26 квітня 2018 року справа № 823/409/18 м. Черкаси
11 год. 25 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гараня С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гордієнка Ю.П.,
позивача - ФОП ОСОБА_1,
представника відповідача ГУ ДФС у Черкаській області - Каландирця А.В. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 11.12.2017 № 2136 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.».
Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що наказ ГУ ДФС у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136 " Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1." є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки був прийнятий з порушенням ст.ст. 6, 19 Конституції України, ч.4 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79, ст.81 Податкового кодексу України, пунктів 1.2.1, 1.4.2 наказу Державної фіскальної служби України "Про затвердження Медичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведені та реалізації матеріалів перевірок платників податків" № 22 від 31.07.2014 та Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Позивач до зали судового засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ФОП ОСОБА_1 заперечив повністю з підстав викладених у відзиві, а також запереченні та просив суд залишити його без задоволення. Додатково наголосив, що підстави для скасування оскаржуваного наказу відсутні, оскільки посадовими особами податкового органу, на підставі останнього вже була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця та за її наслідками складено акт від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/НОМЕР_1, що нівелює правові насідки процесуальних порушень (в разі їх наявності), допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні такої перевірки. Тобто, наголосив представник відповідача, в даному випадку оскаржуваний наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом виконання, а тому не створює для позивача жодного правового наслідку.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що ГУ ДФС у Черкаській області було проведено аналіз діяльності позивача за період з червня по липень 2017 року, внаслідок чого виявлено невідповідність даних.
Рекомендованим листом з повідомленням про вручення ФОП ОСОБА_1 було направлено запит від 06.09.2017 № 21954/23-00-13-0117 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження за період діяльності з червня по липень 2017 року».
Листом від 04.10.2017 № 1676 позивач відмовив податковому органу у наданні пояснень мотивуючи свою відмову тим, що отриманий ним запит оформлено неналежними чином.
В подальшому, на підставі п.п.20.1.2, 20.1.4, 20.1.5, 20.1.6, 20.1.7, 20.1.8, п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 ПК України, начальником ГУ ДФС у Черкаській області видано наказ від 11.12.2017 № 2136 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Оліра-Трейд», ТОВ «Компанія «Грід», за період з 01.07.2017 по 31.07.2017.
Вважаючи вищевказаний наказ протиправним та таким, що був прийнятий з порушенням норм податкового законодавства, ФОП ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано ст.78 ПК України.
Так, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Статтею 79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст.77 та 78цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст.42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Тривалість перевірок, визначених у ст.78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів, що прямо регламентовано п.82.2 ст.82 ПК України.
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 86.1 ст.86 ПК України).
З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд дійшов висновку про те, що оскільки податковим органом з дотриманням вимог ПК України був направлений на адресу позивача запит від 06.09.2017 № 21954/23-00-13-0117 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження за період діяльності з червня по липень 2017», а ФОП ОСОБА_1 не надано на нього відповідь по суті запитуваної інформації протягом 15 робочих днів, то керівником податкового органу на підставі п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України правомірно видано оскаржуваний наказ, який по своїй суті є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом свого виконання (за результатами реалізації прав, що випливають із спірних правовідносин, податковим органом з дотриманням вимог абзацу 2 п.78.4. ст.78 ПК України (копію наказу вручено 31.01.2018) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача та складено акт перевірки від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/НОМЕР_1).
Суд наголошує, що позови платників про оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки та не відбулась сама перевірка.
Вищевказана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України від 04.05.2017 у справі № К/800/15022/17.
Таким чином, оскільки на час вирішення даного спору документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 було проведено та за її наслідками складено відповідний акт, а тому правові наслідки такі, як наказ про призначення цієї перевірки та дії щодо його складання не є такими, що в даному випадку порушують права та інтереси позивача, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.
На переконання суду, самі по собі процедурні порушення, допущені в ході перевірки навіть якщо й мали місце, не входять до предмету доказування у даному спорі, втім можуть оцінюватись судом при розгляді спору щодо оскарження ППР, винесених за результатами спірної перевірки.
Не беруться судом також до уваги твердження позивача, що спірний наказ був прийнятий в період дії мораторію на проведення повірок, оскільки у відповідності до постанови КМУ від 18.12.2017 № 1104, ДФС та її територіальні органи відносяться до переліку органів державного нагляду (контролю), на яких не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.М. Гарань
Повний текст рішення суду виготовлено 07.05.2018