Рішення від 02.05.2018 по справі 815/771/18

Справа № 815/771/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунька О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Кіптікова І.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області, суб'єкта оцінюваної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії головного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області Кіптікова Ігоря Олеговича щодо виконання в виконавчого провадження № 53288071 та скасувати постанову головного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області Кіптікова Ігоря Олеговича ВП № 53288071 про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2017 року;

- визнати недійсним висновок про оцінку майна від 11.04.2017 року, а саме земельної ділянки 5/21, кадастровий номер 5123755800:01:002:1003, що розташована за адресою: Таїровська селищна рада, ОК «СК «Хуторок», ділянка 5/21, Овідіопольського району Одеської області, яка належала на праві власності ОСОБА_3, виконаний фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4.

Ухвалою судді від 26 лютого 2018 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 в частині вимог до суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним висновку про оцінку майна від 11.04.2017 року - відмовлено. Роз'яснено позивачу про право на звернення до суду в цій частині вимог в порядку господарського судочинства.

Ухвалою судді від 26 лютого 2018 року прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог щодо визнання протиправними дій головного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області Кіптікова Ігоря Олеговича щодо виконання в виконавчого провадження № 53288071 та скасування постанови головного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області Кіптікова Ігоря Олеговича ВП № 53288071 про відкриття виконавчого провадження від 26.01.2017 року позивач в цілому зазначив наступне. Виконавче провадження № 53288071 та постанова про відкриття провадження були подані та відкриті з порушенням норм діючого законодавства, а саме позивач ОСОБА_3 21.07.2015 року виписаний з квартири за адресою АДРЕСА_1, та прописаний за адресою м. Одеса, вул. Новаторів, 17. Так відповідно ч. 1 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Позивач зазначає, що якщо приходять поштові повідомлення на адресу АДРЕСА_1, йому про це відомо згідно з домовленістю з власниками квартири. Проте, як вказує позивач, ніяких листів від Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса на адресу АДРЕСА_1 не надходило. Відповідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Позивач зазначає, що у виконавчому провадженні №53288071 є лише два рекомендованих повідомлення про вручення поштового відправлення, один з них ніби то лист з постановою про відкриття виконавчого провадження, який був відправлений лише 17.03.2017 року, проте постанова про відкриття провадження була винесена 26.01.2017 року. Також у цьому рекомендованому повідомленні зазначене, що поштове відправлення було вручено Вдовиченко 21.04.2017 року. Щодо стягувача, як вказує позивач, його взагалі не повідомляли поштою про виконавчі дії державного виконавця, що підтверджує неправомірними дії які були вчинені головним державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби Кіптіковим Ігорем Олеговичем.

27 березня 2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вхід № 8559/18), згідно якого, відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що 29.01.2017 на адресу Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся представник за довіреністю ПАТ «Альфа-Банк», Шіпітко Н.А., з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 7840 від 30.03.2016 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення на користь Публічного акціонерного Товариства «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по Кредитному договору № 800001724 від 05 вересня 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, сума заборгованості у розмірі 94 870,85 доларів США. Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. У виконавчому документі - виконавчому написі зазначено місце реєстрації боржника - ОСОБА_3 - АДРЕСА_1. Частиною 5 статті 26 Закону визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У зв'язку з вищевикладеним, 26.01.2017 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ 53288071, копію якої спрямовано сторонам виконавчого провадження за правилами статті 28 Закону, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.

У судовому засіданні 04.04.2018 року представником позивача було подано відповідь на відзив, яка була долучена судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та у відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ч. 1 ст. 3 цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 11) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частинами 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Судом встановлено, що 25.01.2017 року на адресу Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся представник за довіреністю ПАТ «Альфа-Банк», Шіпітко Н.А., з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 7840 від 30.03.2016 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про стягнення на користь Публічного акціонерного Товариства «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по Кредитному договору № 800001724 від 05 вересня 2007 року, боржником за яким є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, сума заборгованості у розмірі 94 870,85 доларів США, що підтверджується копією журналу реєстрації загальної вхідної кореспонденції, Інформаційною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження та копіями матеріалів виконавчого провадження (а.с. 22-47 том 2).

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження № 53288071, копії якого долучено судом до матеріалів справи, у виконавчому документі - виконавчому написі № 7840 від 30.03.2016 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зазначено місце реєстрації боржника - ОСОБА_3 - АДРЕСА_1.

Частиною 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У зв'язку з вищевикладеним, 26.01.2017 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53288071, копію якої направлено сторонам виконавчого провадження за правилами статті 28 Закону, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги твердження позивача відносно того, що він 21.07.2015 року виписаний з квартири за адресою АДРЕСА_1, та прописаний за адресою м. Одеса, вул. Новаторів, 17, оскільки державним виконавцем, як визначено ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» спірну постанову про відкриття виконавчого провадження було надіслано позивачу за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 53288071 від 26.01.2017 року на підставі виконавчого напису № 7840, виданого 30.03.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, діяв відповідно до норм чинного законодавства України, в межах та на підставі, наданих йому законом повноважень, у зв'язку із чим постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 53288071 від 26.01.2017 року прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.

Таким чином, вимоги позивача про визнання неправомірними дій головного виконавця Київського відділу виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області Кіптікова Ігоря Олеговича щодо виконання виконавчого провадження № 53288071 є безпідставними, необґрунтованими, документально не доведеними, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального Управління юстиції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 02 травня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов

Попередній документ
73833826
Наступний документ
73833828
Інформація про рішення:
№ рішення: 73833827
№ справи: 815/771/18
Дата рішення: 02.05.2018
Дата публікації: 10.05.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (23.02.2018)
Дата надходження: 23.02.2018
Предмет позову: про забезпечення доказів