05 травня 2018 р. № 484/851/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача:Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200
про:визнання протиправним розпорядження від 20.12.2017 № 13330/04-265; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправним розпорядження Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (надалі - Управління або відповідач) від 26.12.2017 № 13330/04-265 про відмову у призначенні соціальної допомоги;
зобов'язати Управління призначити позивачу соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» з грудня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що вона є одинокою матір'ю трьох неповнолітніх дітей, тривалий час отримувала державну соціальну допомогу. Останній період, коли їй було призначено соціальну допомогу, - червень - листопад 2017 року. За результатами звернення ОСОБА_1 до відповідача у листопаді 2017 року з приводу призначення соціальної допомоги на наступні шість місяців, Управління 26.12.2017 видало «Розпорядження про відмову субсидій, державних соціальних допомог» № 1330/04-265 (надалі - Розпорядження). На думку позивача, Розпорядження є незаконним.
У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 27-30) Управління вказало, що у грудні 2017 року ним було виявлено, що до заяви від 07.06.2017 (згідно з якою ОСОБА_1 була призначена соціальна допомога на період червень-листопад 2017 року) позивач додала недостовірні відомості про дохід сім'ї. Наслідками цього порушення є те, що на наступний строк допомога може бути призначена не раніше, ніж через шість місяців, починаючи з першого числа місяця виявлення порушення. З урахуванням цього, Управління відмовило ОСОБА_1 у призначенні соціальної допомоги з грудня 2017 року.
Дослідивши письмові докази, суд
07.06.2017 позивач подала до Управління заяву (арк. спр. 31-32) про призначення соціальної допомоги (допомоги на дітей одиноким матерям та соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям).
Згідно з наданими відповідачем документами, до заяви позивач додала довідку про доходи члена її сім'ї - ОСОБА_2. Як вказано у довідці (арк. спр. 38), сума заробітної плати ОСОБА_2 за грудень 2016 року - лютий 2017 року склала 5 069,80 грн. (без податку). Відповідно до записів у трудовій книжці, 07.02.2017 ОСОБА_2 був звільнений (арк. спр. 42).
28.07.2017 позивач і ОСОБА_2 уклали шлюб, і чоловік змінив прізвище на ОСОБА_1.
Як зазначено в інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (вих. № 23182/М/26-15-08-02-30 від 14.12.2017, арк. спр. 49), за період 18-22 травня 2017 року ОСОБА_2 отримав заробітну плату у ПАТ «Комбінат Будіндустрії» в сумі 595,20 грн.
Згідно з викладеним у відзиві на позовну заяву, в порушення пункту 6 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям» (надалі - Порядок № 250), «… позивачкою при зверненні за призначенням вказаного виду допомоги не надано довідки, яка підтверджує отримання членом її сім'ї ОСОБА_2 заробітної плати в період з 18.05.2017 по 22.05.2017 … в розмірі 595,20 грн. Натомість під час звернення пред'явлено оригінал та надано копію трудової книжки ОСОБА_2 з останнім записом про звільнення від 07.02.2017 … саме зазначені обставини спонукали Управління застосувати статтю 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» …».
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Як вказано у статті 3 Закону № 1768, право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України.
Малозабезпеченою, відповідно до визначення, що міститься у статті 1 Закону № 1768, є сім'я, яка з поважних або не залежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Державна соціальна допомога, як вказано у частині першій статті 6 Закону № 1768, призначається на шість місяців.
Згідно зі статтею 7 Закону № 1768, якщо сім'єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховані відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.
У пункті 25 Порядку № 250 вказано, що виплата раніше призначеної соціальної допомоги припиняється якщо сім'єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на соціальну допомогу і визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти.
З урахуванням викладеного, на думку суду, Розпорядження було б законним, якби відповідач довів:
1. Факт навмисного неповідомлення позивачем про отримання ОСОБА_2 доходу у вигляді заробітної плати від ПАТ «Комбінат Будіндустрії» у травні 2017 року.
2. Факт впливу доходу ОСОБА_2 в сумі 595,20 грн. на встановлення права на соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї та на розмір цієї допомоги.
Зазначені обставини Управління не довело, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні соціальної допомоги.
Оскільки інших підстав для відмови у призначенні соціальної допомоги (крім тієї підстави, наявність якої, на думку суду, відповідач не навів) у Розпорядженні не вказано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Управління призначити з грудня 2017 року позивачу соціальну допомогу, передбачену Законом № 1768.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 03194559) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним розпорядження Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області (вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, ідентифікаційний код 03194559) від 26.12.2017 № 1330/04-265 про відмову у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України від 01.06.2000 № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Миколаївської області призначити з грудня 2017 року ОСОБА_1 державну соціальну допомогу, передбачену Законом України від 01.06.2000 № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна