Справа №591/6981/17 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Клімашевська І. В.
Номер провадження 33/788/134/18 Суддя-доповідач Олійник В. Б.
Категорія 172-6 КУпАП
07 травня 2018 року суддя Апеляційного суду Сумської області Олійник В. Б. ,з участю особи захисника ОСОБА_3, прокурора Кулініч Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми, від 22 лютого 2018 року, відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в АДРЕСА_1
про накладення адміністративного стягнення за ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП,
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми, від 22 лютого 2018 року ОСОБА_4, яка до 24.10.2017р. працювала начальником відділу (головним бухгалтером) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП за епізодом щодо неповідомлення нею про суттєві зміни її майнового стану, а саме, про придбання квартири вартістю 148 906,00 грн., та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн.
Цією ж постановою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 щодо неповідомлення нею про суттєві зміни у майновому стані, а саме, про отримання доходу в сумі 159500,00 грн., пов'язаного з продажем квартири, закрито на підставі ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП.
Як вбачається з постанови судді, згідно протоколів про адміністративне правопорушення № № 167/2017, від 30.11.2017 р. та № 168/2017, від 30.11.2017 р., ОСОБА_4 порушила вимоги ст. 52 ч. 2 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, 27.01.2017 року придбала квартиру, вартістю 148 906 грн., а 12.05.2017 року продала іншу квартиру на суму 159 500 грн., та не повідомила про суттєві зміни у майновому стані, хоча, як суб'єкт декларування, у разі суттєвої зміни у майновому стані, отримання нею доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зобов'язана була повідомити письмово про це Національне агентство.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми, від 19.12.2017 р. зазначені адміністративні матеріали було об'єднано в одне провадження.
На постанову судді надійшла апеляційна скарга від захисника ОСОБА_3, в якій ставиться питання про скасування постанови судді в частині визнання ОСОБА_4 винною та притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП та закриття провадження за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Свої апеляційні вимоги захисник мотивує тим, що ОСОБА_4 не вміла користуватись електронною системою декларування і всі декларації за неї вносила інша особа. На думку захисника, суддя знехтував обставинами, які не дозволяють притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, висновки судді обґрунтовуються виключно припущеннями та трактуванням приписів КУпАП, Закону України «Про запобігання корупції» щодо визначення місця вчинення ОСОБА_4 правопорушення. Ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні постанові судді не зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення. Доводи судді з цього приводу на переконання захисника є надуманими, а без визначення місця вчинення адміністративного правопорушення відсутня об'єктивна сторона правопорушення.
Також захисник вказує, що Законом України «Про запобігання корупції» не передбачено місце внесення відомостей про зміну майнового стану до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Місце роботи ОСОБА_4 не може вважатися місцем вчинення адміністративного корупційного правопорушення.
Крім цього захисник зазначає, що суддя не дослідив обставини справи та безпідставно визначив дату виявлення вчинення адміністративного правопорушення день складання протоколу про адміністративне правопорушення. Суддя при розгляді справи не вмотивовано надав перевагу в бік одних доказів про визнання винною ОСОБА_4, та зовсім проігнорував інші докази про те, що вона не вміє користуватись електронною формою декларування, і що не вона насправді подавала цю декларацію.
Заслухавши думку захисника ОСОБА_3 про підтримку апеляційної скарги, думку прокурора Кулініч Л.С. про заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, піддавши аналізу мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Висновок судді про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172 - 6 ч. 2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі доказами.
Мотивуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що факт вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, підтверджується дослідженими під час судового розгляду матеріалами справи, а саме протоколом, від 30 листопада 2017 року, № 167/2017 про вчинення адміністративного правопорушення (а. п. 1), договором купівлі - продажу квартири (а. п. 16,; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. п. 20), відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно (а. п. 21), довідкою про хронологію дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_4, витягами наказів про те, що ОСОБА_4 до 24.10.2017р. займала посаду начальника відділу (головний бухгалтер) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області; показами самої ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 наданими в судовому засіданні.
Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 відповідно, до п. п. «в» ст. 3 ч. 1 п. 1 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172 - 6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», 27.01.2017 р., після придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, без поважних причин, письмово не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, зокрема про придбання нею квартири, площею 30,7 кв. м., розташованої у АДРЕСА_1, вартістю 148 906 грн.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Виходячи з диспозиції ст. 172 - 6 ч. 1 КУпАП, відповідальність за даною нормою закону настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно примітки до даної норми закону, суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції", від 14 жовтня 2014 року № 1700 - VII, зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Підпункт «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" передбачає, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є - державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
За матеріалами справи ОСОБА_4 згідно наказів, витяги з яких долучено до протоколів у справі про адміністративне правопорушення, до 24.10.2017 року займала посаду начальника відділу (головного бухгалтера) відділу економіки і фінансів Управління ДСНС України у Сумській області, тобто згідно п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, а отже і за ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП.
Як вбачається з копії договору купівлі - продажу, від 27.01.2017 року, ОСОБА_4 уклала договір купівлі - продажу, який посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за № 129, квартири загальною площею 54,66 м2, яка складається з двох житлових кімнат і має житлову площу 30,7 кв. м. та знаходиться у АДРЕСА_1, вартістю 148906 грн.
Оскільки вартість придбаної 27.01.2017 р. ОСОБА_4 квартири перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 р. у ОСОБА_4 відбулися суттєві зміни у майновому стані.
Відповідно до вимог ст. 52 ч. 2 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство з запобігання корупції. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб - сайті Національного агентства.
Отже, набуваючи 27.01.2017 року право власності на нерухоме майно, ОСОБА_4 повинна була протягом десяти днів, повідомити НАЗК про суттєві зміни у своєму майновому стані, як суб'єкта декларування.
Згідно інформації про дії суб'єктів декларування в інформаційно - телекомунікаційній системі (ІТС) «Єдиний державний реєстр декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» ОСОБА_4 зареєструвалась в ІТС 22.03.2017 року з метою подачі щорічної декларації за 2016 рік і 29.03.2017 року цей документ було подано. 24.10.2017 року було створено чернетку повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, заповнено та переглянуто розділ 2.1 повідомлення, після чого чернетку даного документу було видалено. Крім того, цього ж дня було заповнено та подано декларацію, яку ОСОБА_4 подавала у зв'язку із своїм звільненням.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_4 у 10 - денний строк та на день складання протоколу не виконала обов'язку, передбаченого ст. 52 ч. 2 Закону України «Про запобігання корупції», та не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами захисника про відсутність в діях ОСОБА_4 умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, тому що вона не вміла користуватись електронною системою декларування, та те, що по справі так і не визначено місце вчинення адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про те, що ОСОБА_4, як державний службовець, як суб'єкт відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, повинна була знати та виконувати вимоги Закону України "Про запобігання корупції", зокрема вимоги ст. 52 ч. 2 цього Закону щодо своєчасності повідомлення НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. Даних щодо обставин, які об'єктивно могли завадити ОСОБА_4 подати до НАЗК декларації про суттєві зміни майнового стану у встановлений законом строк апелянтом не надано, а матеріали справи їх не містять.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає необхідним зауважити, що ОСОБА_4, будучи державним службовцем та у зв'язку з цим, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, повинна була вжити усіх заходів для виконання вимог Закону України "Про запобігання корупції", а для цього повинна була вжити заходів для набуття навиків користування електронною системою декларування.
Суд апеляційної інстанції також вважає необхідним зауважити, що для настання адміністративної відповідальності за ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, у зв'язку з неповідомлення суб'єктом декларування про суттєві зміни в його майновому стані, не має значення про місце вчинення вказаного правопорушення, тобто про місце неповідомлення суб'єктом про ці зміни, шляхом неподання відповідної електронної декларації, оскільки ця обставина не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу вказаного адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного суд апеляційної інестанції дійшов висновку, що викладені в апеляційній скарзі захисника доводи щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, є безпідставними та спростовуються наявними у справі, перевіреними та належним чином оціненими судом доказами.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП та при накладенні на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн., у повній мірі враховані вимоги ст. ст. 23; 33 - 35 КУпАП, а з урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції не може вважатись такою, що належить до скасування.
Керуючись ст. ст. 285; 294 КУпАП
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми, від 22 лютого 2018 року, відносно ОСОБА_4, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду Сумської областіОлійник В. Б.