26 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1257/18
Чернігівський окружний адміністративний суд
під головуванням судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Пархомчука Д.А.,
позивача ОСОБА_1,
представників позивача ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
представників відповідача Роєнка О.В.,
Поліської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі-ОСОБА_1) з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (далі-ГУНП в Чернігівській області) про визнання протиправними та скасування наказів від 05.01.2018 № 20 та від 02.02.2018 № 39 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу починаючи з 03.02.2018 по день фактичного поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.02.2018 по 26.02.2018 (за 15 днів) у сумі 4736,55 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу на посаді інспектора дозвільної системи Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області. За порушення службової дисципліни, Правил етичної поведінки поліцейського та вчинення дій, що мають ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 та статтею 185 КУпАП, наказом ГУНП в Чернігівській області від 05.01.2018 № 20 його (позивача) притягнуто до дисциплінарної відповідальності та наказом від 02.02.2018 № 39 о/с - звільнено з посади на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення). Позивач вважає, що спірні накази є протиправними, оскільки службову дисципліну не порушував. Що стосується вчинення позивачем дій, які мають ознаки адміністративних правопорушень, то відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні таких дій. Також відповідачем порушена процедура проведення службового розслідування, оскільки службове розслідування призначено за фактом вчинення порушень іншим працівником.
На адресу суду 22.03.2018 ГУНП в Чернігівській області подано відзив на позовну заяву. Аргументуючи відзив, відповідач зазначив, що позивач допустив порушення службової дисципліни та Правил етичної поведінки поліцейського, зокрема перебуваючи у громадському місці, висловлювався в бік працівників Національної поліції України нецензурною лайкою, намагався нанести удари представнику Національної поліції України та завадити документуванню зазначених дій. Отже, в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтею 175 та статтею 185 КУпАП, відповідальність за які встановлена Дисциплінарним Статутом ОВС. За таких обставин, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення і, відповідно, видання оскаржуваних наказів ГУНП в Чернігівській області проведено в межах наданих повноважень та у спосіб, встановлений законодавством України. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
02.04.2018 за вх. № 5541/18 (надіслано електронною поштою) та 04.04.2018 за вх. № 7085/18 (надано до суду) відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає, що працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності лише після прийняття рішення компетентним органом за результатами розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення. Встановити вину особи можливо лише на підставі постанови, яка набрала законної сили. Але протокол про вчинення позивачем адміністративного правопорушення не складався та рішення не приймалось, а відтак, вина позивача у вчиненні адміністративних правопорушень відповідачем не доведена. Крім того, відповідачем порушена процедура проведення службового розслідування.
Позивач та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, мотивуючи обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою суду від 24.04.2018, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача про виклик свідків.
У судовому засіданні 24.04.2018 допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що 29.12.2017 у місті Ніжин Чернігівської області група невідомих для них осіб зупинила автомобіль, в якому знаходились вони, позивач та їх друзі. Документи на підтвердження своїх повноважень невідомі особи не пред'являли, а почали вести себе агресивно, висловлювалися нецензурною лексикою. ОСОБА_1 в цей час жодних дій не вчиняв.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що 29.12.2017 за завданням Національної поліції України здійснювали перевірку організації роботи та дотримання дисципліни особовим складом Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області. У місті Ніжин автомобіль мобільної групи зупинився біля службового автомобіля марки Volkswagen Т4, н.з. НОМЕР_1, в якому знаходилися пасажири, серед яких був поліцейський ОСОБА_1 Водію автомобіля працівники мобільної групи Національної поліції пред'явили службові посвідчення. В цей час всі пасажири вийшли з автомобіля і стали вести себе агресивно, висловлювалися нецензурно, блокувати доступ до службового автомобіля. В той же час ОСОБА_1 не вживав заходи на припинення цих протиправних дій.
Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора дозвільної системи Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області, прийняв присягу поліцейського.
До ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що 29.12.2017 під час здійснення перевірки в м. Ніжин Чернігівської області на працівників поліції мобільної групи Національної поліції України здійснено напад групою невідомих осіб.
За вказаним фактом наказом ГУНП в Чернігівській області від 29.12.2017 № 2182 призначено службове розслідування.
Проведеним службовим розслідуванням, серед іншого, встановлено, що 29.12.2017 мобільною групою Національної поліції України під час проведення перевірки у місті Ніжин Чернігівської області був помічений службовий автомобіль марки Volkswagen Т4, н.з. НОМЕР_1, в якому знаходились пасажири, серед яких був поліцейський ОСОБА_1 Після пред'явлення водію вказаного автомобіля службового посвідчення працівника Національної поліції України, пасажири вийшли з автомобіля. Декілька осіб у тому числі ОСОБА_1, незважаючи на те, що перебувають у громадському місці почали вести себе агресивно, висловлюватися нецензурно та намагатися вчинити бійку. В даному випадку капітан ОСОБА_1 не вжив жодних заходів на припинення цих протиправних дій, не доповів про це безпосередньому або старшому начальникові, чим порушив службову дисципліну, Присягу поліцейського, вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статтю 18 Закону України "Про Національну поліцію" та вчинив дії, які мають ознаки адміністративних правопорушень, передбачених статтею 173 та статтею 185 КУпАП, відповідальність за які передбачена Дисциплінарним Статутом ОВС .
Висновок службового розслідування затверджений начальником ГУНП в Чернігівській області 04.01.2018.
05.01.2018 за результатами службового розслідування ГУНП в Чернігівській області прийнято наказ № 20 про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського ОСОБА_1- у вигляді звільнення зі служби в поліції.
02.02.2018 наказом начальника ГУНП в Чернігівській області № 39 о/с відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" капітана поліції ОСОБА_1, інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Ніжинського відділу поліції ГУНП, 02.02.2018 звільнено зі служби в поліції.
Не погоджуючись з такими рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII).
Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" установлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з пунктом 9 Розділу II прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію14 від 23.12.2015 № 901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції-" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (далі Дисциплінарний статут; чинного відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-УІІІ). службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно зі статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.
Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", Законом України "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в нас суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Всупереч зазначеним приписам законодавства України та статті 18 Закону № 580- VIII, яка визначає основні обов'язки поліцейського, позивачем 29.12.2017 у місті Ніжин Чернігівської області у громадському місці не вжито заходів щодо припинення протиправних дій з метою надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Даний факт підтверджено висновком службового розслідування від 04.01.2018 та поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7,
Докази, які б спростували вказаний факт, позивачем суду не надано.
Той факт, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності у порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення не може слугувати підставою для його поновлення на службі, з огляду на те, що службовим розслідуванням встановлено факт дисциплінарного проступку.
При цьому право накладати дисциплінарні стягнення відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України віднесено до компетенції відповідача за результатом службового розслідування та не пов'язано з рішенням суду за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Крім того, за змістом частини першої статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарним статутом.
Помилковим є посилання представника позивача на те, що стосовно позивача не проводилось службове розслідування, що є порушенням процедури його проведення.
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073, службове розслідування - це комплекс заходів, які' здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Пунктом 2.1 цієї Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Тобто, службове розслідування може бути проведено як стосовно певної особи, так і за фактом певної події. Останнє і мало місце у цій справі.
У даній ситуації службове розслідування було призначене за фактом порушень службової дисципліни поліцейським СРПП № 3 Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_10
При цьому, у разі коли під час проведення службового розслідування будуть виявлені інші факти порушення службової дисципліни, Інструкція не зобов'язує призначати нове службове розслідування.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач порушив Присягу поліцейського, вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію".
З огляду на зазначені норми законодавства та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що при звільненні позивача зі служби в поліції відповідачем було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, тому оскаржувані накази прийняті відповідачем у межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
У відповідності до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтю 78 цього Кодексу. При цьому в силу частини другої статті 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупністю наведеного, суд не вбачає порушень з боку відповідача при вирішення питання про звільнення позивача. З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними і, відповідно, не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з тим, факт того, що позивач на адресу працівників Національної поліції України висловлюватися нецензурно та намагатися вчинити бійку, в судовому засіданні не підтвердився.
Так, судом оглянуто відеозапис з місця подій, які відбулися 29.12.2017 у місті Ніжин Чернігівської області, з якого дійсно видно, що позивач знаходився поруч з працівником Національної поліції України, однак ідентифікувати, що саме позивач висловлювався на його адресу нецензурно та намагався вчинити бійку, неможливо.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Національної поліції в Чернігівської області (проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000), про визнання протиправними та скасування наказів від 05.01.2018 № 20 та від 02.02.2018 № 39 о/с, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду в строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення складений 07.05.2018.
Суддя І.І. Соломко