ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 квітня 2018 року № 826/414/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ
Головного територіального управління юстиції у місті Києві
про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення виконавчого провадження
№19727703 за виконавчим листом від 31.05.2010 №4/38
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (надалі - Відповідач), в якому просить зобов'язати Відповідача відновити виконавче провадження №19727703 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2010 року №4/38 шляхом винесення відповідної постанови.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем безпідставно та протиправно не відновлено виконавче провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.01.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та запропоновано Відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Відповідач не надав відзив та не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.03.2016 року у справі №826/783/16 визнано протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження від 27 листопада 2015 року ВП №19727703 та визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві про закінчення виконавчого провадження від 27 листопада 2015 року ВП №19727703.
При цьому, Позивачу при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження 05.01.2018 року стало відомо, що виконавче провадження №19727703 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2010 року №4/38 не відновлено.
Враховуючи ці обставини Позивач вважає такі дії Відповідача протиправними та звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Пунктом 9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (надалі - Закон України №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.41 Закону України №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/783/16 не оскаржено та відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрала законної сили 21.04.2016 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Гарантоване ст. 6 вказаної Конвенції право на справедливий суд, включає виконання судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сама по собі відсутність коштів Державного бюджету, необхідних для виконання судового рішення, не може бути підставою для його невиконання, що висловлено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року у справі «Півень проти України» та від 7 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії».
Відповідно до правил частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Така ж правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 (справа №21-1465а15), згідно якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Суд звертає увагу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову ( ч. 2 ст. 77, ч. 4 ст. 159 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не надано суду заперечення (відзив) на позовні вимоги, що в свою чергу свідчить про визнання Відповідачем позовних вимог.
Враховуючи, що Відповідачем не надано жодних пояснень або поважних причин щодо не виконання приписів ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», у суду наявні підстави для належного відновлення порушених прав Позивача зобов'язати Відповідача відновити виконавче провадження №19727703 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2010 року №4/38 шляхом внесення відповідної постанови.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (02100, Київ, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) задовольнити.
2. Зобов'язати Відповідача відновити виконавче провадження №19727703 за виконавчим листом Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2010 року №4/38 шляхом винесення відповідної постанови.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук