Рішення від 07.05.2018 по справі 826/17920/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07 травня 2018 року № 826/17920/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Власенкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - позивач)

до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в останній редакції якого просив визнати протиправним і скасувати наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №3249/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України з огляду на те, що наказ видано на підставі довідки камеральної перевірки, оформлення якої не відповідає вимогам пункту 9 Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, оскільки в довідці не зазначено підстав для проведення камеральної перевірки. Довідка складена за результатами неповного дослідження матеріалів перевірки, не містить повного опису виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтверджуючих документів чи відомостей з реєстру та містить суперечності. Також відповідачем для перевірки порушень, які виявлено на підставі даних Державного реєстру не запитувались копії документів на паперових носіях, пояснення суб'єкта перевірки тощо, як це передбачено пунктом 8 вищевказаного Порядку. До того ж довідка за результатами камеральної перевірки має рекомендаційний характер, тобто не є обов'язковою підставою для прийняття Міністерством юстиції України оскаржуваного наказу.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначила, що в частині визначення строку блокування доступу державних реєстраторів Департаменту до Державного реєстру оскаржуваний наказ є необґрунтованим з огляду на неспівмірність цього строку із важкістю виявлених порушень, оскільки цей строк надто тривалий.

У письмовому відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи, що оскаржуваний наказ прийнято Міністерством юстиції України в межах повноважень, відповідно до закону та на підставі складеної в установленому порядку довідки, в якій викладені всі підстави і мотиви, що слугували прийняттю наказу. При вирішенні питання щодо строку блокування доступу державних реєстраторів до Державного реєстру взято до уваги тип порушень, їх систематичність (повторність), наслідки, а також сукупність з іншими порушеннями та враховано співмірність вчинених правопорушень з можливим настанням негативних наслідків.

Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.04.2016 №261 (далі - Положення про Департамент), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади Міністерству юстиції України, Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та Міністерству внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 3.1 Положення про Департамент одним із основних завдань Департаменту є забезпечення реалізації державної політики у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб на території міста Києва, а також щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру.

Пунктом 4.1 Положення про Департамент визначено, що Департамент відповідно до покладених завдань забезпечує:

- проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: права власності; речових прав, похідних від права власності; права власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборони відчуження та арешту нерухомого майна, податкової застави, предметом якої є нерухоме майно, та інших обтяжень.

- ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

- формування та ведення реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень суб'єкта державної реєстрації прав, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно-правовими актами України.

Працівники Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного земельного кадастру, Єдиного державного демографічного реєстру (пункт 6 Положення про Департамент).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.09.2017 №3391/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно», яким, зокрема затверджено перелік суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, головним спеціалістом відділу контролю у сферах державної реєстрації Управління акредитації, контролю та моніторингу суб'єктів державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990, проведено моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державних реєстраторів Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У ході проведення моніторингу встановлено проведення державної реєстрації за заявою про внесення змін до Державного реєстру прав №20743172 державним реєстратором Департаменту з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 з порушенням статей 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141, про що складено акт від 25.09.2017.

Ураховуючи викладене, наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2017 №3544/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» вирішено провести камеральну перевірку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для чого утворено відповідну комісію у складі трьох працівників Міністерства.

Цей наказ Міністерства юстиції України від 02.10.2017 №3544/7 листом від 03.10.2017 №10298/7-17 надіслано на адресу Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Наказ також розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України: https://minjust.gov.ua/news/acts/nakazpro-provedennya-kameralnoi-perevirki-u-derjavnomu-reestri-rechovih-prav-na-neruhome-mayno-departamentu-z-pitan-reestratsii-vikonavchogo-organu-kiivskoi-miskoi-radi-kiivskoi-miskoi-derjavnoi-administratsii.

За результатами указаної перевірки відповідачем складено довідку від 10.10.2017, у якій зафіксовано виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно у зв'язку з чим запропоновано заблокувати доступ державним реєстраторам Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» ОСОБА_3 до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) строком на 3 місяці; ОСОБА_4 - на 3 місяці; ОСОБА_5 - на 3 місяці, ОСОБА_6 - на 3 місяці; ОСОБА_2 - на 4 місяці; ОСОБА_7 - на 2 місяці; ОСОБА_8 - на 4 місяці; ОСОБА_9 - 2 місяці; ОСОБА_10 - на 4 місяці; ОСОБА_11 - на 4 місяці.

На підставі указаних вище матеріалів Міністерство юстиції України видало наказ від 20.10.2017 №3249/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстраторам Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»:

- ОСОБА_3 - на 3 місяці;

- ОСОБА_4 - на 3 місяці;

- ОСОБА_5 - на 3 місяці;

- ОСОБА_6 - на 3 місяці;

- ОСОБА_2 - на 4 місяці;

- ОСОБА_7 - на 2 місяці;

- ОСОБА_8 - на 4 місяці;

- ОСОБА_9 - 2 місяці;

- ОСОБА_10 - на 4 місяці;

- ОСОБА_11 - на 4 місяці.

Не погоджуючись із таким наказом Департамент з питань реєстрації Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з даним позовом щодо визнання його протиправним і скасування.

Вирішуючи цей спір, суд виходить із такого.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) врегульовано відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з приписами статті 1 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Частиною першою статті 3 Закону визначено загальні засади державної реєстрації прав, якими є:

1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;

2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;

3) публічність державної реєстрації прав;

4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;

5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Статтею 7 Закону до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав, поміж іншого, віднесено здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом, забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та прийняття рішень про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 Закону до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить забезпечення проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ.

Відповідно до частини 1 статті 37-1 Закону контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

Згідно з пунктом 1 частини другої 4 статті 37-1 Закону за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України визначено, що у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до частини четвертої статті 37-1 Закону порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відтак, аналіз вищевикладених положень законодавства дає підстави суду дійти висновку, що Міністерство юстиції України як контролюючий орган має право моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав, за результатами цього моніторингу у разі виявлення порушень проводити перевірку державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації та приймати рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації.

Оскільки Департамент з питань державної реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації є суб'єктом державної реєстрації прав, який в частині виконання функцій, пов'язаних з державною реєстрацією прав підконтрольний Міністерству юстиції України, то назване Міністерство має повноваження проводити моніторинг, перевірку та приймати рішення стосовно державних реєстраторів згаданого Департаменту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації (далі - Порядок №990), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація).

За змістом пункту 2 Порядку №990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом розгляду скарг, поданих відповідно до Закону України «Про звернення громадян», і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту, а також моніторингу реєстраційних дій в реєстрах.

У разі виявлення під час розгляду скарг відповідно до Закону України «Про звернення громадян» і обґрунтованих подань територіальних органів Мін'юсту чи моніторингу реєстраційних дій в реєстрах порушень порядку державної реєстрації контроль здійснюється шляхом проведення камеральної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації з прийняттям обов'язкових до виконання рішень, передбачених Законами.

Моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком (пункт 1 Порядку №990).

Пунктами 4-7 Порядку №990 передбачено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту.

Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

Міністерством юстиції України в установленому порядку проведено моніторинг реєстраційних дій державних реєстраторів в Департаменті, за результатами якого виявлено порушення законодавства, у зв'язку з чим відповідним наказом призначено камеральну перевірку Департаменту з 02.10.2017 у складі комісії з трьох чоловік, що відповідає законодавству. Відповідачем виконано вимоги законодавства щодо направлення копії цього наказу на адресу позивача та його розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з пунктом 8 Порядку №990 під час проведення камеральної перевірки комісія має право:

1) ознайомлюватися з електронними копіями документів, на підставі яких проводилися реєстраційні дії та які розміщені у реєстрах, а також з документами, створеними за допомогою програмних засобів ведення реєстрів;

2) витребувати у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах;

3) вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень.

9. Результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії.

У довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки (число, місяць, рік); прізвище, ім'я та по батькові посадових осіб Мін'юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні акти законодавства) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів; пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки.

За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до законів у формі наказу (пункт 10 Порядку №990).

Довідка Міністерства юстиції України від 10.10.2017, складена за результатами камеральної перевірки позивача, відповідає вимогам щодо її оформлення, що спростовує доводи позивача про її невідповідність цим вимогам, в тому числі стосовно відсутності в ній підстав проведення перевірки.

Що стосується встановлених у довідці обставин щодо вчинення державними реєстраторами порушень, виявлених в ході перевірки, то необхідне зазначити про таке.

