевірки від 25.09.2017 р. № 103, яким доручено з 25.09.2017 р. по 10.09.2017 р. ГДРІ відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Мигирич О.М. та Бевзюк О.О. провести фактичні перевірки ФОП ОСОБА_2
З розписки № 103 слідує, що позивач ознайомилася з направленнями на перевірку та наказом отримав їх копії.
З огляду на викладене, враховуючи наявність прийнятих ГУ ДФС у Херсонській області наказу від 05.09.2017 р. № 742, направлення на проведення фактичних перевірок від 25.09.2017 р. № 103, копії яких містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність у посадових осіб відповідача правових підстав для проведення фактичних перевірок ФОП ОСОБА_2
Щодо посилання позивача, що йому не вручалось копії повідомлення про проведення перевірки суд зазначає, що вказане спростовується наявною в матеріалах справи розпискою.
Суд зазначає, що направлення на проведення перевірки має необхідні реквізити та скріплений підписом начальника ГУ ДФС у Херсонській області та печаткою відповідача.
Щодо посилання позивача про невідповідність наказу вимогам законодавства, внаслідок чого він є недійсним, суд вважає помилковими, оскільки, позивачем не надано доказів, що наказ від 05.09.2017 р. № 742 "Про призначення фактичних перевірок" визнано в судовому порядку протиправним та скасовано або визнано недійсним чи скасовано під час його оскарження в адміністративному порядку.
Крім того, п.81.1 ст.81 ПК України передбачає обов'язкове зазначення у наказі найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) і у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться. В даному випадку у переліку суб'єктів та/або об'єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню фактичних перевірок, який затверджено наказом ГУ ДФС у Херсонській області від 05.09.2017 р. № 742, контролюючим органом вказано суб'єкта - ФОП ОСОБА_2 та зазначено податковий номер. При цьому, зазначення прізвища ОСОБА_2 замість вірного ОСОБА_2 суд вважає опискою, оскільки податковий номер позивача у наказі зазначено вірно та на думку суду, вказана обставина не є підставою для визнання перевірки недійсною.
Суд зазначає, що копія наказу від 05.09.2017 р. № 742, яку надано до суду відповідачем, містить підпис начальника ГУ ДФС у Херсонській області та скріплена печаткою, а доказів протилежного позивачем не надано.
На думку суду, зазначення у переліку платників податків, які підлягають відпрацюванню, в таблиці дані позивача кульковою ручкою не є підставою, щоб вважати наказ про проведення перевірки недійсним. На противагу цьому, до суду надано копію наказу, в якою надруковано прізвище позивача.
Крім того, п.81.1 ст.81 ПК України передбачено право посадових осіб приступити до проведення фактичної перевірки за умови пред'явлення платнику податків направлення на проведення фактичної перевірки, копії наказу та службового посвідчення, а не всього переліку платників податків, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, який закріплений відповідним наказом контролюючого органу.
В ході розгляду справи встановлено, що за результатом перевірки складено акт фактичної перевірки від 26.09.2017 р. № 83/40/НОМЕР_1. В акті перевірки вказано, що в порушення ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в магазині здійснювалася роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами, а саме 12.09.2017 р. Термін дії ліцензії на тютюнові вироби закінчився 11.09.2017 р. Новий термін дії ліцензії на тютюнові вироби 17.09.2017 р. Продаж тютюнових виробів підтверджено витягами з бази АІС "Податковий блок".
Перевірки проведено в присутності ФОП ОСОБА_2 яка ознайомилася з актами перевірок, підписала їх без зауважень.
На підставі висновків актів перевірок відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 05.10.2017 р. № 000092/21-22-40-3048217426, якими на підставі ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі по 17000 грн.
Відповідно до п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
За таких обставин суд не вбачає порушень з боку відповідача при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2
Щодо вимоги позивача про скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 05.10.2017 р. №000092/21-22-40-3048217426 на суму 17000 грн., суд зазначає наступне: Закон України № 481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Частиною 14 статті 15 Закон № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно ч.1 ст.17 Закону № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень (абз.5 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР).
Станом на 12.09.2017 р., а саме на дату реалізації ФОП ОСОБА_2 цигарок "Монте Карло", вартістю. 23,60 грн., у позивача була відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (термін дії ліцензії на тютюнові вироби закінчився 11.09.2017 р., а термін дії нової ліцензії - з 17.09.2017 р.).
Суд зазначає, що факт реалізації тютюнових виробів підтверджуються витягами з бази АІС "Податковий блок".
Таким чином, у зв'язку із встановленням фактів роздрібної торгівлі тютюновими виробами на двох об'єктах без наявності ліцензії ФОП ОСОБА_2, остання як суб'єкт господарювання, що здійснює свою господарську діяльність в таких місцях продажу, несе відповідальність у вигляді штрафу, розмір якого встановлені законом та складає не менше 17000 грн.
Отже, застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_2 в сумі 17000 грн. згідно з рішеннями ГУ ДФС у Херсонській області від 05.10.2017 р. №№ 000092/21-22-40-3048217426 є правомірним.
Щодо посилання позивача, що інформація з бази АІС "Податковий блок" не є підставою для проведення перевірки, суд зазначає, що ст. 83 Податкового кодексу визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Підпунктом 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 встановлено, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".
Статтею 1 Закону України "Про інформація" від 02.10.1992 № 2657-XII визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
При цьому, Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо. Модем - окремий або у складі реєстратора розрахункових операцій пристрій, призначений для передачі копії сформованих реєстратором розрахункових операцій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків в електронній формі по дротових або бездротових каналах зв'язку, до складу якого входить пам'ять для тимчасового зберігання цих копій.
Крім того, вказаним Законом визначено поняття розрахунковий документ, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Таким чином, суд приходить до висновку, що отримання податковим органом інформації АІС "Податковий блок" щодо продажу цигарок "Монте Карло", вартістю 23,60, відповідно до чека № 7606 від 12.09.2017 р. о 11.52 год., відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України є підставою для проведення перевірки.
Крім того суд вважає помилковими посилання відповідача ГУ ДФС в Херсонській області, не підтверджено факт реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії, оскільки вказане підтверджується витягом із бази АІС "Податковий блок" даних податкового органу.
Також суд не погоджується з посиланнями позивача, що дані інформаційної системи "Податковий блок" можуть слугувати лише підставою для проведення перевірки та не є доказом фіксації факту вчинення порушення, оскільки вказана інформаційна система містить відомості щодо поданої до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Таким чином, суд не приймає твердження позивача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв'язку з цим, суд, аналізуючи викладене, робить висновок, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 77, 90, 241-246, 255 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Херсонській області (м. Херсон, проспект Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 травня 2018 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 8.3.5