25 квітня 2018 року справа № 823/1257/18
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 (за ордером),
представника відповідача - Гончара Ю.Г. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Черкаської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
16.03.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 18001, далі - позивач) з адміністративним позовом до Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, далі - відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_3 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)»;
- зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача від 18.11.2017 про затвердження документації із землеустрою та безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1
- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,078 га та передати позивачу безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2 з підстав того, що вказана земельна ділянка знаходиться в межах заповідної території «Черкаські берегові схили», що ніби то унеможливлює безоплатну передачу позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки згідно висновку управління планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради на вищевказаній земельній ділянці передбачене розміщення садибної житлової забудови та відповідно до плану зонування території м. Черкаси, земельна ділянка належить до зони садибної забудови «Ж-1». Крім того, Черкаська міська рада неодноразово своїми рішеннями надавала громадянам у власність земельні ділянки в межах заповідної території «Черкаські берегові схили», що на думку позивача свідчить про наявність підстав для задоволення позову.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених вище.
Представник відповідача позов не визнав, проти заявленого адміністративного позову заперечив та надав письмовий відзив на позов в якому зазначив, що вказана земельна ділянка, яку має намір отримати позивач у власність знаходиться в межах заповідної території «Черкаські берегові схили», що унеможливлює безоплатну передачу позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач звернувся в центр надання адміністративних послуг Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради із заявою щодо затвердження документації із землеустрою та безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Рішенням Черкаської міської ради від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_3 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)» відмовлено позивачу в передачі земельної ділянки у власність, оскільки наявні містобудівні обмеження щодо землекористування, пов'язані із розміщенням земельної ділянки в межах заповідної території «Черкаські берегові схили».
Вирішуючи спір по суті суд враховує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ограни державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом.
Статтею 64 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України.
За змістом ч. 3ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до ст. 40 Земельного кодексу України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 122 ЗК України визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність належить передача земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання з регулювання земельних відносин.
У відповідності до п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
ОСОБА_3 є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії Серія МВ №031679 від 13 березня 2015.
Згідно положень ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення-особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.
Статтею 17 цього Закону визначено, що містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація, зокрема, є основою для: вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.
Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту, план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Так, відповідно до Плану зонування території м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 04.12.2014 №2-513, земельна ділянка належить до зони перспективної блокованої малоповерхової житлової забудови «Ж-1», що підтверджується копією висновку управління планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 01.09.2016 №8658, що підтверджує факт відповідності функціонального призначення спірної земельної ділянки для і будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд вимогам містобудівної документації.
Отже, Генеральним планом м. Черкаси та Планом зонування території м. Черкаси не передбачені містобудівні обмеження щодо землекористування, пов'язані із розміщенням земельної ділянки площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3 в межах заповідної території «Черкаські берегові схили», у зв'язку з чим суд дійшов висновку визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_3 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)».
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах адміністративної справи містяться копії рішень Черкаської міської ради про надання громадянам у власність земельних ділянок в межах заповідної території «Черкаські берегові схили».
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,078 га та передати позивачу безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3 - то суд зазначає, що затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність відноситься до виключних повноважень Черкаської міської ради.
Однак суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства згідно з положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи від 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Повноваження відповідача щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за своєю правовою природою є дискреційними.
Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Також, у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням тієї обставини, що позивач вже звертався до Черкаської міської ради із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,078 га та передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_3 та отримував відмову, тому суд вважає за необхідне обрати належний та правильний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача на черговій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,078 га та передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка висловлена в ухвалі від 19.05.2016 року у справі №К/800/32729/15.
У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку, що позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволення.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 22.02.2018 №2-3057 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, громадянину ОСОБА_3 (вільна земельна ділянка, учасник АТО)».
Зобов'язати Черкаську міську раду на черговій сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 площею 0,078 га та передати ОСОБА_3 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,078 га в АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_2
В іншій частині позову відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 05.05.2018.