Справа № 521/2349/18
07 травня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія № 14 про визнання протиправними дій,
08.04.2018 позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із вказаною позовної заявою, в якій просить суд визнати протиправними дії начальника Одеської виправної колонії № 14 шляхом скасування наказу про звільнення позивача.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А. від 09.02.2018 справу № 521/2349/18 передано до Одеського окружного адміністративного суду на підставі п.2 ч.1 ст.29 КАС України.
12.04.2018 вищезазначена справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду (вх. № 1789/18) і ухвалою судді від 13.04.2018 залишена без руху із встановленням п'ятиденного строку на усунення недоліків.
Підставою для залишення позову без руху, серед іншого, слугувало пропущення позивачем встановленого ч.5 ст.122 КАС України місячного строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та відсутністю відповідної заяви про поновлення вказаного строку.
02.05.2018 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, згідно якої позивач вважає, що спірні правовідносини виникли з кінця 2016 р., проте часом, коли позивач дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів він вважає момент його звернення з проханням досудового врегулювання спору та ознайомлення із матеріалами службового розслідування, що мало місце 28.01.2018. На підтвердження цього позивачем надано копію повідомлення кур'єрської служби про направлення 28.01.2018 претензії відповідачу.
Суть строку на звернення до суду полягає в обмеженні часу, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними; після його завершення відносини стають стабільними. Тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При викладених вище обставинах, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, адже сутність зазначеного інституту полягає в тому, що особа, яка звертається до суду за захистом порушеного права була не в змозі зробити це внаслідок незалежних від неї обставин, зокрема, якщо цьому перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Наведені позивачем у клопотанні причини пропуску строку звернення до суду суд визнає неповажними, оскільки з матеріалів позову вбачається, що 10.01.2017 позивач отримав витяг з наказу № ОВК-14 від 06.12.2016 № 42/ОС-16 про його звільнення, який оскаржив в судовому порядку 10.01.2017.
Зокрема, засобами КП «ДСС» судом встановлено, що 10.01.2017 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Одеської виправної колонії №14 управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області Стахова О.А. №ОВК-14 від 06.12.16 № 42/ОС-16 про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Одеської виправної колонії №14; поновити ОСОБА_1 на службі в Державній установі Одеська виправна колонія №14 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки; стягнути з Державної установи Одеська виправна колонія №14 (код 08564127, 65059, Одеська обл., місто Одеса, вул. Краснова, 2 А) середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 07 грудня 2016 року і до моменту фактичного поновлення на службі; стягнути з Державної установи Одеська виправна колонія №14 (код 08564127, 65059, Одеська обл., місто Одеса, вул. Краснова, 2 А) 5000 (п'ять тисяч) гривень завданої моральної шкоди; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки в Державній установі Одеська виправна колонія № 14 та стягнення із суб'єкта владних повноважень на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах його місячного розміру.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 (справа № 815/573/17), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
При цьому згідно зазначеної постанови, молодший інспектор ВНіБ Одеської виправної колонії (№14) старший сержант внутрішньої служби ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився надавати письмове пояснення з приводу прибуття на службу в нетверезому вигляді, про що був складений відповідний акт (№1/3/8066 від 06.12.2016 року про відмову від надання письмового пояснення) під час службового розслідування; а також 06.12.2016 відмовився від ознайомлення з матеріалами службового розслідування.
Крім того, ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду Аракелян М.М. від 17.01.2018 (справа № 815/180/18) відмовлено у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія №14 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Вищезазначена ухвала набрала законної сили 17.01.2018.
За приписами ч.2 ст.122 КАС України якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, суд вважає, що отримавши копію наказу про звільнення 10.01.2017, позивач саме з цієї дати дізнався та повинен був дізнатися про порушення своїх прав / інтересів, у зв'язку із чим вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються неповажними, а позов підлягає поверненню позивачеві.
При цьому суд критично оцінює посилання позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду на вжиття з його боку заходів для досудового врегулювання спору, оскільки законом така можливість / обов'язковість досудового порядку вирішення цього спору не передбачена.
Керуючись ст.ст.122, 243, 248 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи Одеська виправна колонія № 14 про визнання протиправними дій повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Завальнюк