1.Стосовно державного реєстратора ОСОБА_12. (блокування доступу до Державного реєстру на 3 місяці) перевіркою встановлено таке порушення:

- 08.02.2017 на підставі заяви від 02.02.2017 №20809253 про державну реєстрацію права власності, дубліката договору дарування частини квартири від 02.02.2017, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим №465 та інших документів державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №33762477, зареєстровано право власності, чим порушено статті 3, 10, 24 Закону. Зокрема, пунктом 9 частини першої статті 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо вчинення державним реєстратором порушення вказаних приписів Закону, оскільки державним реєстратором приймалося рішення про державну реєстрацію права власності та здійснювалася державна реєстрація права власності на підставі виданого нотаріусом дубліката нотаріального документа, а не вчинялася нотаріальна дія одночасно з державною реєстрацією, тому у державного реєстратора не було підстав для відмови у вчиненні державної реєстрації права власності.

За наведених обставин порушення в діях державного реєстратора відсутні, тому суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для тимчасового блокування їй доступу до Державного реєстру.

2.Стосовно державного реєстратора ОСОБА_4 (блокування доступу до Державного реєстру на 3 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- державним реєстратором за заявою №21384368 за наявності підстав для прийняття рішення про відмову у проведенні державної реєстрації обтяження відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 24 Закону (подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом) прийнято рішення про зупинення розгляду заяви без достатніх на те правових підстав, чим порушено вимоги частини другої статті 24 Закону (за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації). Зокрема додана до заяви про державну реєстрацію копія ували суду не містила дати набрання нею законної сили, тому державний реєстратор прийняв рішення про зупинення державної реєстрації та направив запит до суду щодо дати набрання рішенням законної сили, після отримання відповіді на який та копії рішення суду з відміткою про набрання законної сили здійснив державну реєстрацію обтяження, тоді як повинен був відмовити у державній реєстрації.

Суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що відповідно до вищевказаних приписів статті 24 Закону за відсутності на ухвалі суду Дніпровського районного суду м.Києва від 15.02.2017 у справі 755/18487/16-к відмітки про набрання нею законної сили, так як це визначено Інструкцією з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, в Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 №173, у державного реєстратора був обов'язок прийняти рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій, який він не виконав.

При цьому позивач не заперечує відсутності відповідної відмітки на ухвалі суду про набрання законної сили та звернення до суду із запитом про надання цієї ухвали з відміткою, зазначаючи, що в подальшому державну реєстрацію вищевказаного обтяження здійснено державним реєстратором на підставі оформленої належним чином ухвали суду;

- порушення державним реєстратором вимог статті 19 Закону при прийнятті рішень про державну реєстрацію у зв'язку з порушенням дводенного строку державної реєстрації за заявами №№23960108, 23975471, 23975873, 24110047, 24110876, 24141607, 24143117, 24143549, 24137567, 24138369, 24139245, 24210645.

Наданими позивачем доказами спростовується зазначене порушення, відповідно до яких реєстраційні дії вчинені державним реєстратором в межах установленого законом строку.

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

3.Стосовно ОСОБА_5 (блокування доступу до Державного реєстру на 3 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- порушено вимоги статей 18, 26 Закону, оскільки у заявах №22580234, 22582884 не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих в базі даних заяв (відсутній пошук заяв у базі даних заяв у Державному реєстрі з метою встановлення черговості розгляду заяв), перевірки документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державно реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (відсутні пошуки відомостей за ідентифікаторами пошуку у Державному реєстрі прав).

Наведене підтверджується наданими відповідачем доказами, а саме копіями скріншотів сторінок електронних копій реєстраційних справ за указаними вище заявами;

- 01.08.2017 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №36407684 за відсутності прийнятого рішення про відновлення розгляду заяви, розгляд якої було зупинено, чим порушено вимоги частини третьої статті 23 Закону, та за відсутності електронної копії оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру об'єктів державної власності щодо державного майна №10-15-11856, виданого Фондом державного майна України, який вимагався під час прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36226714;

На підтвердження чи спростування указаного порушення сторонами не надано суду відповідних доказів;

- під час проведення державної реєстрації права власності за заявою №23405815 до Державного реєстру прав не долучені електронні копії документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Позивач відсутність електронних копій документів не заперечує, стверджуючи, що указане порушення не стосується державного реєстратора, оскільки обов'язок щодо сканування документів при прийомі заяви про державну реєстрацію прав покладено на Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приймає заяву.

Суд не бере до уваги такі доводи позивача, погоджуючись із відповідачем щодо обов'язку державного реєстратора відповідно до пункту 7 частини третьої статті 10 Закону виготовляти електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

4.Стосовно ОСОБА_6 - (блокування доступу до Державного реєстру на 3 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- порушено вимоги статей 10, 24 Закону, пункту 15 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок №1141), Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 №3276/5, що ґрунтується на відсутності зазначених у рішенні про відмову у державній реєстрації прав за заявою №12212531 підстав для його прийняття з обов'язковим посиланням на Закон та інші нормативно-правові акти.

У день отримання заяви №12212531 державним реєстратором прийнято рішення про відмову в державній реєстрації прав та обтяжень №34596555, яке не містить підстав для його прийняття. До того ж таке рішення взагалі сформоване не було.

Наведене підтверджується наданою відповідачем копією скріншоту сторінки електронної копії реєстраційної справ за указаною вище заявою;

- в порушення вимог статті 19 Закону за заявами №№23917692, 23644177, 23933742, 23934407, 23681406 прийнято рішення з порушенням дводенного строку державної реєстрації.

Наданими позивачем доказами спростовується зазначене порушення, відповідно до яких реєстраційні дії вчинені державним реєстратором в межах установленого законом строку;

- в порушення вимог статті 10 Закону, пункт у 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) державним реєстратором за заявами №23622095, 23695970, 23696247 після прийняття рішень про відновлення розгляду заяв не перевірено документи про наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (відсутні пошуки інформації за ідентифікаторами пошуку у Державному реєстрі).

Суд не погоджується з доводами позивача, про відсутність указаного порушення, обґрунтовані тим що стаття 10 Закону та пункт 12 Порядку №1127 не покладають на державного реєстратора обов'язку здійснення пошуку інформації за ідентифікаторами пошуку у Державному реєстрі прав після прийняття рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію.

Указаними вище правовими нормами передбачено, що розгляд заяви та документів здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, в той час як такі відомості за вищевказаними заявами були сформовані державним реєстратором ОСОБА_4, а розгляд заяви та прийняття рішення здійснено державним реєстратором ОСОБА_6, що зумовлював обов'язок останнього здійснити необхідний пошук інформації.

Відтак у ході судового розгляду справи знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

5.Стосовно ОСОБА_2 - (блокування доступу до Державного реєстру на 4 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- порушено вимоги пункту 15 Порядку № 1141 та Вимог до оформлення рішень під час проведення державної реєстрації за заявами №№20633485, 20632528, 20633522, 20645127, 20670410, 20692483, 20694784, 20751281, 20769629, 20771984, оскільки ці рішення не оформлені відповідно до вказаних правових норм. Зокрема, рішення не сформовані та не збережені у Державному реєстрі прав.

Указане порушення підтверджується наданими відповідачем копіями скріншотів сторінок електронних копій реєстраційних справ у Державному реєстрі прав за вищевказаними заявами;

- встановлено відсутність електронних копій документів у Державному реєстрі прав, на підставі яких за заявою №20657767 державним реєстратором проведено реєстраційні дії, чим порушено вимоги статей 10, 16, 18 Закону, пунктів 10, 25 Порядку №1127, пункту 56 Порядку №1141;

- за заявами №№19905035, 20549352, 20529879, 20604699 державним реєстратором не додано електронних копій довідок з органу, що проводив державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно до 01.01.2013, на підтвердження державної реєстрації права власності щодо відповідних об'єктів нерухомого майна.

Позивач відсутність електронних копій документів не заперечує, стверджуючи, що указане порушення не стосується державного реєстратора, оскільки обов'язок щодо сканування документів при прийомі заяви про державну реєстрацію прав покладено на Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приймає заяву.

Суд не бере до уваги такі доводи позивача, погоджуючись із відповідачем щодо обов'язку державного реєстратора відповідно до пункту 7 частини третьої статті 10 Закону виготовляти електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

- під час проведення державної реєстрації за заявами про внесення змін до Державного реєстру прав №20743172 та №20730810 державним реєстратором порушено вимоги статей 18, 26 Закону у зв'язку з відсутністю пошуку заяв у базі даних заяв (не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв, пошуки відомостей (перевірки) за ідентифікаторами пошуку у Державному реєстрі прав з метою перевірки документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, за результатом проведеної державної реєстрації змін до Державного реєстру прав не сформовано витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником. Крім того, за заявою №20730810 порушено строк державної реєстрації внесення змін до Державного реєстру пав (не більше як один робочий день з дня реєстрації заяви), встановлений частиною другою статті 19 Закону.

Однак доказів на підтвердження указаних порушень відповідачем до суду не надано;

- в порушення вимог статей 10, 23 Закону повторно зупинено розгляд заяви №20095272 на підставі рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33436465.

Спростовуючи вказане порушення, позивач обґрунтував причини, через які двічі приймалось рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, з поважністю яких погоджується суд, тому не вбачає порушення в таких діях державного реєстратора.

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

6.Стосовно ОСОБА_7 (блокування доступу до Державного реєстру на 2 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- за заявами №22805221 та 22807359 не здійснено пошуку заяв у базі даних Державного реєстру прав, чим порушено статтю 26 Закону.

Указане порушення підтверджується копіями скріншотів сторінок електронних справ у Державному реєстрі прав за указаними заявами;

- під час розгляду заяви від 24.07.2017 №23369439 про державну реєстрацію права власності, яке виникло у 2007 році на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.10.2007 №2370, встановлено відсутність інформації стосовно державної реєстрації права власності на квартиру в Державному реєстрі права власності на нерухоме майно. Електронна копія довідки на підтвердження державної реєстрації права власності до 01.01.2013 державним реєстратором не додана.

Спростовуючи доводи відповідача щодо вказаного порушення, позивач зазначає про відсутність такої необхідності у зв'язку з наявністю на вищевказаному договорі купівлі-продажу квартири штампу КП «Київська міське бюро технічної інвентаризації» про реєстрацію права власності на квартиру, на підтвердження чого надає фотокопію першої сторінки цього договору. Проте указана сторінка не містить згаданого штампу КП «Київська міське бюро технічної інвентаризації».

Відповідних доказів щодо спростування двох вищевказаних порушень позивачем не надано, у зв'язку з чим суд погоджується з доводами відповідача про наявність цих порушень;

- в порушення статті 19 Закону державну реєстрацію за заявами №№22807359, 23019345, 23365930, 23112524, 23116520, 22999174 проведено з порушенням встановлених строків.

На підтвердження указаних порушень відповідачем не надано до суду відповідні докази.

У свою чергу позивач надав суду докази щодо дотримання установленого строку при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав лише за заявою №22807359.

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

7.Стосовно ОСОБА_8 -- (блокування доступу до Державного реєстру на 4 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- перед прийняттям рішення про внесення змін за заявами №№22600887, 22652130, 22829344, 22779648, 22958956, 23129330, 23181044, 23273010, 23317895 не здійснено пошук заяв у базі даних Державного реєстру прав з метою встановлення черговості розгляду заяв, не здійснено пошуків у Державному реєстрі прав для встановлення наявності або відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявності підстав для проведення державної реєстрації, зупинення розгляду заяви, відмови у державній реєстрації.

На підтвердження указаного порушення відповідачем не надано до суду відповідних доказів.

Водночас заслуговують на увагу обґрунтовані доводи позивача про те, що за вказаними заявами приймались рішення не про внесення змін до записів Державного реєстру прав, а про виправлення технічної помилки (виправлення прізвища, імені, номері документа, видавника паспорта тощо), що не потребує відповідно до Закону здійснення пошуку у Державному реєстрі прав;

- за заявою №23192524 не здійснено пошуку заяв у базі даних Державного реєстру прав з метою встановлення черговості розгляду заяв, чим порушено вимоги статей 18, 26 Закону, пункту 12 Порядку №1127;

- на підставі заяви про внесення змін до розділу Державного реєстру прав з реєстраційним №910511880000 щодо майна ОСОБА_14 від 16.05.2016 №16842043 прийнято рішення про внесення змін до Державного реєстру прав від 17.05.2017 №29619661 до розділу №910511880000 та проведено реєстраційні дії. За цією ж заявою та на підставі вищевказаного рішення державним реєстратором внесені зміни до записів про право власності №№19988206, 20036176, 20063316, 20063647, 19865170, 19943361, 20102556, 20246292, чим порушено вимоги статей 18, 26 Закону щодо порядку внесення змін до записів Державного прав.

На підтвердження вказаних вище порушень відповідачем не надано до суду жодного доказу;

- на порушення статті 19 Закону державну реєстрацію за заявами №22690908, 22779648, 22931291, 22958956, 23129330, 23181044, 23273010, 23317895, 22997572, 23192524, 23057528 проведено з порушенням законодавчо встановлених строків.

Наданими позивачем доказами спростовується зазначене порушення, відповідно до яких реєстраційні дії вчинені державним реєстратором в межах установленого законом строку;

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

8.Стосовно ОСОБА_9 (блокування доступу до Державного реєстру на 2 місяці) перевіркою встановлено такі порушення.

