ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
30 квітня 2018 року № 826/1164/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України
про поновлення на роботі
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві Національної поліції України (надалі - Відповідач), в якому просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: визнати неправомірним наказ від 02.11.2016 року №2859 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП ОСОБА_1; визнати неправомірним наказ від 11.11.2016 року №294о/с про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора роти №7 батальйону №4 Управління патрульної поліції у м. Києві; поновити ОСОБА_1 на службі в Управління патрульної поліції у місті Києві на посаді інспектора роти №7 батальйону №4; стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 95412,87 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 10.04.2017 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 10.04.2017 р. розгляд справі відкладено до 06.06.2017 р. у зв'язку з технічних причин.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 06.06.2017 р. розгляд справі відкладено 28.08.2017 р. у зв'язку з технічних причин.
В судовому засіданні 28.08.2017 р. Судом прийнято рішення про відкладення розгляду справи до 10.10.2017 р.
У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 10.10.2017 р. розгляд справи відкладено до 05.12.2017 р. у зв'язку з неявкою представника Позивача у судове засідання.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що висновок Відповідача про те що, він, Позивач, перебував в стані наркотичного сп'яніння у позаслужбовий час, спростовано довідкою міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» за результатом повторного обстеження. Крім того, позивач вказує, що службове розслідування проведено не всебічно без врахування фактів, оскільки позивач неухильно виконував свої обов'язки під час проходження служби.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, з яких вбачається, що службове розслідування проведено відповідно до норм чинного законодавства України, а оскаржувані накази прийнято у зв'язку з тим, що було виявлено перебування позивача у стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено довідкою КИНКЛ «Соціотерапія».
В судовому засіданні 05.12.2017 р. Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції чинній станом на 05.12.2017року).
Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних правовідносин проходив службу в Управління патрульної поліції у м. Києві на посаді інспектора роти №7 батальйону №4.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.11.2016 року №3859 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушення вимог Присяги працівника поліції, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 4, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та на підставі п. 8 ч. 1ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, інспектора роти №7 батальйону №4 Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
В подальшому, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 11.11.2016 року №294о/с відповідно до п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», п. 9 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Позивач вважає, що спірний Наказ прийнято з порушенням вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Статтею 59 згадуваного Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію України" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейську дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Відповідно до статті 12 частини 1 пункту 6 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися дисциплінарне стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, встановлено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
У відповідності до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Згідно пп. 2.2.20, 2.5, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 року №230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 року за №541/23073 службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі отримання інформації про скоєння інших, не визначених п. 2.2.1-2.2.19 цього пункту дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститись, зокрема, в службових документах РНС. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Судом встановлено, що згідно доповідної записки від 17.10.2016 року викладеної на підставі рапорту інспекторів відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП Северніа Є.О. та Хабенко М.О. повідомлено про здійснення останніми виїзду за місцем проживання Позивача, який через травму стегна перебував на лікарняному більше двох місяців. Під час спілкування з Позивачем у нього виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим доставлено до КМНКЛ «Соціотерапія» для визначення наявності наркотичних речовин.
За висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом інших лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17.10.2016 року №005328 під час огляду Позивача 11.10.2016 року встановлено, що останній перебував у стані наркотичного сп'яніння (амфетамін та марихуана).
У зв'язку з вказаним фактом, наказом від 19.10.2016 року №3515 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування, за результатом якого складено висновок від 31.10.2016 року, затверджений наказом начальника Департаменту патрульної поліції 01.11.2016 року (надалі - висновок службового розслідування).
Зі змісту висновку службового розслідування вбачається, що Позивач перебував на лікарняному близько двох місяців через травму стегна. 11.10.2016 року в ході перевірки інспекторів батальйону №4, які перебували на лікарняних, здійснено виїзд за місцем проживання позивача та виявлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим доставлено до КМНКЛ «Соціотерапія» для проходження обстеження.
