03 квітня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/1283/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
27.02.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, починаючи з 01.10.2017 з врахуванням всіх видів грошового забезпечення, в тому числі матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 12044,00 грн та разові премії в сумі 14633,00 грн з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Чернігівській області з 01.10.2017 та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі 64% грошового забезпечення. В лютому 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії та про включення в розрахунок пенсії позивача складових заробітної плати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та разових премій, які були виплачені останньому у період з жовтня 2015 року по вересень 2017 року, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, однак відповідач листом від 19.02.2018 № 1177/03/С-12 відмовив у проведенні перерахунку пенсії. Вважає, що дії відповідача є неправомірними і такими, що порушують права позивача, оскільки зазначені премії та допомога є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому повинні враховуватись при призначенні пенсії.
28.02.2018 позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків.
В зв'язку з усуненням недоліків ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). У відповідності до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України заявами по суті є позов та відзив.
Від ГУПФУ в Чернігівській області 29.03.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідачем не було порушено вимог чинного законодавства, оскільки не передбачено включення в додаткові види грошового забезпечення, які враховуються для призначення пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення та разових премій. Слід зазначити, що довідка аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління ДСНС у Чернігівській області про додаткові види грошового забезпечення, на підставі якої вже призначена пенсія не визнавалася такою, що не відповідає законодавству, а також нові довідки не свідчать про коригування чи заміну попередньої, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ГУПФУ в Чернігівській області та з 01.10.2017 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) в розмірі 64% грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи 05.02.2018 позивач звернувся з письмовою заявою до ГУПФУ в Чернігівській області про здійснення перерахунку пенсії та про включення в розрахунок пенсії позивача складових заробітної плати, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та разових премій, які були виплачені останньому у період з жовтня 2015 року по вересень 2017 року, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Перерахунок позивач просив здійснити з урахуванням довідок № 2 від 15.01.2018 та № 04-06/12 від 22.01.2018 (а.с.13-14).
Однак листом від 19.02.2018 № 1177/03/С-12 ГУПФУ в Чернігівській області відмовило позивачу в перерахунку пенсії з тих підстав, що матеріальна допомога на оздоровлення та разові премії не є складовими грошового забезпечення, які враховуються для призначення пенсії (а.с.10-12).
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» визначені основні постійні види грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного, законодавством України, що регулює спірне питання не передбачено обчислення пенсії з розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та одноразових премій.
Крім того, матеріальна допомога на оздоровлення та одноразові премії не являються складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Тобто, суд приходить до висновку, що згідно ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ для визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення, а не щомісячні винагороди, а також допомоги, компенсації, індексації тощо - одноразові види грошового забезпечення.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 286/2987/16-а.
Статтею 151-2 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Так, в рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015 у справі № 1-9/2015 зазначено, що аналіз наведених положень Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій (стаття 43 Закону), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63 Закону). Граматичний аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова «надбавок, доплат, підвищень» є встановленою конструкцією словосполучення «нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення», яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.
З аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально- побутових питань, винагорода за участь в АТО та компенсації за невикористану відпустку не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.
Згідно п.1 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007№3-1 (далі - Порядок №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом №2262, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони, інші міністерства і відомства.
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Пунктом 7 Порядку визначено документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років, в тому числі грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
На виконання вищевказаних вимог аварійно-рятувальний загон спеціального призначення управління ДСНС у Чернігівській області до ГУПФУ в Чернігівській області були направлені документи для призначення пенсії позивачу.
Згідно п.п.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженому Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 (зі змінами) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції 15.01.2015 за № 40/26485, головне управління здійснює призначення (перерахунок) пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Тихоненко
Повний текст рішення складено 03.04.2018.