- під час проведення державної реєстрації внесення змін до Державного реєстру прав за заявою №19877615 порушено вимоги статей 18, 19, 26 Закону, скільки у заяві не встановлено черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв (відсутній пошук заяв у базі даних за у Державному реєстрі прав з метою встановлення черговості розгляду заяв), перевірки на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень (відсутні пошуки відомостей за ідентифікаторами пошуку у Державному реєстрі прав), рішення про внесення змін до Державного реєстру прав прийнято з порушення законодавчо встановленого строку;

- порушено статтю 19 Закону під час проведення державної реєстрації внесення змін до Державного реєстру прав за заявою про скасування №20045306, оскільки рішення про скасування №32905307 прийнято за указаною заявою з порушення законодавчо встановленого строку, а саме наступного робочого дня замість встановленого Законом строку, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

На підтвердження чи спростування зазначених порушень сторонами до суду не надано відповідних доказів;

- під час проведення реєстраційних дій за заявою про державну реєстрацію іншого речового права №19570049 до Державного реєстру прав не долучені електронні копії документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію такого права, а саме: у зазначеній заяві та спеціальному розділі Державного реєстру прав з номером запису 18063451, чим порушено вимоги статей 10, 18 Закону, пунктів 10, 25 Порядку №1127, пункту 56 Порядку №1141;

Позивач відсутність електронних копій документів не заперечує, стверджуючи, що указане порушення не стосується державного реєстратора, оскільки обов'язок щодо сканування документів при прийомі заяви про державну реєстрацію прав покладено на Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приймає заяву.

Однак, суд не бере до уваги такі доводи позивача, погоджуючись із відповідачем щодо обов'язку державного реєстратора відповідно до пункту 7 частини третьої статті 10 Закону виготовляти електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

- в порушення статей 18, 26 Закону на підставі прийнятого за заявою №16842043 рішення про внесення змін до Державного реєстру прав від 17.05.2017 №29619661 до розділу №910511880000 внесено зміни до записів про право власності №№19562718, 19566354, 19677450, 19753584, 19781115, 19805143, 19840297, 20313832, 20365458, 21043615, 21054326, 21054389, 21099631, 21825989, 22456938, розділів Державного реєстру прав з реєстраційними №№1209616680000, 1209723180000, 1317311280000.

На підтвердження чи спростування цього порушення сторони суду не надали відповідних доказів.

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

9.Стосовно ОСОБА_10 (блокування доступу до Державного реєстру на 4 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- безпідставно зупинено розгляд заяви №19483413 про державну реєстрацію права власності на гараж для витребування документа - статуту гаражного кооперативу, який не передбачено вимогами Порядку №1127, чим порушено вимоги частини першої статті 23 Закону України. При цьому інформація про кадастровий номер відповідної земельної ділянки в заяві відсутня.

Суд погоджується з доводами відповідача щодо необґрунтованого зупинення розгляду заяви у зв'язку з витребуванням у заявника копії статуту гаражного кооперативу для реєстрації права власності на гараж, оскільки подання цього документу не передбачене пунктом 41 Порядку №1127. При цьому доводи позивача щодо доцільності витребування указаного документа судом до уваги не беруться;

- за наявності підстав для відмови у державній реєстрації права власності на квартиру, розташовану в новобудові, відповідно до заяви №19724409, до якої додано витяг від 25.11.2016 №114/7406/2, де заявник вказаний інвестором, та за наявності заяви №9371009 зі списком інвесторів, доданої до Державного реєстру прав, поданої заявником, згідно з якою відсутня інформація про інвестування будівництва вищевказаної квартири, прийнято рішення про державну права власності на цю квартиру, чим порушено частину четверту статті 18 та пункту 4 частини першої статті 24 Закону.

Суд погоджується з доводами позивача про відсутність указаного порушення, вчиненого державним реєстратором, оскільки заявником подано для реєстрації права власності усі необхідні документи, в тому числі перелік інвесторів, засвідчений належним чином, на підставі чого зареєстроване прав власності заявника на квартиру. До того ж згідно з частиною другою статті 22 закону відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе відповідальність заявник, якщо інше не встановлено судом;

- за наявності суперечності між заявленими правами та документами, що їх посвідчують, прийнято рішення від 29.11.2016 №32613496 про зупинення розгляду заяви №19657958, а не про відмову у державній реєстрації, чим порушено вимоги частини четвертої статті 18, частини першої статті 23, пункту 4 частини першої та частини другої статті 24 Закону.

На підтвердження чи спростування указаного порушення сторонами не надано відповідних доказів до суду;

- під час проведення державної реєстрації права власності за заявою №19700047 порушено вимоги пунктів 10, 25 Порядку №1127, пункту 56 Порядку №1141, оскільки до Державного реєстру прав не долучено електронні копії документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію такого права;

Позивач відсутність електронних копій документів не заперечує, стверджуючи, що указане порушення не стосується державного реєстратора, оскільки обов'язок щодо сканування документів при прийомі заяви про державну реєстрацію прав покладено на Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приймає заяву.

Суд не бере до уваги такі доводи позивача, погоджуючись із відповідачем щодо обов'язку державного реєстратора відповідно до пункту 7 частини третьої статті 10 Закону виготовляти електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

10.Стосовно ОСОБА_11 (блокування доступу до Державного реєстру на 4 місяці) перевіркою встановлено такі порушення:

- зупинено розгляд заяви від 12.07.2017 №23173745 про державну реєстрацію обтяження на виконання рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 10.07.2017 у справі №755/9694/17 на підставі рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав №36115051 із зазначенням про направлення запиту до суду та про те, що відповідно до пункту 13 Порядку №1127 розгляд заяви №23173745 здійснюватиметься після заяви від 27.06.2017 №22977442, що є порушенням частини першої статті 23 Закону, відповідно до якої розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав.

Таким чином, у державного реєстратора не було визначених Законом підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію.

Крім того перевіркою встановлено, що 26.07.2017 державним реєстратором відновлено розгляд заяви №23173745 у зв'язку з усуненням заявником обставин, що були підставою для зупинення розгляду, а саме у зв'язку з наявністю ухвали суду в ЄДРСР, відсутності черговості розгляду заяви.

Перевіркою встановлено відсутність тексту ухвали суду в ЄДРСР оскільки там зазначено таке: «Інформація заборонена для оприлюднення згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень». Копії електронного запиту до вищевказаного суду та відповіді суду на запит суду відсутні.

Наведене позивачем не заперечувалось.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про вчинення державним реєстратором вищевказаного порушення;

- аналогічні порушення виявлено під час проведення вищеназваним державним реєстратором державної реєстрації за заявами №123172946, 23173415, 23173590, 23172507.

На підтвердження чи спростування цих порушень сторонами не надано суду відповідних доказів;

- в порушення статті 19 Закону державним реєстратором за заявами №23489032, 23489358, 23489665, 23489981, 23490236 рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та за заявою №23885053 - рішення про державну реєстрацію речових прав прийняті з порушенням строку на державну реєстрацію, що не повинен перевищувати двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державної реєстрації прав.

Наданими позивачем доказами спростовується зазначене порушення, відповідно до яких реєстраційні дії вчинені державним реєстратором в межах установленого законом строку.

Відтак у ході судового розгляду справи частково знайшли своє підтвердження порушення, вчинені державним реєстратором та виявлені відповідачем у ході перевірки.

Для прийняття рішення відповідно статті 37-1 Закону відповідач повинен був ретельно дослідити всі обставини, що стосуються вчиненого порушення.

Згідно з пунктом 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім вимогам, встановленим до такого рішення.

Такі вимоги визначені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановлення невідповідності рішення суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Пунктом 8 цієї ж правової норми встановлено вимогу до рішення суб'єкта владних повноважень щодо його пропорційності, тобто рішення має бути прийняте з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод а інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Однак ні в довідці, складеній за результатами перевірки Департаменту, ні в оскаржуваному наказі Міністерства юстиції України не міститься обґрунтування необхідності тимчасового блокування доступу державним реєстраторам до Державного реєстру прав з огляду на виявлені порушення.

З аналізу змісту оскаржуваного наказу вбачається, що відповідач жодним чином не мотивував спірний наказ, в тому числі не зазначив норми, порушені державними реєстраторами.

Разом з тим, встановлюючи стосовно кожного конкретного державного реєстратора різний строк блокування доступу до Державного реєстру прав від 2 до 4 місяців, відповідач відповідно до принципу обґрунтованості рішення не навів мотивів, з яких виходив, обираючи саме такий строк, навіть незважаючи на відсутність нормативно передбачених меж такого строку.

При цьому суд погоджується з доводами позивача про те, що тимчасове блокування доступу державних реєстраторів строком від 2 до 4 місяців є надміру тривалим з огляду на характер вчинених ними порушення, які знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, що свідчить про недотримання відповідачем при прийнятті оскаржуваного наказу принципу пропорційності.

Дотримання принципу пропорційності особливо важливе при прийнятті рішень або вжитті заходів, які матимуть вплив на права, свободи та інтереси особи. Метою дотримання цього принципу є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи.

Принцип пропорційності, зокрема, передбачає, що: здійснення повноважень, як правило, не повинно спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідали б цілям, які заплановано досягти; якщо рішення або дія можуть обмежити права, свободи чи інтереси осіб, то такі обмеження повинні бути виправдані необхідністю досягнення більш важливих цілей; несприятливі наслідки для прав, свобод та інтересів особи внаслідок рішення чи дії суб'єкта владних повноважень, повинні бути значно меншими від тієї шкоди, яка могла б настати за відсутності такого рішення чи дії; для досягнення суспільно-корисних цілей необхідно обирати найменш «шкідливі» засоби.

Принцип пропорційності має на меті досягнення балансу між публічним інтересом та індивідуальним інтересом особи, а також між цілями та засобами їх досягнення.

За висновком суду тривалий строк тимчасового блокування доступу 10 державних реєстраторів до Державного реєстру прав створив перешкоди на цей період часу для належного виконання Департаментом покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: права власності; речових прав, похідних від права власності; права власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборони відчуження та арешту нерухомого майна, податкової застави, предметом якої є нерухоме майно, та інших обтяжень; ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з тим не заслуговують на увагу суду доводи позивача про те, що за результатами перевірки Департаменту державних реєстраторів не ознайомлено зі змістом довідки перевірки, не витребувано у них письмові докази та пояснення, чим було порушено їхнє право на участь в процесі прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції та призвело до його необґрунтованості, то суд звертає увагу, що законодавством не встановлено обов'язку залучати суб'єкта, щодо якого проводиться перевірка, до участі у її проведенні та в подальшому прийнятті відповідного рішення. Також, не передбачено надіслання суб'єкту державної реєстрації чи конкретному державному реєстратору, щодо якого було проведено камеральну перевірку, довідки за результатами проведення такої перевірки. Документи, створені або отримані під час проведення камеральної перевірки можуть надаватися суб'єкту, щодо якого проводилася камеральна перевірка, у разі його звернення.

Разом з тим суд вважає, що реалізація Міністерством юстиції України наданого пунктом 8 Порядку №990 права витребовувати під час проведення камеральної перевірки у суб'єкта державної реєстрації, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у державного реєстратора копії документів в паперовій формі, відомості про які містяться в реєстрах, проте відсутні виготовлені шляхом сканування електронні копії таких документів у реєстрах, а також вимагати від державних реєстраторів, уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації надання пояснень, значною мірою сприяла б установленню усіх обставин щодо вчинення державними реєстраторами тих чи інших порушень.

Ураховуючи, що в ході судового розгляду справи низка порушень, вчинених державними реєстраторами, не знайшла свого підтвердження, вчинення порушення державним реєстратором ОСОБА_12 не підтвердилось, при визначенні строку тимчасового блокування доступу державних реєстраторів до Державного реєстру прав відповідач не зазначив в оскаржуваному наказі з чого він виходив, визначаючи тривалість цього строку, до того ж цей строк є неспівставним із важкістю вчинених порушень, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та визнати оскаржуваний наказ міністерства юстиції України протиправним.

Водночас з огляду на те, що цей наказ як акт індивідуальної дії уже вичерпав свою дію стосовно осіб, яких він стосувався, щодо чого не заперечував представник позивача у судовому засіданні, то, незважаючи на його протиправність, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про його скасування з наступних підстав.

Відповідно до пункту 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» у разі визнання акта незаконним суд повинен скасувати його, якщо він є актом індивідуальної дії, або визнати нечинним, якщо він є нормативно-правовим актом, про що зазначити у резолютивній частині рішення.

У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Таким чином, оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання та не може бути скасованим.

Керуючись статтями 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним наказ Міністерства юстиції України від 20.10.2017 №3249/5 «Про тимчасове блокування доступу державних реєстраторів Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної реєстрації) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 цього Кодексу.

Суддя О.О. Власенкова