Як зазначено вище, актом огляду КМНКЛ «Соціотерапія» від 17.10.2016 року №005328 встановлено, що під час огляду Позивача 11.10.2016 року встановлено, що останній перебував у стані наркотичного сп'яніння (амфетамін та марихуана).
Опитаний в ході службового розслідування Позивач пояснив, що на проходження обстеження він погодився добровільно, як наркотичні речовини опинились в його організмі Позивач пояснити не зміг, наркозалежним себе не вважає та негативно ставиться до вживання наркотичних засобів.
Згідно ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Разом з тим ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України вказує, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Також згідно з п. п. 4. 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України особи рядового і начальницького складу зобов'язані дотримуватися норм професійної і службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Відповідно до п. 4 ч. 2 розділу 2 Правил етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених Наказом МВС від 28.04.2016 № 326, одним із принципів етики працівника МВС є недопущення, у тому числі поза роботою, дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників МВС.
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення з посади, звільнення з органів внутрішніх справ (п. 6 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Враховуючи, що службовим розслідуванням встановлено перебування позивача в стані наркотично сп'яніння, отже висновок відповідача про порушення вимог Присяги працівника поліції, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 1, 4, 11 ч. 1 ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, та на підставі п. 8 ч. 1ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ є обґрунтованим.
Згідно ст. 18 Дисциплінарного статуту ОВС, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.
Як зазначено вище, факт перебування Позивача в стані наркотичного сп'яніння виявлено 11.10.2016 року, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності №3859 прийнято 02.11.2016 року, який в подальшому реалізовано наказом від 11.11.2016 року №294о/с, а відтак суд не вбачає порушення відповідачем згадуваної статті Дисциплінарного статуту при виконанні дисциплінарного стягнення накладеного на позивача.
Позивач в позовній заяві зазначає, що при повторному огляді останнього в КМНКЛ «Соціотерапія» не виявлено ознак наркотичного сп'яніння, на думку Позивача, свідчать на його користь і могли би бути підставою для застосування менш суворого заходу, то Дисциплінарним статутом, а також іншими актами законодавства не передбачено обов'язкового врахування тих чи інших обставин як таких, що пом'якшують відповідальність особи в обов'язковому порядку, Судом не береться з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Направлення на стаціонарне наркологічне обстеження КМНКЛ «Соціотерапія» від 17.10.2016 р. Позивача повторно зобов'язано пройти повторне обстеження до 01.12.2016 р. у лікаря-нарколога.
Позивачем надано Виписку із медичної картки амбулаторнорго (стаціонарного) хворого КМНКЛ «Соціотерапія» від 24.11.2016 р. про відсутність ознак наркологічного захворювання.
Суд звертає увагу, що Позивачем пройдено повторне обстеження більше ніж через місяць після первісного обстеження, а не на наступний день, що в свою чергу не спростовує, що станом на 17.10.2016 р. в організмі Позивача виявлено наркотичне сп'яніння (амфетамін та марихуана).
Також, в матеріалах справи наявна Довідка за підписом начальника ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства Внутрішніх справ України по місту Києву» №33/32-939 від 07.11.2016 р. в якій зазначено наступне: «На Ваш запит №10918/41/11/02-2016 від 21.10.2016 року повідомляємо що: лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікувальні у Госпіталі (з поліклінікою) з 19.08.2016 р. по 25.10.2016 р., (23.08 по 26.08.2016 р. порушено режиму - не з'являвся на огляд).».
З аналізу матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що Позивачем було також порушено порядок перебування на лікарняному.
Пунктами 26 та 27 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення повинно відповідати тяжкості вчиненого проступку і ступеню провини. За вчинений дисциплінарний проступок накладається тільки одне стягнення. При визначенні виду і міри покарання беруться до уваги: характер проступку, його наслідки, обставини, за яких його було вчинено, попередня поведінка винного, його ставлення до служби, стаж служби і рівень кваліфікації. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем при прийняті оскаржуваного наказу було враховано всі обставини справи, тобто дотримано вимоги ст. 26 та 27 Дисциплінарного статуту.
З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2 - 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук