02 травня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/659/18
11 год. 04 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Мельник О.О.,
за участю представників
позивача - Малюка Є.В.
відповідача - Зуб О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма Строй Мастер" до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості,
встановив:
У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" ( далі - позивач, ТОВ " КФ " Строй Мастер") звернулося до суду з позовом до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України ( далі - відповідач, Херсонська митниця ДФС України", у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів №UA508070/2017/000037/2 від 27.11.2017 р.
Ухвалою суду від 10.04.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.05.2018 р.
Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що у листопаді 2017 р. згідно до умов укладеного зовнішньоекономічного контракту № CH-UA-17/07/15 від 15.07.2017 р. та на підставі супроводжувальних документів продавець - компанія FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD здійснив на адресу покупця -ТОВ "КФ Строй Мастер" поставку товару - " Фурнітура меблева сталева (з недорогоцінних чорних металів) у асортиментів (ручки меблеві, з'єднання) - код товару 83024200". Під час декларування вказаного товару позивачем відповідно до ст. 57, 58 Митного кодексу України було самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту, яка склала 16662,00 дол. США. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано Херсонській митниці ДФС України повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України. Проте, 27.11.2017 р. відповідачем прийнято рішення № UA508070/2017/000037/2, яким за резервним методом на рівні 2,81 дол. США/кг. скориговано митну вартість товару на суму 59266,6373 дол. США. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки графа 33 вказаного рішення не містить жодних конкретних підстав щодо не підтвердження декларантом числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності, як це передбачено наказом Мінфіна України від 24.05.2012 р. № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору". При цьому, позивач не погоджується з тим, що митницею в оскаржуваному рішенні зазначено, що декларантом не подано документи в повному обсязі, а саме платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Проте, вказані обставини жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на вказані обставини позивач вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ " КФ " Строй Мастер" числового значення складових митної вартості товару, заявленого за основним методом її визначення, є безпідставним, оскільки позивачем надано всі обов'язкові документи, визначені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
24.04.2018 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якому вказує, що декларантом ТОВ " КФ " Строй Мастер " за договором про надання послуг митного брокера ФОП ОСОБА_3 до митного органу було подано митну декларацію № UA 508070/2017/000945 для здійснення митного оформлення товару "Фурнітура меблева", країна походження Китай, ввезеного на умовах поставки CIF - Чорноморськ (Україна) відповідно до контракту від 15.07.2017 № CH-UA-17/07/15, укладеного між ТОВ " КФ " Строй Мастер " та компанією FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD (Китай). Під час надходження декларації відповідно до гл. 52 МК України здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі АСАУР), за результатами якої визначено ризик з коментарем "можливе заниження митної вартості товару". За результатами перевірки правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України, митним органом було визнано, що надані позивачем документи містили розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Однак, надані документи для підтвердження рівня митної вартості товару (первинні та додатково надані), не дали можливості Херсонській митниці ДФС України остаточно упевнитись в достовірності визначеної декларантом митної вартості товару, у зв'язку з чим було застосовано наявну в Херсонській митниці ДФС України інформацію щодо аналогічного (подібного) товару, митне оформлення яких вже здійснено. З урахуванням вищезазначеного відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є таким, що прийнято обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд вказує про наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.07.2017 р. між продавцем компанією FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD (Китай) та покупцем ТОВ " КФ " Строй Мастер" укладено контракт № CH-UA-17/07/15, відповідно до якого продавець зобов'язується на умовах CIF - Одеса/Чорноморськ/Южний (Україна) продати, а покупець оплатити та прийняти "Товар" - мебельну фурнітуру в номенклатурі, кількості та по ціні згідно супровідними документами.
Відповідно до умов вказаного контракту позивач отримав меблеву фурнітуру в асортименті, загальною кількістю 247960 шт. на загальну суму 16662,00 дол. США.
Для здійснення митного оформлення товару поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_3 до сектору митного оформлення митного поста "Херсон - центральний " Херсонської митниці ДФС 27.11.2017 р. було подано митну декларацію № UA 508070/2017/000945, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 448435,17 грн. ( 16662,00 доларів США).
Разом із митною декларацією, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист без номеру від 18.10.2017 року, рахунок-фактура (інвойс) 2017-1&3 від 18.10.2017 р., коносамент № J0117100679 від 19.10.2017 року, автотранспортну накладну №6761 від 25.11.2017 року, декларацію про походження товару 2017-1&3 від 18.10.2017 р., акт проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 500120/2017/002399 від 25.11.2017 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 18.10.2017 року, зовнішньоекономічний договір від 15.07.2017 року № CH-UA-17/07/15, договір про надання послуг митного брокера від 10.01.2017 року № 10/01/17, інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 0705 від 19.10.2017 р.
При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме - сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур, які полягали у ретельному опрацюванні поданих документів для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст.53 Митного кодексу України по товару № 1.
Так, за результатами перевірки змісту контракту № CH-UA-17/07/15 від 15.07.2017 р. відповідачем встановлено, що витрати на страхування та транспортування не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар та не були заявлені декларантом, як складова митної вартості. Так, згідно пункту 4.2. цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару, що є обов'язковим при умовах поставки товарів CIF.
З огляду на вказане, відповідачем зроблено висновок, що документи, надані ТОВ " КФ " Строй Мастер" для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, внаслідок чого відповідачем на підставі ч. 3 ст. 53 МК України було запропоновано ТОВ " КФ " Строй Мастер" надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти, (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Додатково повідомлено декларанта, що згідно з ч.6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів, позивачем додатково були надані наступні документи: прайс - лист фірми " FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD "; бізнес-пропозиція фірми " FOSHAN SHUNDE OBITA FURNITURE PRODUCTS CO LTD "; копія митної декларації країни відправлення. Інших документів не надано у зв'язку з їх відсутністю.
27.11.2017 р. Херсонською митницею ДФС України прийнято рішення № UA508070/2017/000037/2 про коригування митної вартості товарів, згідно якого відкоригована митна вартість товару склала 59 266,64 дол. США, яке є предметом оскарження у даній справі. Вказане рішення містить причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, а саме у зв'язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтверджені.
Як вбачається зі змісту відзиву на позов, то за твердженням відповідача, незважаючи на подані позивачем додаткові документи, заявлена декларантом митна вартість товару не могла бути визнана, оскільки позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, а подані документи містять розбіжності, зокрема,
- відповідно до п. 4.2 контракту № CH-UA-17/07/15 від 15.07.2017 р. не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.
- в додатково наданій декларантом митній декларації країни відправлення № 310120170517322174 наявне посилання на коносамент №578377706, відмінний від поданого до митного оформлення коносаменту №J0117100679 від 19.10.2017 р.
- відповідно до п. 5.5 зазначеного вище контракту розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати після отримання товару на складі покупця. Декларантом надано платіжне доручення № 65 від 20.11.2017 р. про повний розрахунок за товар, який було подано до митного оформлення. Проте, декларантом не було надано додаткову угоду та/або комерційні документи про зміну умов договору щодо порядку розрахунку.
- надані витяги з мережі Інтернет, що містять інформацію щодо ціни товару на комерційних умовах FOB (Китай), не можуть бути враховані при підтвердженні заявленої митної вартості, оскільки фактично продаж товарів здійснюється на інших комерційних умовах (CIF Україна).
- подана на підтвердження контрактної вартості комерційна пропозиція виробника товару від 12.10.2017 р. не містить періоду дії наведених у ній цін.
Крім того, суд відмічає, що оскаржуване рішення містить посилання на джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, зокрема, рівень визначеної митної вартості товару № 1 складає 2,81 дол/кг. Так, при прийнятті оскаржуваного рішення митним органом відповідно до ч. 2 ст. 64 Митного кодексу України здійснено порівняння ідентичних/подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та обрано подібний товар з найнижчою митною вартістю та максимально наближеним часом декларування до дати імпорту ТОВ "КФ "Строй Мастер", а саме, декларація від 08.09.2017 р. № UA508070/2017/000559.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд вказує про наступне.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено судом, то єдиною підставою для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало встановлення відповідачем тієї обставини, що в поданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: в поданому до митного оформлення контракті № CH-UA-17/07/15 від 15.07.2017 р. згідно пункту 3.1 поставка товару здійснюється на умовах CIF / Одесса/Чорноморськ/Южний, проте відповідно до п. 4.2 цього контракту не вказано, що витрати на транспортування та страхування включені до вартості товару. За умовами поставки витрати на транспортування та страхування повинні бути включені до вартості товару.
Надаючи оцінку вказаному доводу відповідача, суд зазначає, що відповідно до умов поставки CIF Інкотермс 2010, за якими постачався товар позивачу за контрактом № CH-UA-17/07/15 від 15.07.2017 р. страхування товару є обов'язком продавця. Витрати щодо страхування належать продавцю. Окремого страхування товару декларантом не здійснювалося. Контрактом не передбачено надання документів зі страхування товару Покупцю. Правила Інкотермс також не передбачають обов'язкового надання Покупцю (декларанту) документів щодо страхування товару, а лише на його вимогу (такої вимоги не має). Перелік витрат, що одразу не включені до вартості товару, та які необхідно додати до фактурної вартості для визначення митної вартості товару зазначено у ч.10 ст.58 МК України. Під час декларування митної вартості, відповідно до ч.2 ст.53 МК України декларант повинен надати документи, що підтверджують розраховану митну вартість (тобто складові митної вартості). Більш того, надання цих документів митним органам України не передбачено жодним міжнародним документом з митної справи.
Крім того, у зв'язку з встановленням розбіжностей у наданих до митного оформлення документах та неможливістю підтвердити митну вартість товару, Херсонською митницею ДФС було витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.
Щодо посилання митного органу на факт існування відмінностей/розбіжностей у документах, які були додатково надані позивачем, а саме, в додатково наданій декларантом митній декларації країни відправлення № 310120170517322174 наявне посилання на коносамент №578311106, відмінний від поданого до митного оформлення коносаменту №J0117100679, то суд не бере до уваги вказане посилання представника відповідача, оскільки вказані розбіжності не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, то "за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 08.09.2017 № UA508070/2017/0005590, а саме: 2,81 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21091,33 кг*2,81= 59266,6373 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".
Проте, суд вказує, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, при вирішенні даного публічно-правового спору судом було враховано, що довести правомірність своїх дій відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, а відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, на думку суду, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA508070/2017/000037/2 від 27.11.2017 р.
Щодо вирішення питання судових витрат, то відповідно до ч. 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа лише у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи, що судом задоволено вимоги позивача в повному обсязі, тому сплачений ТОВ "КФ Строй Мастер" судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської митниці Державної фіскальної служби України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" ( місцезнаходження 73000, м. Херсон, вул. Рози Люксембург, 21-А, код ЄДРПОУ 36236056) до Херсонської митниці Державної фіскальної служби України ( місцезнаходження 73000, м. Херсон, вул. Гоголя,13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № UA508070/2017/000037/2 від 27.11.2017 р.
Стягнути з Херсонської митниці Державної фіскальної служби України ( код за ЄДРПОУ 39624611) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Строй Мастер" (код за ЄДРПОУ 36236056) сплачений судовий збір у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07 травня 2018 р.
Суддя Дубровна В.А.
кат. 5.2.2