02 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/426/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костіної А.В.,
представника позивача та третьої особи - Арамуні А.Г..
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу, -
07 лютого 2018 року Головне управління ДФС у Полтавській області /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 /надалі - відповідач; ОСОБА_2./, з урахуванням уточненого адміністративного позову /а.с. 23-25/, про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору у загальній сумі 12171 грн. 85 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за ОСОБА_2 рахується податковий борг в загальній сумі 12171 грн. 85 коп. з податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору, який виник внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених податкових зобов'язань по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2018 року зобов'язано виконавчий комітет Карлівської міської ради надати до суду інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_2, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1.
05 березня 2018 року до суду від виконавчого комітету Карлівської міської ради надійшла інформація про те, що в реєстрі територіальної громади виконавчого комітету Карлівської міської ради відсутні відомості про зареєстроване місце проживання гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; залучено Карлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:00 10 квітня 2018 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2018 року задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено до 14:30 02 травня 2018 року.
Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні 02 травня 2018 року позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання 02 травня 2018 року повторно не з'явилися, хоча у матеріалах справи наявні докази, що вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 66-67/.
Суд зауважує, що згідно частини 10 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.
Також відповідно до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач викликаний в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке розміщене 13 квітня 2018 року /а.с. 71/.
02 травня 2018 року до суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду судового засідання у даній справі у зв'язку з неможливістю прибуття до суду відповідача через перебування в зоні АТО /а.с. 72/.
Частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідача та його представник належним чином повідомлені про судове засідання 02 травня 2018 року та повторно не з'явилися в судове засідання, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та про необхідність розгляду справи по суті за відсутності відповідача та представника відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 подав до Карлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2016 рік від 17.04.2017, у якій самостійно визначив суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року в розмірі 9362 грн. 96 коп., а також суму податкових зобов'язань з військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно платником податків за результатами звітного (податкового) року в розмірі 2808 грн. 89 коп. /а.с. 10/.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У строк, встановлений Податковим кодексом України, відповідачем не сплачено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 9362 грн. 96 коп. та суму податкового зобов'язання з військового збору у розмірі 2808 грн. 89 коп.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 9362 грн. 96 коп. та з військового збору у розмірі 2808 грн. 89 коп., що підтверджується копіями витягів з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 /а.с. 12, 43 -46, 76/ та довідкою Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.01.2018 № 1359/10/16-31-17-06-15 /а.с. 13/.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що 14.08.2017 контролюючим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 6238-17 на загальну суму 12171 грн. 85 коп., яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута до контролюючого органу поштовою організацією з відміткою "за вказаною адресою не проживає" /а.с. 47, 48/.
Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Таким чином податкова вимога форми "Ф" № 6238-17 від 14.08.2017 вважається врученою відповідачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення - 31.08.2017 /а.с. 47/.
Представник позивача надав до суду письмові пояснення від 23.03.2018 вих. № 193, що податкова вимога № 6238-17 від 14.08.2017 відповідачем не оскаржувалася /а.с. 42/.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми "Ф" № 6238-17 від 14.08.2017 до суду не надано.
Згідно з приписами пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 9362 грн. 96 коп. та з військового збору у розмірі 2808 грн. 89 коп., що підтверджується копіями витягів з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_2 /а.с. 12, 43 -46, 76/ та довідкою Головного управління ДФС у Полтавській області від 23.01.20018 № 1359/10/16-31-17-06-15 /а.с. 13/.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 205, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014; ідентифікаційний код 39461639) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Полтавський шлях, 97, м. Карлівка, Полтавська область, 39500; ідентифікаційний код 39788132), про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) податковий борг:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 9362 грн. 96 коп. (дев'ять тисяч триста шістдесят дві гривні дев'яносто шість копійок) на розрахунковий рахунок 33111341700159, код 37997400, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач Карлівське УК/с. Мартинівка/ 11010500, МФО 831019;
- з військового збору у розмірі 2808 грн. 89 коп. (дві тисячі вісімсот вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок) на розрахунковий рахунок 31114063700146, код 37997400, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач Карлівське УК/Карлівський район/11011000, МФО 831019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 07 травня 2018 року.
Суддя С.С. Сич