04 травня 2018 р. Справа № 818/1443/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якій просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області, зобов'язати подати звіт про виконання рішення суду.
В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 05.01.2018 р. звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована та території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.
Листом від 14.02.2018 №А--385-954/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило, що відповідно до рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 начальникам головних управлінь Держземагенства в областях за зверненнями юридичних осіб та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні з 15 жовтня 2014 року забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Та зазначено, що згідно листа Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 24.01.2018 р. №73/02-27, сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки.
16.02.2018 р. позивач повторно звернулась до головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована та території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту.
Листом від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумський області повторно відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що згідно листа Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 06.03.2018 р. №263/02-27 повідомлено про включення питання виділення земельної ділянки позивачу на черговій сесії. Також запропоновано з метою уникнення можливої соціальної напруги звернутися до Новослобідської ОТГ для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування.
Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, а саме суперечать вимогам ст. 118, ст. 122 Земельного Кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що діяв у межах чинного законодавства, оскільки з урахуванням прийнятого урядом рішення щодо питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність ОТГ, та наявного рішення громади, Головне управління не може одноособово приймати рішення щодо відведення земельних ділянок державної власності сільськогосподарського призначення у власність громадян без погодження з ОТГ, а рішенням Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області (яка входить до Новослобідської ОТГ) від 24.01.2018 р. сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки позивачу. Крім цього, позивач звернувся з єдиною позовною вимогою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, але не просить суд визнати нечинним чи скасувати рішення, викладені у листах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, тобто просить суд прийняти наперед визначене рішення. Однак, суд не може зобов'язати прийняти вказане рішення, замість рішень, викладених в листах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.02.2018 №А--385-954/21-18 та від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18, які є чинними, а також втручатись у дискреційні повноваження відповідача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
06.04.2018 ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що 05.01.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована та території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 11).
Листом від 14.02.2018 №А--385-954/21-18 Головне управління Держгеокадастру у Сумський області повідомило, що відповідно до рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 начальникам головних управлінь Держземагенства в областях за зверненнями юридичних осіб та фізичних осіб щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які не перебувають у їхньому користуванні з 15 жовтня 2014 року забезпечити обов'язкове направлення на розгляд місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності на етапі надання згоди на розроблення відповідної документації із землеустрою. Та зазначено, що згідно листа Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 24.01.2018 р. №73/02-27, сільська рада висловила свою позицію щодо непогодження відведення земельної ділянки (а.с. 13).
16.02.2018 р. позивач повторно звернулась до головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована та території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 12).
Листом від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18 Головним управлінням Держгеокадастру у Сумський області повторно відмовлено у задоволенні заяви та зазначено, що згідно листа Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 06.03.2018 р. №263/02-27 повідомлено про включення питання виділення земельної ділянки позивачу на черговій сесії. Також запропоновано з метою уникнення можливої соціальної напруги звернутися до Новослобідської ОТГ для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування (а.с. 14).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Відповідно до п. 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав, з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи, визначені в ст. 118 Земельного кодексу України.
Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у ст. 118 Земельного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 по справі № 21-358а13.
Суд наголошує, що лист ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18 не містить рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.
Фактично відповідач не розглянув по суті звернення позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель запасу, сільськогосподарського призначення, а лише посилається на непогодження органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки. При цьому, така підстава відмови у наданні дозволу не міститься в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.
При цьому, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було винесено рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, викладена у листі від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18 є необґрунтованою та протиправною.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас суд не може перебирати на себе повноваження іншого державного органу (у даному випадку ГУ Держгеокадастру у Сумській області), оскільки, відповідно до статей 121 і 122 Земельного кодексу України, виключно до компетенції відповідача віднесено право надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або відмова у наданні такого дозволу, а тому позовні вимоги у частині зобовязання Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області (Новослобідської ОТГ) не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Таким чином, суд приходить висновку, що вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога. Отже, для повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, оформлене листом від 28.03.2018 №А--2207-1942/21-18 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області подати до суду у десятиденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили, звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 704,80 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 02.04.2018 р. №75 (а.с.4).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, оформлене листом №А--2207-1942/21-18 від 28.03.2018 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2018 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Юр'ївської сільської ради Путивльського району Сумської області.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40021, м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, код ЄДРПОУ 39765885) судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук